25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/1593/25
Провадження № 22-ц/820/2028/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар:Плінська І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року (суддя Сагайдак І.М.) за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 11 січня 2019 року відповідачка приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору №б/н та відкриття банківського рахунку.
Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а 28 квітня 2024 року - заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису.
03 червня 2024 року, будучи клієнтом АТ «А-Банк», ОСОБА_1 уклала кредитний договір №ABH0CT155101717400999147, на підставі якого відповідач отримала кредит в розмірі 100000,00 гривень, строком на 60 місяців (до 02 червня 2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 55% щорічно. Даний кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту.
АТ «А-Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме, надало відповідачці кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Проте, ОСОБА_1 належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за укладеним кредитним договором, а тому станом на 29.05.2025 виникла заборгованість в розмірі 136811,2 грн., з яких 98645,26 грн. - заборгованість за кредитом, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами, 2819,81 - заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідачки.
Із урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року у розмірі 136811,2 грн. станом на 29 травня 2025 року, яка складається з: 98645,26 грн. - заборгованість за кредитом, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами, 2819,81 - заборгованість за пенею.
Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором № АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року станом на 29 травня 2025 року за тілом кредиту в розмірі 98645,39 грн., за процентами в розмірі 35346,13 грн., а всього 133991,26 грн. В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 2371,53 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки сторони погодили всі істотні умови договору, в тому числі, суму кредиту, розмір процентної ставки, строк кредитування, розмір щомісячного платежу, загальну суму повернення, а отже вимога позивача про стягнення з відповідачки за неналежне виконання умов кредитного договору, заборгованості за тілом кредиту та процентами є законною та обґрунтованою, підлягає задоволенню.
Відмовляючи у стягненні пені, що нараховується за умовами кредитного договору за кожний день неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного зобов'язання - в розмірі 2819,81 грн., суд виходив з того, що за приписами пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
В апеляційній скарзі АТ «А-Банк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що у правовідносинах які виникли між сторонами має місце невиконання відповідачем умов споживчого кредиту, тому дані правовідносини регулюються Законом України «Про споживче кредитування», який не передбачає звільнення боржника від обов'язку сплати пені, яка передбачена умовами договору, який укладено після 24 січня 2024 року. Висновок суду першої інстанції про застосування до правовідносин які виникли між сторонами, пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як основного акту цивільного законодавства є помилковим.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
В судове засідання представник апелянта АТ «Акцент-Банк» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засіданні, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту та процентами учасниками по справі не оскаржується, а отже апеляційним судом в цій частині не переглядається.
Судом встановлено, що 11 січня 2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, у якій зазначено, що відповідач згодна з тим, що підписана нею Анкета-Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також те, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення, погодилася з його умовами та погодилася отримати примірник договору шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
03 червня 2024 ОСОБА_1 уклала з банком кредитний договір №АВН0СТ155101717400999147 в електронній формі із накладенням електронного підпису за допомогою відкритого ключа, шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 03.06.2024 року,
За умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 100000 грн., строком на 60 місяців з 03.06.2024 по 02.06.2029 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 55% річних.
Відповідно до п. 12 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 03.06.2024, у випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн. ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
На підтвердження вказаних обставин АТ «Акцент-Банк» надало суду першої інстанції: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» від 11.01.2019; заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 28.04.2024; паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» від 03.06.2024; Заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101717400999147 від 03.06.2024; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 03.06.2024; меморіальний ордер № TR.36630822.30863.65455 від 03.06.2024; виписку по кредиту від 29.05.2025; розрахунок заборгованості за договором № АВН0СТ155101717400999147 від 03.06.2024 станом на 29.05.2025 (а.с. 7-14).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101717400999147 від 03 червня 2024 року, станом на 29 травня 2025 року, заборгованість становить 136811,2 грн. та складається з 98645,26 грн. - заборгованість за кредитом, 35346,13 грн. - заборгованість за процентами, 2819,81 - заборгованість за пенею.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за пенею, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, звільнено позичальників від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із невиконанням відповідачкою грошових зобов'язань, що випливають із кредитного договору №АВН0СТ155101717400999147 від 03.06.2024, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на що суд першої інстанції правильно звернув належну увагу та правильно застосував.
Доводи апеляційної скарги, зазначених висновків суду не спростовують, зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, а тому підлягають відхиленню.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк