Дата документу 11.08.2025 Справа № 317/2351/22
Єдиний унікальний №317/2351/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/596/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 11 серпня 2025 року у місті Запоріжжі в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ російської федерації, громадянина України, який має неповну середню освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, мешкав без реєстрації: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 , прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 04 березня 2025 року, яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалено рахувати з 19 липня 2022 року.
Арешт накладений ухвалами слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року на майно, яке було вилучено 18 липня 2022 року під час проведення оглядів місця події, а саме: кухонний ніж, змиви нашарування РБК та контролі до них, футболку червоного кольору, мультитул, куртку синього кольору, брюки камуфляжного забарвлення, футболку чорного кольору - скасовано.
Вирішена доля речових доказів.
В апеляційній скарзі обвинувачений та його захисник просять оскаржуваний вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що фактичні обставини, якими суд обґрунтовує свої висновки про доведеність обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України, є суперечливими, спростовуються свідченнями допитаних осіб, а також судом не було взято до уваги наявність в справі недопустимих доказів.
Так, апелянти вважають, що недопустимим доказом є протокол огляду місця події, оскільки такий огляд (фактично обшук житла) здійснювався, в порушення чинного законодавства, не за участю власника житла, а в присутності сторонньої особи, у якої, відібрано письмовий дозвіл на проведення огляду будинковолодіння.
При постановленні вироку, судом не було звернуто увагу, що під час досудового розслідування, ще до звернення до слідчого суду із клопотанням про надання дозволу на проведення огляду, 18 липня 2022 року слідчим ОСОБА_10 фактично проведено обшук житлового помешкання будинку АДРЕСА_1 із оформленням зазначеної слідчої дії під виглядом огляду місця події.Натомість, на час проведення слідчої дії житловим помешканням по АДРЕСА_1 , володіла родина ОСОБА_11 , які добровільну згоду на проникнення до житла не надавали. До того ж, результатом проведеної слідчим дії стало вилучення особистого майна ОСОБА_12 , що також підтверджує необхідність його згоди на проникнення до помешкання.
При цьому, апелянти звертають увагу на те, що у слідчого також були відсутні суто правові підстави для огляду місця події, на фактичне проникнення до житла, і за положеннями ч.3 ст. 233 КПК України.
Зокрема, за обвинувальним актом кримінальне правопорушення було вчинено за іншою адресою:
АДРЕСА_3 , огляд місця події, згідно з матеріалами провадження, проведений за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджує різне розташування зазначених будинковолодінь і, таким чином, «дійсне місце події» знаходилось на дорозі поблизу будинку за адресою АДРЕСА_4 , де мешкала родина ОСОБА_11 .
Судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що у слідчого були відсутні і інші підстави для проникнення до житла в порядку ч.3 ст. 233 КПК України, оскільки потерпілий ОСОБА_13 на той час вже перебував в медичному закладі і невідкладних дій слідчого, пов'язаних із врятуванням його життя, не потребував, а підозрюваний ОСОБА_6 знаходився в приміщенні відділку поліції, як затриманий.
За відповідним дозволом сторона обвинувачення звернулась до суду лише через два дні 20 липня 2022 року і не з клопотанням про проведення обшуку, а із клопотання про дозвіл на проведення огляду місця події, що здійснюється з інших підстав і в порядку, передбачених іншими нормами КПК України.
З наведеного виходить, що інформація, яка міститься в протоколі огляду місця події від 18 липня 2022 року по вул. Молодіжній, 3, не лише здобута органом досудового розслідування у спосіб, прямо заборонений законодавством, а і свідчить про ігнорування органом досудового розслідування вимог КПК щодо дотримання порядку і умов збору таких доказів.
Також, судом безпідставно прийнято в якості доказів надані стороною обвинувачення протоколи огляду місця події (а фактично проведені обшуки) у будинковолодіннях за адресами відповідно АДРЕСА_5 (володіння ОСОБА_13 ) та АДРЕСА_3 (володіння ОСОБА_14 ) с. Новопетрівка Запорізького району Запорізької області.
Проте, згідно зі змістом протоколу огляду місця події, його учасниками в якості понятих були запрошені: ОСОБА_15 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_16 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 .
Зазначені особи є близькими родичами (дружинами) обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_13 . До того ж, ОСОБА_16 мешкає саме в будинку по АДРЕСА_5 і є власником даного житлового помешкання.
Тому ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не могли брати участь в якості понятих у даній слідчій дії, а самий огляд місця події проведений за участю неналежних учасників.
Суд у вироку зазначив, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується матеріалами справи, а саме - письмовою заявою ОСОБА_17 про надання згоди слідчому на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, відповідно до ухвали слідчого судді Запорізького районного суду, власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є інша особа. А саме, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка одночасно зазначена в якості понятої при огляді власного будинковолодіння.
Виходить, що під час огляду місця події (а фактично обшуку житла) власник цього житла здійснювала повноваження понятої, що не може вважатися гарантією правильного безпосереднього сприйняття під час провадження слідчих дій обставин та фактів, що мають значення для кримінального провадження, їх належного фіксування в процесуальних документах.
До того ж, посилання суду у вироку на «письмову заяву ОСОБА_17 », як на доказ, що підтверджує винуватість ОСОБА_6 , викликає сумнів в правильності висновків цього судового рішення.
Аналогічним чином суд дістався помилки, стверджуючи у вироку, що винуватість ОСОБА_6 підтверджується - письмовою згодою свідка ОСОБА_18 про надання згоди слідчому на проведення огляду її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Як виходить із змісту ухвали слідчого судді Запорізького районного суду, власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є також інша особа. А саме, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . А ОСОБА_18 (за матеріалами кримінального провадження) надає неправдиві свідчення про право власності на домогосподарство та одночасно виступає в якості свідка і її показаннями суд обґрунтовує прийняте рішення.
А враховуючи той факт, що наступні докази по справі є похідними від згаданих протоколів огляду, то з врахуванням правового принципу «плоди отруйного дерева», вони також є недопустимими доказами, які не можуть бути покладеними в обґрунтування висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 за інкримінованим злочином.
Стосовно висновку експерта ОСОБА_20 №1249п від 18 серпня 2022 року, то останній, будучи допитаний в судовому засіданні, після ознайомлення із знімком мультитула, пояснив, що не бачить, яким саме лезом нанесено ушкодження ОСОБА_13 .
До того ж, відсутність в медичній документації потерпілого належної характеристики рани ускладнює можливість надати детальні висновки щодо обставин її утворення. Також, через наведені причини об'єктивно висловитись про знаряддя та способи спричинення за наданими даними не є можливим.
Під час допиту експерт взагалі не виключив можливість отримання ОСОБА_21 тілесних ушкоджень через поранення внаслідок «самовільного наштовхування» під час падіння на будь-які виступаючи поверхні, типу паркан тощо (про що як раз і свідчила свідок ОСОБА_22 , посилаючись на свідчення самого ОСОБА_13 ).
Крім того, експерт не зміг пояснити причини застосування ним у висновку криміналістичної термінології невластивої для опису колото-ріжучого поранення.
Зокрема, в п. 2 Висновку експерта зазначено, що «... в ділянці рани виявлена гематома «по типу штанц марки».
Проте, даний вид гематоми властивий лише, як осаднення під час вогнепального порання впритул до тіла постраждалого. І в даному випадку ця фраза узята експертом шляхом механічного списування з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_13 , складеної іншим лікарем без спеціалізації судово-медичного експерта.
Тому висновки експертного дослідження №249п викликають суттєвий сумнів щодо їх об'єктивності.
Водночас, посилаючись на результати комплексної судово-медичної експертизи №1-4499-к від 22 вересня 2022 року, суд навів лише частину висновків експертів, що стосувались перевірки достовірності показань потерпілого ОСОБА_13 . Однак залишив без відповідної оцінки висновки експертів в частині перевірки достовірності показань свідка ОСОБА_23 та його наступної відмови від своїх свідчень на стадії досудового розслідування.
Як зазначено у висновку №1499/к, до відповідних підсумків експерти прийшли на підставі дослідження експертного висновку експерта ОСОБА_20 , протоколу допиту потерпілого ОСОБА_24 від 18 липня 2022 року, слідчого експерименту з ним від 06 вересня 2022 року і допиту свідка ОСОБА_25 від 18 липня 2022 року та слідчого експерименту з ним 18 липня 2022 року.
При цьому, 18 липня 2022 року ОСОБА_13 після операції ще знаходився в реанімаційному відділенні лікарні, хоча за протоколом допиту дана слідча дія була проведена в приміщенні відділку поліції. І саме тоді, перебуваючи під дією наркозу та знеболювальних засобів, потерпілий «згадав» особу нападника. Хоча до того і родичам, і лікарям повідомляв, що не пам'ятає обставин травмування, а потім казав, що отримав пошкодження при падінні (показання ОСОБА_22 ).
А щодо протоколу допиту свідка ОСОБА_25 від 18 липня 2022 року, наданого експертам, апелянти звертають увагу на показання останнього в суді, де він заявив, що під час досудового розслідування був заляканий, під час допитів і на слідчому експерименті казав неправду, як того вимагали поліцейські, що тілесні ушкодження ОСОБА_13 спричинив ОСОБА_6 .
Наведені обставини ставлять під сумнів достовірність цих доказів і можливість їх використання під час постановлення вироку у справі.
На знарядді вбивства (мультитул) не знайдено ні крові ОСОБА_13 , ні ознак перебування його в руках обвинуваченого.
Постановляючи вирок, суд припустився непослідовності в тлумаченні одних доказів перед іншими, ставлячи, таким чином, під сумнів об'єктивність та неупередженість власних висновків.
Так, наводячи зміст показань потерпілого ОСОБА_13 щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень, суд, водночас, стверджував, що сумніви сторони захисту в їх об'єктивності не заслуговують на увагу.
Однак, без уваги суду залишився той факт, що перший допит потерпілого в приміщенні відділу поліції, хоча того ж дня потерпілому була зроблена хірургічна операція, він знаходився під впливом наркозу та снодійних (знеболюючих) препаратів і перебував на той час в реанімаційному відділенні медичного закладу.
Без належної судової оцінки залишилось достовірність показань особи, яка знаходилась в такому стані. Крім того, беручи до уваги сильний стан сп'яніння ОСОБА_13 , то у суду були усі підстави поставити під сумнів об'єктивність тверджень потерпілого.
Також, суд поставився однобічно до показань свідка ОСОБА_15 .
Суд критично поставився до тверджень обвинуваченого щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень в відділку поліції.
Водночас на підтвердження такого висновку суд посилається на відповідь Філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВСУ в Запорізькій області, висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №1088п від 29 серпня 2022 року, що посилаються на слова ОСОБА_6 про отримання тілесних ушкоджень 16 липня 2022 року у побуті.
Проте, судом не береться до уваги факт внесення відомостей до ЄРДР та тривале досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022080000000047 щодо поліцейських відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, які 18 липня 2022 року застосували фізичну силу до ОСОБА_6 , тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.365 Кримінального кодексу України.
А записи щодо «отримання травми в побуті» з медичних документів та висновку експертів не є спростуванням цього факту, оскільки за тими ж записами вони базувались на свідченнях обвинуваченого, а той заперечує достовірність таких записів.
З наведеного виходить, що єдиним доказом щодо причетності ОСОБА_6 до інкримінованого йому злочину є показання потерпілого ОСОБА_13 .
Проте, сумніви у достовірності цих показань були наведені вище і вироком не спростовані.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить під час апеляційного розгляду кримінального провадження дослідити матеріали звукозапису допитів потерпілого та свідків та дослідити письмові докази, які перелічені в апеляційній скарзі.
Оскаржуваний вирок суду прокурор просить скасувати у зв'язку невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості; ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у скоєні кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується у сукупності дослідженими у судовому засіданні доказами.
Судом при дослідженні вказаних доказів чомусь вибірково надано оцінку деяким доказам, а саме у вироку суд не виклав повний текст показань свідка ОСОБА_25 під час проведення слідчого експерименту, де він під відеозапис повідомив слідчому, що під час нанесення обвинуваченим удару невідомим йому предметом, стояв неподалік та повертаючись у бік потерпілого і обвинуваченого побачив, як ОСОБА_6 замахується у бік потерпілого та щось тримає в руці, потім потерпілий присідає, а обвинувачений уходить.
Суд у своєму рішенні зазначає, що на думку потерпілого ОСОБА_13 , обвинувачений не мав умислу на вбивство останнього і це, не надаючи вказаним показанням (окремої думки) оцінку у сукупності з іншими доказами.
Зокрема, судом не надано належної оцінки висновкам експертів.
Обвинувачення, вважає що всі зібрані докази в їх сукупності, підтверджують фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені в спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, а також винуватість ОСОБА_6 у вчиненні ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, є повністю доведеною та спростовують доводи захисту.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що суд в порушення вимог ч.1 ст.411, п.3 ч.1 ст.413 КПК України, неправильно здійснив тлумачення Закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України та юридично не правильно перекваліфікував злочин на ч.1 ст.121 КК України при наявності вказаних доказів в суді.
Прокурор вважає, що для усунення невідповідностей висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, під час апеляційного розгляду необхідно повторно дослідити матеріали звукозапису допиту потерпілого ОСОБА_13 та свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , а також письмові докази та документи:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 18 липня 2022 року було зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України;
- рапорт ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 18 липня 2022 року про реєстрацію обставин події в ЄО за № 3589;
- інформацію слідчому 17 липня 2022 року о 22.13 на диспетчерський пульт 103 надійшов виклик та записом розмови на CD-R диску;
- письмову згодою свідка ОСОБА_18 про надання згоди слідчому на проведення огляду її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_3 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна;
- письмову заяву ОСОБА_17 про надання згоди слідчому на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_5 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна;
- письмову заяву ОСОБА_26 та ОСОБА_27 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_1 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна;
- постанову слідчого про визнання та залучення речових доказів до кримінального провадження від 18 липня 2022 року;
- протокол проведення слідчого експерименту 06 вересня 2022 року з 12-18 до 12-31 год., проведеного за участю понятих та потерпілого ОСОБА_13 , під час якого слідчим проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення показань потерпілого, даних ним під час досудового розслідування;
- протокол проведення слідчого експерименту від 18 липня 2022 року з 18-37 по 19-14 год. за участю понятих, оперуповноважених ВП №6 ЗРУП, за участі свідка ОСОБА_28 , під час якого слідчим проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення показань свідка, даних ним під час допиту;
- довідку КНМ «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗОР, відповідно до якої ОСОБА_13 знаходився на лікуванні з 18 липня 2022 року з приводу: проникаюче поранення грудної клітини зліва. Поранення верхньої частки легені. Гемоторакс 1 ст. 3/перелам 2,3,4,5 ребер зі зміщенням;
- виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9680 від 10 серпня 2022 року на ім'я ОСОБА_13 , згідно з якою Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Основний діагноз: проникаюче поранення грудної клітини зліва. Поранення верхньої частки лівої легені. Ускладнення: закриті перелами 2,3,4,5 ребер зліва. Травматичний гемоторакс зліва. Дихальна недостатність. Супутній: алкогольне сп'яніння;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1249п від 07 вересня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1499п від 29 вересня 2022 року;
- постанову про відбір біологічних зразків у потерпілого ОСОБА_13 , для проведення експертизи від 22 липня 2022 року;
- протокол отримання зразків у потерпілого ОСОБА_13 для експертизи від 28 липня 2022 року;
- постанову про відбір біологічних зразків у свідка ОСОБА_25 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року;
- протокол отримання зразків у свідка ОСОБА_25 для експертизи від 18 липня 2022 року;
- постанову про відбір біологічних зразків у свідка ОСОБА_14 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року;
- протокол отримання зразків у свідка ОСОБА_14 для експертизи від 18 липня 2022 року;
- постанову про відбір біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року;
- протокол отримання зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для експертизи від 18 липня 2022 року;
- постанову про відбір біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для проведення експертизи від 25 липня 2022 року;
- протокол отримання зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для експертизи від 25 липня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №1088п від 29 серпня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2179 від 27 липня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 2192 від 29 липня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2230 від 11 серпня 2022 року;
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2231 від 11 серпня 2022 року;
- висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № КСЕ-19/108-22/8416-ХЗ від 24 серпня 2022 року;
- висновок судово-психіатричного експерта №330 ДФ СПЕ ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» від 11 серпня 2022 року.
Крім цього, прокурор вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не повною мірою враховані характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину та його особи.
Під час направлення обвинувального акту щодо ОСОБА_6 , останній свою провину не визнав, офіційно не працевлаштований, має неповну середню освіту, під час вчинення кримінального правопорушення перебував у алкогольному сп'янінні, це підтверджує сам обвинувачений та свідки, характеризується за останній місцем проживання посередньо.
Під час розгляду обвинувального акту у суді обвинувачений ОСОБА_6 погрожував потерпілому за нібито неправдиві показання, здійснював психологічний тиск на потерпілого.
Суд при ухваленні вироку не надав належної оцінки всі цим матеріалам, які характеризують обвинуваченого, які не могли слугувати пом'якшуючими обставинами.
Згідно з вироком суду, 17 липня 2022 року приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_6 , знаходячись біля двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли під час сварки з потерпілим ОСОБА_13 , діючи умисно та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс останньому один удар лезом ножа мультитула в ділянку тулубу зліва, спричинивши йому тілесне ушкодження, яке відповідно до висновку експерта № 1249п від 07 вересня 2022 року є тяжким за ознакою небезпеки для життя.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та захисника, підтримала апеляційну скаргу прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, оскаржуваний вирок суду цим вимогам закону відповідає не в повній мірі, з огляду на таке.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, а саме у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Обвинувачений ОСОБА_6 при розгляді провадження судом першої інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав повністю та пояснив, що 17 липня 2022 року з 07.00 години він перебував на роботі на фермерському господарстві, де відмічали прибирання врожаю та вживали спиртні напої, він випив один літр пива. Приблизно о 16.00 годині він разом з ОСОБА_25 пішли до місцевого кіоску, де зустріли ОСОБА_14 з товаришем, він придбав собі дві банки «гаражу», а хлопці горілки. Потім, приблизно о 17.00 год., вони всі разом на машині ОСОБА_14 поїхали до нього додому. Спочатку сиділи в літній кухні, де вживали спиртне. Після чого, через 5 хв. з'явився ОСОБА_29 та вони вийшли на вулицю, де вживали спиртне. Приблизно о 19.00 год. виник конфлікт з потерпілим ОСОБА_29 , через те, що останній висказувався про те, що він є переселенцем та сепаратистом, на що він відповів, що треба менше пити. Приблизно о 21.00 год. ОСОБА_14 пішов спати в будинок. Через 10 хв. ОСОБА_29 пішов за будинок приймати душ та він його більше не бачив. Потім через 10 хв. товариш ОСОБА_14 пішов додому, вони залишились вдвох з ОСОБА_25 . Коли побачили ОСОБА_18 , яка підходила до двору, почали виходити з двору. Вийшовши з двору зустрілися з ОСОБА_18 , він поспілкувався з нею та повідомив, що вони вже розбігаються, після чого він пішов додому. Приблизно о 22.00 год. він прийшов додому, роздягнувся та ліг спати. Приблизно о 05.30 год. приїхали працівники поліції та вони разом пішли до ОСОБА_14 , де він від ОСОБА_18 узнав про те, що ОСОБА_29 вночі забрала швидка.
Також, судом досліджені інші докази, надані сторонами, які перелічені в оскаржуваному вироку.
Так, потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що 17 липня 2022 року приблизно о 16.00 год. разом з сусідом ОСОБА_14 стояли на вулиці та спілкувались, до них підійшов ОСОБА_30 . Потім ОСОБА_14 та ОСОБА_31 поїхали за спиртним. Через хвилин 15 приїхали разом з ОСОБА_25 та ОСОБА_6 . Зайшли до двору ОСОБА_14 , накрили стіл, а обвинувачений в цей час стояв біля колодязю, дістав розкладний ніж, який крутив в руках, а потім поклав ніж до кишені куртки. Коли сиділи за столом та вживали спиртне, він пошуткував, що ОСОБА_6 є сепаратистом, на що останній скипів. Далі ОСОБА_14 пішов спати, а вони залишились вчотирьох. Випили приблизно 4 пляшки горілки. Він один раз ходив в душ. Через деякий час пішов ОСОБА_31 та вони також вийшли зі двору втрьох: він, ОСОБА_25 та обвинувачений, який обурився за те, що його обізвали сепаратистом, та почав сваритись з ним, сварились десь 3 хвилини. Потім він почув удар від ОСОБА_6 в ліву частину грудної клітини, внаслідок чого він втратив свідомість. Прийшов до тями в реанімації о 02.00 год. Проходив лікування більше трьох тижнів. Дружина обвинуваченого приходила до його дружини та казала, щоб вони збирали чеки. В той день він був одягнений в джинси та футболку, але коли виходили з двору ОСОБА_14 , він тримав футболку у руках. При цьому потерпілий зазначив, що у ОСОБА_6 був тільки умисел на спричинення тілесних ушкоджень, як наслідок, в нього було зламано 4 ребра, з 2-го до 5-те та пробита легеня.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що 17 липня 2022 року вона працювала і приблизно о 22.00 год. коли поверталась з роботи, побачила, що біля її двору стояли ОСОБА_25 та обвинувачений, а потерпілий лежав, більше нікого не було. В будинку спав її чоловік, вона залишилась вдома. Через деякий час, приблизно годину потому, вона почула плач та вийшла на вулицю, де побачила ОСОБА_13 сина та доньку, які повідомили про те, що батька підрізали. Потерпілий лежав на землі. Потім вони викликали швидку, винесли покривало, щоб перенести потерпілого додому, а вона пішла додому.
Свідок ОСОБА_22 пояснила, що 17 липня 2022 року приблизно о 23.30 год. їй зателефонував брат та повідомив, що знайшов батька, та те, що останнього підрізали. Вона разом з чоловіком підбігли до будинку ОСОБА_18 та побачили її батька, який лежав біля вишні скручений у футболці та трусах. Потім вийшла ОСОБА_18 , а чоловік викликав швидку. Вони взяли ковдру та віднесли батька до свого будинку. Коли приїхала швидка, перев'язували батька її чоловік та медичний робітник.
Свідок ОСОБА_25 пояснив, що 17 липня 2022 року приблизно о 16.00 год. він разом з ОСОБА_6 біля магазину зустрілись з ОСОБА_14 та ОСОБА_31 , де придбали горілку. Після чого на машині ОСОБА_14 поїхали до нього додому. Коли приїхали до них приєднався ОСОБА_13 . Почали вживати спиртні напої, в ході чого між потерпілим та обвинуваченим почалась сварка через війну, при цьому їх заспокоювали. Через деякий час ОСОБА_14 пішов спати, а ОСОБА_31 пішов додому. Потім вони втрьох вийшли за ворота, де між обвинуваченим та потерпілим знову виник конфлікт через війну. Він відійшов він них, бо захотів у туалет. Коли стояв боком, то бачив, що хтось махнув та ОСОБА_6 пішов додому. Потім він підійшов до ОСОБА_13 , який сидів навпочіпки. Він намагався підняти потерпілого, однак останній висловився нецензурно в його адресу і він пішов додому. На наступний день його забрали поліцейські та допитували цілий день. Фактично не бачив обставин заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що обвинувачений її чоловік з яким вони переїхали до с. Новопетрівки, де проживали в орендованому будинку по АДРЕСА_1 . 17 липня 2022 року чоловік зранку пішов на роботу, там в них було свято, де чоловік посидів та ввечері повернувся додому та ліг спати. Зранку приїхали працівники поліції та опитали чоловіка у дворі ОСОБА_14 . Її залучали до проведення слідчих дій в якості пойнятої. Чоловіка забрали працівники поліції о 07.00 год. Приблизно об 11.00 год. приїхали працівники поліції та попросили надати речі, в яких був чоловік у вечорі. Потім о 14.00 год. приїхали працівники поліції та передали їй речі та сказали, щоб вона склала речі на ліжко та попросили знайти мультитул. Коли вона все зробила, поліцейські почали проводити огляд будинку та відеозйомку. Коли закінчили проведення слідчих дій уїхали разом з чоловіком. Чоловік повідомляв їй, що його побили працівники поліції.
Допитаний в судовому засіданні експерт КУ «Запорізьке обласне бюро-медичної експертизи» ЗОР ОСОБА_20 пояснив, що він складав висновок №1249п від 18 серпня 2022 року за наслідками проведення судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_13 , яка була проведена відповідно до інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Також, повідомив, що завдання такого тілесного ушкодження, яке було спричинено потерпілому ОСОБА_13 можливо мультитулом.
Окрім того, судом були досліджені такі документи:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 18 липня 2022 року було зареєстровано кримінальне провадження за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України про те, що 17 липня 2022 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись біля двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли під час сварки, маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_13 , наніс останньому один удар лезом ножа мультитула в ділянку тулуба зліва, тим самим завдавши ОСОБА_13 , тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Таким чином, ОСОБА_6 виконав всі дії, які вважав необхідними для вчинення умисного вбивства, проте, свої злочинні наміри, направлені на умисне вбивство ОСОБА_29 , не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки після вчинення кримінального правопорушення потерпілому своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу (а.п.3-4, т.2);
- рапорт ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 18 липня 2022 року про реєстрацію обставин події в ЄО за № 3589 (а.п.7, т.2);
- інформація, надана слідчому, про те, що 17 липня 2022 року о 22.13 годині на диспетчерський пульт 103 надійшов виклик (а.п.9, т.2) та запис розмови, що міститься на CD-R диску (а.п.10, т.2);
- письмова згода свідка ОСОБА_18 про надання згоди слідчому на проведення огляду її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.11, т.2);
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_3 з 06-30 год. по 07-02 год., за участю понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_16 , в присутності спеціаліста-криміналіста ОСОБА_33 . Місцем огляду є місцевість біля домоволодіння АДРЕСА_1 . В ході огляду був вилучений кухонний ніж, змиви нашарування РБК та контролі до них. В ході огляду місця події застосовувався технічний засіб: фотоапарат «Canon 42 SI» на який були зроблені фотознімки, що оформлені в фототаблицю, яка долучена до протоколу огляду місця події (а.п.12-27, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.28-29, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна (а.п.30-31, т.2);
- письмова заява ОСОБА_17 про надання згоди слідчому на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.32, т.2);
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_5 з 07-04 год. по 07-27 год., за участю понятих ОСОБА_32 та ОСОБА_16 , в присутності спеціаліста-криміналіста ОСОБА_33 . Місцем огляду є домоволодіння АДРЕСА_1 . В ході огляду була вилучена футболка червоного кольору з просякненням рідини червоного кольору. В ході огляду місця події застосовувався технічний засіб: фотоапарат «Canon 42 SI», на який були зроблені фотознімки, що оформлені в фототаблицю, яка долучена до протоколу огляду місця події (а.п.33-41, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.42-43, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна (а.п.44-45, т.2);
- письмова заява ОСОБА_26 та ОСОБА_27 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.46,47, т.2);
- протокол огляду місця події від 18 липня 2022 року, відповідно до якого проведено огляд в АДРЕСА_1 з 15-55 год. по 16-58 год., за участю понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , в присутності спеціаліста-криміналіста ОСОБА_36 . Місцем огляду є домоволодіння АДРЕСА_1 . В ході огляду були вилучені: багатофункціональний інструмент - мультитул, що має у своєму складі наступні інструменти: плоскогубці, викрутка, ніж (лезо довжиною 7 см), пилка (зубчасте лезо довжиною 7,5 см.), відкривача, який упаковано до паперового конверту, також виявлено та вилучено: куртку синього кольору, брюки камуфляжного забарвлення, футболка чорного кольору, які упаковано до картонної коробки. В ході огляду місця події застосовувались технічні засоби: фотоапарат «Canon SX 420» та цифрова відеокамера «Panasonic HC-V260», на які були зроблені фотознімки, що оформлені в фото таблицю, а також відеозапис протоколу огляду місця події, який міститься за DVD-R диску, який був оглянутий під час судового розгляду, а також зроблена стенограма до протоколу огляду місця події, які долучені до протоколу огляду місця події (а.п.48-70, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 липня 2022 року про надання дозволу на проведення огляду місця події - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.п.71-72, т.2);
- копія ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 21 липня 2022 року про арешт майна (а.п.73-74, т.2);
- постанова слідчого про визнання та долучення речових доказів до кримінального провадження від 18 липня 2022 року (а.п.75, т.2);
- протокол проведення слідчого експерименту 06 вересня 2022 року з 12-18 до 12-31 год., проведеного за участю понятих ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та потерпілого ОСОБА_13 , під час якого слідчим проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення показань потерпілого ОСОБА_13 , даних ним під час досудового розслідування. В ході проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_13 пояснив, що 17 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_3 , він спільно зі своїми знайомими вживав спиртні напої, були ще присутні ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 і малознайомий чоловік на ім'я ОСОБА_42 або ОСОБА_43 . В ході бесіди ОСОБА_44 жартома назвав ОСОБА_45 «сепаратист». Внаслідок чого між ними стався словесний конфлікт, ОСОБА_43 обурився, але згодом заспокоївся. Коли всі стали розходитися, ОСОБА_46 наніс ОСОБА_47 удар гострим предметом, який тримав у правій руці, в ділянку тулуба зліва, під пахвою. Від цього удару ОСОБА_44 впав на землю та на деякий час втратив свідомість. Потім викликали «швидку допомогу». До тями прийшов вже коли перебував удома та поруч були лікарі. На момент удару поруч з ОСОБА_48 були присутні лише ОСОБА_46 та ОСОБА_49 . ОСОБА_50 на той час пішов додому, а ОСОБА_51 пішов спати. ОСОБА_49 перебував поруч і все бачив. На момент конфлікту ОСОБА_44 та ОСОБА_46 були добряче випивши. ОСОБА_52 пили всі, скільки випили сказати затрудняється. В ході проведення слідчої дії ОСОБА_13 вказав на місце, де відбулася бійка, а саме на узбіччі біля домоволодіння АДРЕСА_3 , дещо справа від вхідної хвіртки. За допомогою статиста ОСОБА_44 показав своє розташування і підозрюваного. В лікарні було діагностовано проникаюче поранення у легеню та перелам чотирьох ребер у тому ж місці, де і поранення. На уточнююче запитання слідчого, чи падав ОСОБА_44 на землю до того як його вдарили ножем, ОСОБА_44 відповів, що не падав. ОСОБА_13 пояснив, що показання давав добровільно, без будь-якого примусу. Зауважень щодо слідчої дії від учасників не надходило. В ході проведення вказаного слідчого експерименту було застосовано технічні засоби фіксації: цифрова відеокамера «Panasonic HC-V260», з наступним відеозаписом, який міститься на DVD-R диску (а.п.85, т.2), який був оглянутий під час судового розгляду, а також зроблена стенограма до протоколу проведення слідчого експерименту від 06 вересня 2022 року, які долучені до протоколу проведення слідчого експерименту (а.п.76-93, т.2);
- протокол проведення слідчого експерименту від 18 липня 2022 року з 18-37 по 19-14 год. за участю понятих ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , оперуповноважених ВП №6 ЗРУП ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , за участі свідка ОСОБА_25 , під час якого слідчим проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення показань свідка ОСОБА_25 , даних ним під час допиту 18 липня 2022 року було встановлено, що 17 липня 2022 року приблизно о 18-00 годині він разом з ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та ОСОБА_60 перебували за адресою АДРЕСА_1 , де у дворі вживали спиртні напої. Десь приблизно о 21:00 год. ОСОБА_61 пішов до вказаного будинку відпочивати. Через декілька хвилин ОСОБА_50 пішов до себе додому. Через декілька хвилин ОСОБА_25 разом з ОСОБА_62 та ОСОБА_60 вийшли за ворота домоволодіння, де між ОСОБА_59 та ОСОБА_11 виникла сварка. Після чого він побачив ОСОБА_63 , який присів біля воріт на коліна. Підійшовши до нього, щоб допомогти піднятись, останній відмовився. ОСОБА_25 під час проведення слідчого експерименту розповів розташування кожного з них. Зауважень щодо слідчої дії від учасників не надходило. В ході проведення вказаного слідчого експерименту було застосовано технічні засоби фіксації: відеокамера «Panasonic Full HD», з наступним відеозаписом, який міститься на DVD-R диску (а.п.104, т.2), який був оглянутий під час судового розгляду, а також зроблена фототаблиця до слідчого експерименту (а.п.103) та стенограма до протоколу проведення слідчого експерименту від 18 липня 2022 року, які долучені до протоколу проведення слідчого експерименту (а.п.94-111, т.2);
- довідка КНМ «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗОР, відповідно до якої ОСОБА_13 знаходився на лікуванні з 18 липня 2022 року з приводу: проникаюче поранення грудної клітини зліва. Поранення верхньої частки легені. Гемоторакс 1 ст. З/перелам 2,3,4,5 ребер зі зміщенням (а.п.112, т.2);
- виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9680 від 10 серпня 2022 року на ім'я ОСОБА_13 , згідно з якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Основний діагноз: проникаюче поранення грудної клітини зліва. Поранення верхньої частки лівої легені. Ускладнення: закриті перелами 2,3,4,5 ребер зліва. Травматичний гемоторакс зліва. Дихальна недостатність. Супутній: алкогольне сп'яніння (а.п.113-114, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1249п від 07 вересня 2022 року, відповідно до якого: поодиноке проникаюче поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням лівої легені та переломами 2-5 ребер ліворуч (за наданими даними) у гр. ОСОБА_13 кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.2.1.1 «а» та п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.»). Тілесне ушкодження утворились від не меш ніж одноразового травматичного впливу предмета (предметів) що володів колюче-ріжучими властивостями. Згідно протоколу операції, рана шкіри (1,5x1см) продовжується рановим каналом орієнтованим спереду назад, зверху донизу, справа наліво, в ділянці рани виявлена гематома «по типу штанц марки», по ходу ранового каналу переломи 2-5 ребер. Усе без будь-яких морфологічних характеристик. Виявлене тілесне ушкодження могло супроводжуватись зовнішньою кровотечею. Найбільш вірогідне взаєморозташування ОСОБА_13 та особи, яка спричинила вказані тілесні ушкодження, в момент їх завдання могло бути будь-яким, за умов доступності травмованої ділянки для її ушкодження. Виявлене тілесне ушкодження розташоване в ділянці, що є доступною для спричинення власною рукою. Виявлене тілесне ушкодження не є характерним, специфічним чи таким, що зазвичай утворюються в умовах одноразового падіння з висоти власного росту на тупу плоску поверхню. Будь-яких ознак дії прискорення у наданих для проведення експертизи даних не виявлено (а.п.115-116, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1499п від 29 вересня 2022 року (експертиза за матеріалами справи), відповідно до якого судово-медична експертна комісія дійшла до наступних висновків: 1. у потерпілого ОСОБА_13 , 1961 р.н. (Висновок експерта №1249п від 07 вересня 2022 року) зафіксовані наступні тілесні ушкодження: 1) проникаюче поодиноке ушкодження грудної клітини ліворуч, орієнтовано по передній пахвинній лінії у 3-му міжребер'ї з гематомою (по типу «штанц марки») в ділянці рани, яка проникає в плевральну порожнину у вигляді ранового каналу спрямованого спереду назад, зверху донизу, справа наліво (довжина не вказана); 2) переломи 2-5 ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії (без детальної морфологічної характеристики). 2. Колото-різане ушкодження грудної клітки у потерпілого виникли внаслідок занурення в неї клинка ножа в напрямку спереду назад, зверху донизу в дещо справа наліво, відносно вертикального положення тіла потерпілого. Наявність в ділянці рани «гематоми по типу «штанц марки» та відділених від неї (конструкційних) переломів 2-5 ребер можуть свідчити про те, що занурення було здійснено на всю довжину клинка (до упору торцевої частини рукоятки або кисті руки), ударом значної сили. 3. В наданих для проведення експертизи протоколах слідчих дій (допиту потерпілого від 18 липня 2022 року та слідчого експерименту з ним від 06 вересня 2022 року) та їх стенограм обставини та механізм спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_13 описані тотожно, а саме: потерпілий і нападник розташовувалися обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, удар наносився ножем правою рукою в ліву половину грудної клітки. Після чого потерпілий впав на сідниці. При перегляді відеоряду слідчого експерименту додатково встановлено, що за даними ОСОБА_13 удар йому був нанесений спереду назад зліва направо і декілька знизу догори. 4. Порівнюючи механізм утворення ушкоджень у потерпілого ОСОБА_13 (п.2. даних підсумків) з механізмом їх нанесення за даними потерпілого викладених в протоколах слідчих дій з ним, наданих на експертизу, встановлено збіг за знаряддям травми (колюче-ріжуче), травмованою ділянкою. Наведене не виключає можливості нанесення ОСОБА_13 за механізмом і обставинами на які вказує потерпілий (а.п.117-124, т.2);
- постанова про відбір біологічних зразків у потерпілого ОСОБА_13 для проведення експертизи від 22 липня 2022 року (а.п.125-126, т.2);
- протокол отримання зразків у потерпілого ОСОБА_13 для експертизи від 28 липня 2022 року (а.п.127-128, т.2);
- постанова про відбір біологічних зразків у свідка ОСОБА_25 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.129-130, т.2);
- протокол отримання зразків у свідка ОСОБА_25 для експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.131-132, т.2);
- постанова про відбір біологічних зразків у свідка ОСОБА_14 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.133-134, т.2);
- протокол отримання зразків у свідка ОСОБА_14 для експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.135-136, т.2);
- постанова про відбір біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для проведення експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.137-138, т.2);
- протокол отримання зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для експертизи від 18 липня 2022 року (а.п.139-140, т.2);
- постанова про відбір біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для проведення експертизи від 25 липня 2022 року (а.п.141-142, т.2);
- протокол отримання зразків у підозрюваного ОСОБА_6 для експертизи від 25 липня 2022 року (а.п.143,144, т.2);
