Справа № 607/18839/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/236/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - тримання під вартою
29 вересня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/236/25 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області, погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 09.11.2025 року, визначено заставу в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у разі її внесення.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити частково клопотання прокурора, обравши щодо підозрюваного інший більш м'який запобіжний захід - у вигляді домашнього арешту, або у разі необрання більш м'якого запобіжного заходу - зменшити заставу до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Посилається на те, що усі зазначені у клопотанні слідчого ризики є надуманими, не підтверджені переконливими доказами, а слідчим та прокурором не наведено жодних обставин, які б свідчили про їх реальність оскільки ні клопотання про обрання запобіжного заходу, ні доводи прокурора в судовому засіданні не містили посилань на докази, які б підтверджували необхідність саме тримання під вартою та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Зазначає, що щодо підозрюваного ОСОБА_7 15.08.2025 вже було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в іншому провадженні №12025240000000765, за яким родичами внесено заставу у розмірі 151400 грн., покладені процесуальні обов'язки він виконує належно.
Вказує що підозрюваний добровільно з'являвся на виклики слідчого та суду, не ухилявся від слідства, частково визнав свою вину та має сталі соціальні зв'язки - раніше не судимий, утримує малолітню дитину, має місце роботи та проживання.
Вважає, що за цих обставин достатнім та пропорційним запобіжним заходом у даному провадженні є домашній арешт в нічний період доби, який повністю забезпечив би виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобіг би можливим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Обґрунтовує вимоги тим, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 151 400 грн. як альтернатива триманню під вартою є завідомо непомірною з урахуванням уже внесеної застави у такому ж розмірі в іншому провадженні, майнового та сімейного стану підозрюваного, що суперечить роз'ясненням ВССУ (лист №511-550/0/4-13 від 04.04.2013) щодо недопущення встановлення застави, яку особа об'єктивно не може виконати.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній викладених та прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала слідчого судді цим вимогам закону відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N?12025210000000004 від 08.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
10.09.2025 ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у: незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Перевіряючи висновок слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_7 у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, колегія суддів вважає його вірним, оскільки його зроблено на підставі ретельної перевірки та аналізу доказів, які долучено до клопотання, зокрема: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні N?12025210000000004 від 08.01.2025; протокол за результатами проведення НС(Р)Д - накладення арешту на кореспонденцію, її огляд та виїмка від 30.06.2025; висновки експертів за результатами проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів від 22.05.2025, 23.05.2025; протоколи за результатами проведення НС(Р)Д - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.04.2025 та 07.07.2025; протокол за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за місцем від 18.07.2025; протокол за результатами проведення НС(Р)Д - спостереження за річчю від 09.06.2025, інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.
При цьому колегія суддів враховує те, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Твердження захисника про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зокрема, слідчим суддею вірно визнано доведеним те, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що зумовлено обґрунтованою підозрою у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу психотропних речовин, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованих злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення передбаченої законом відповідальності; а також ОСОБА_7 може незаконного впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), а суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, тому ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
Крім цього, слідчий суддя у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, вірно оцінив в сукупності вагомість доказів на підтвердження підозри ОСОБА_7 у вчиненні тяжкого злочину, а також на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров?я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного; ризик продовження та повторення протиправної поведінки.
Та з урахуванням встановлених в ході розгляду клопотання обставин та характеризуючих даних про особу підозрюваного, вірно визначив ОСОБА_7 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним передбачених КПК України обов'язків, врахував обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, та визначив заставу у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. З таким висновком погоджується і колегія суддів.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного, з огляду на те, що прокурор в повному обсязі довів обставини, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, обумовлені суспільною необхідністю, є пропорційними та обґрунтованими щодо обмеження конституційних прав і свобод підозрюваного.
Перевіряючи доводи апелянта про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування, колегія суддів їх відхиляє, оскільки підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, міцність його соціальних зв'язків є недоведеною, йому загрожує безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що створює реальну можливість його ухилення від правосуддя, а факт наявності у підозрюваного постійного місця проживання не виключає об'єктивної можливості його ухилення від слідства після оголошення підозри у вчиненні тяжкого злочину.
Оцінюючи посилання апелянта на відсутність ризику впливу на свідків, колегія суддів зазначає, що недокументування такого впливу на момент розгляду клопотання не виключає його можливості у подальшому. Характер вчиненого кримінального правопорушення - незаконне придбання, зберіганні, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, вчинений за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб - свідчить про можливість тиску на свідків з метою уникнення відповідальності або спотворення доказової бази. З огляду на це, ризик впливу на свідків є актуальним і не може бути усунутий жодним із пом'якшуючих запобіжних заходів оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не можуть бути нівельовані застосуванням більш м'якого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи захисту щодо відсутності у клопотанні доказів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів звертає увагу, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також про ризик незаконного впливу на свідків. Ці обставини підтверджуються не лише показаннями свідків, але й результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновків експертів щодо вилучених речовин, протоколів спостереження, а також інших матеріалів, які в сукупності переконують у наявності фактичних даних, що можуть переконати об'єктивного спостерігача у можливості причетності ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, які були ретельно перевірені слідчим суддею.
Твердження захисника про те, що підозрюваний добровільно з'являвся на виклики слідчого та суду, не ухилявся від слідства, частково визнав свою вину та має сталі соціальні зв'язки - раніше не судимий, утримує малолітню дитину, має місце роботи та проживання не виключають ймовірність настання передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а сам факт міцності соціальних зв'язків не є достатнім стримуючим фактором для забепечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню ризику переховування від слідства та суду.
Перевіряючи доводи апелянта про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 15.08.2025 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у іншому кримінальному провадженні №12025240000000765, за яким родичами внесено заставу у розмірі 151 400 грн. та покладені обов'язки виконуються належно, колегія суддів зазначає, що наявність іншого кримінального провадження та внесення застави в ньому не виключає можливості застосування окремого запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, оскільки йдеться про різні правопорушення, з різними фактичними обставинами та ризиками, визначеними ст. 177 КПК України.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта про непомірність визначеної застави у розмірі 151 400 грн., оскільки слідчий суддя, визначаючи її розмір, виходив із характеру інкримінованого злочину, тяжкості покарання, особи підозрюваного та наданих матеріалів. Сам по собі факт внесення застави у такому ж розмірі в іншому провадженні не свідчить про непомірність застави у даному випадку, оскільки кожне кримінальне провадження розглядається окремо. Розмір застави відповідає межам, передбаченим ст. 182 КПК України, і є необхідною для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Отже, підстав для скасування оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_7 немає, в зв'язку з чим в задоволенні поданої захисником підозрюваного апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 вересня 2025 року про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді