Справа № 451/1166/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/707/25 Доповідач: ОСОБА_2
25 вересня 2025 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом щодо ОСОБА_10 ,
ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом у кримінальному провадженні № 12025142280000073 від 28.06.2025, відносно ОСОБА_10 , за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - задоволено частково.
Застосовано до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , у порядку статті 362 КПК України та пункту 3 статті 93, пункту 3 частини 1 та 3 статті 94 КК України примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Скасовано застосований відповідно до ухвали слідчого судді Радехівського районного суду Львівської області від 01.07.2025 захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно вказаної ухвали суду, 25.06.2025 близько 05 годин 00 хвилин, ОСОБА_10 , перебуваючи за адресою: с. Сморжів вул. Головна, 5, Шептицького району Львівської області, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі у суспільстві правила поведінки, моралі, із хуліганських спонукань, з особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, а скульптура статуї «Матір Божа з немовлям Ісуса», це культурна цінність осіб, які сповідують християнську релігію та пам'ятник ОСОБА_11 об'єкт історичної цінності місцевої громади, діючи умисно, реалізовуючи виниклий умисел спрямований на приниження гідності та релігійних почуттів віруючих, за допомогою господарської сокири наніс декілька ударів по статуї «Матір Божа з немовлям Ісуса» та пам'ятнику ОСОБА_11 , що призвело до безпосереднього пошкодження об'єктів релігійного та історичного значення та створення обстановки явної зневаги до духовних цінностей місцевої громади та спричинило матеріальної шкоди на суму 10 000 гривень.
Очевидцем даної події був ОСОБА_12 , який 25.06.2025 близько 05 годин 00 хвилин перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 зробив зауваження ОСОБА_10 щодо припинення протиправних дій, однак останній грубо ігноруючи норми моралі та поведінки на зроблене зауваження не реагував, продовжував вчиняти хуліганські дії спрямовані до пошкодження майна, на зауваження ОСОБА_10 відповів в грубій нецензурній формі та своїми діями грубо порушив громадський порядок та спокій в нічний час доби ОСОБА_12 , з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Вказані дії ОСОБА_10 мали на меті демонстративне приниження релігійних почуттів громадян, є виявом відвертої неповаги до суспільства та порушенням громадського порядку, що завдали моральної, а також матеріальної шкоди представникам громади Шептицького району, Львівської області.
Не погоджуючись з ухвалою суду, перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Радехівського районного суду від 10.07.2025 стосовно ОСОБА_10 змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, виключивши з її мотивувальної частини покликання на умисне, усвідомлене, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинення ОСОБА_10 суспільно небезпечного діяння.
В решті ухвалу залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що зазначена ухвала Радехівського районного суду від 10.07.2025 є незаконною і підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що умисел та мотив є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мотиву, як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Окрім цього, відповідно до ст. 505 КПК України, обставинами, які підлягають встановленню у такому кримінальному провадженні є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; вчинення цього суспільно небезпечного діяння певною особою; наявність у особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування та інші обставини. Таким чином, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей та не включає питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, тоді як умисел і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме кримінального правопорушення та встановлюються лише щодо осудної особи.
Вважає, що усупереч вищезазначеним положенням кримінального та кримінального процесуального законів, в ухвалі Радехівського районного суду від 10.07.2025 зазначено, що ОСОБА_10 з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, діючи умисно, реалізовуючи виниклий умисел, спрямований на приниження гідності та релігійних почуттів віруючих, за допомогою сокири наніс декілька ударів по статуї та пам'ятнику.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, виступ захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_13 , які підтримали апеляційну скаргу та не заперечували щодо розгляду без участі обвинуваченого ОСОБА_10 , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_10 суспільно небезпечних діянь, які містить об'єктивні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а також вид застосованих примусових заходів медичного характеру, в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.
Поряд з цим, заслуговують на увагу доводи прокурора у апеляційній скарзі на необхідність виключення із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали покликання на умисне, усвідомлене, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинення ОСОБА_10 суспільно небезпечного діяння, з огляду на таке.
Згідно з ст. 19 КК України, осудність характеризує здатність особи усвідомлювати значення своїх дій (бездіяльності) і керувати ними та є ознакою злочину. Водночас, неосудна особа позбавлена такої здатності внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, до неї за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України, умисел є однією із форм вини, як ознаки злочину, яка включає усвідомлення особою характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання (свідоме допущення) їх настання. Мотив злочину - це усвідомлене особою внутрішнє спонукання, яке викликає намір діяти певним чином.
Відтак, умисел та мотив є ознаками усвідомленої вольової діяльності людини. Прояв таких ознак є неможливим у разі порушення психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними, тобто є неосудною. Із зазначеним станом несумісні наявність у свідомості чітко сформованого умислу у розумінні ст. 24 КК України, а також мотиву, як ознак суб'єктивної сторони злочину.
Окрім цього, відповідно до ст. 505 КПК України, обставинами, які підлягають встановленню у такому кримінальному провадженні є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння; вчинення цього суспільно небезпечного діяння певною особою; наявність у особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування та інші обставини. Таким чином, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей та не включає питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, тоді як умисел і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме кримінального правопорушення та встановлюються лише щодо осудної особи.
Колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що усупереч вищезазначеним положенням кримінального та кримінального процесуального законів, в ухвалі Радехівського районного суду від 10.07.2025 зазначено, що ОСОБА_10 з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, діючи умисно, реалізовуючи виниклий умисел, спрямований на приниження гідності та релігійних почуттів віруючих, за допомогою сокири наніс декілька ударів по статуї та пам'ятнику.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що із мотивувальної частини ухвали Радехівського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року слід виключити покликання на умисне, усвідомлене, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинення ОСОБА_10 суспільно небезпечного діяння, що відповідно до ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 408, 409, 419, 514 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Радехівського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року про застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом щодо ОСОБА_10 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали Радехівського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року покликання на умисне, усвідомлене, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинення ОСОБА_10 суспільно небезпечного діяння.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3