- відповідь Філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВСУ в Запорізькій області, щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 на момент прибуття до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з наданням копій медичних документів, відповідно до якої по прибуттю до установи 20 липня 2022 року ОСОБА_6 було оглянуто черговим медичним працівником, виявлені тілесні ушкодження: садно на лівій скроні, синець на лівому плечі, які зі слів ОСОБА_6 отримав 16 липня 2022 року у побуті (а.п.145-157, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №1088п від 29 серпня 2022 року, відповідно до якого: згідно з наданою медичною документацією ОСОБА_6 був оглянутий черговим медичним працівникам ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» 20 липня 2022 року, при цьому виявлена наявність у нього таких тілесних ушкоджень: «садно на лівій скроні, синець на лівому плечі», як кожне окремо, так і сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження у відповідності до п.п.2.3.2 «б», 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року, №6. Виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження (п.1.1.) утворилися за механізмом тупої травми, тобто від не менш ніж двократної дії тупого предмета (предметів), індивідуалізуючи особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися (згідно наданого описання) із силою достатньо для утворення даних тілесних ушкоджень (а.п.158-159, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 2179 від 27 липня 2022 року, відповідно до якого: рідка кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (а.п.160, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 2192 від 29 липня 2022 року, відповідно до якого: рідка кров потерпілого ОСОБА_13 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 та супутнім антигеном Н (а.п.161-162, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2230 від 11 серпня 2022 року, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу марлевого тампона зі змивом «з лівої щоки обличчя» гр-на ОСОБА_25 та марлевого тампона зі змивом, що був вилучений з місця подія («з галявини»), за підсумком якого: кров потерпілого ОСОБА_13 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н; кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н. При дослідженні марлевого тампона зі змивом з місця події; змиві ІІ - за постановою «з галявини» (об'єкт №2) знайдена кров людини, та виявлені антигени А,В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_13 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_6 не виключається лише у якості домішки, за наявності у нього на час того, що відбулося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою. При дослідженні марлевого тампона зі змивом «з лівої щоки обличчя» гр-на ОСОБА_25 : змиві І (об'єкт №1) знайдена кров людини з домішкою поту, та виявлені антигени А,В і Н, що не виключає як походження крові та поту від особи (осіб) груп АВ за ізосерологічною системою АВ0 з супутнім антигеном Н незалежно від категорії видільництва, в тому числі від потерпілого ОСОБА_13 , так і змішування крові з потом осіб із різними груповими характеристиками за системою АВ0, в тому числі крові та (або) поту потерпілого ОСОБА_13 з кров'ю та (або) потом підозрюваного ОСОБА_6 . Причому домішка крові від підозрюваного ОСОБА_64 можлива лише за наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою на час скоєння злочину (а.п.163-166, т.2);
- висновок експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №2231 від 11 серпня 2022 року, відповідно до якого проведено судово-медичну експертизу футболки, яка була вилучена з місця події, за підсумком якого: кров потерпілого ОСОБА_13 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н; кров підозрюваного ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н. При дослідженні футболки (об'єкти №1-3), що була вилучена з місця події, знайдена кров людини, та виявлені антигени А,В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілого ОСОБА_13 . Походження крові від підозрюваного ОСОБА_6 не виключається лише у якості домішки, за наявності у нього на час того, що відбулося тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечою (а.п.167-169, т.2);
- висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № КСЕ-19/108-22/8416-ХЗ від 24 серпня 2022 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмет, до холодної зброї не відноситься, є багатофункціональним інструментом типу - «Мультитул» - різновид виробів господарчо-побутового призначення. З дослідницької частини висновку експерта, експертом встановлено, що наданий на дослідження предмет схожий на мультитул, шести предметний, виготовлений з металу сірого кольору, що притягується магнітом та складається з: рамочного руків'я, пасатижів, одного клинка, відкривача, двох викруток (плоска та хрестоподібна) та пилка. Загальна довжина предмета в зібраному положенні -145 мм, в розкладному (робочому) - 213 мм, Маса предмета складає 187,8 г. Зокрема, що стосується клинка: клинок предмета плоский, прямий, однолезовий, в попереку має клиновидну форму, виготовлений з металу сірого кольору, що притягується магнітом. Довжина клинка - 66 мм, товщина -1,7 мм, ширина - 15,8 мм. Обух клинка прямий. Вістря клинка розташоване на середній лінії клинка, кут загострення вістря складає 60 градусів. Лезо клинка має двосторонню заточку, кут якої складає 33 градусів. П'ята клинка довжиною 6 мм і розташована на лінії леза клинка. На лівій голоміні є серпоподібна виїмка призначена для зручності приведення клинка в робоче положення (а.п.170-175, т.2);
- висновок судово-психіатричного експерта №330 ДФ СПЕ ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» від 11 серпня 2022 року, відповідно до якого судово-психіатрична експертиза проведена підозрюваному ОСОБА_6 , згідно з яким комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п.176-179,т.2).
Також, судом досліджено процесуальні рішення та документи, перелік яких міститься у вироку суду.
Суд дійшов висновку про те, що досліджені докази у їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за викладених у вироку суду обставинах.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування невірно було кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, оскільки такий висновок не ґрунтується на об'єктивних і беззаперечних доказах у кримінальному провадженні.
Мотивуючи такі свої висновки, суд у вироку зазначив, що конфлікт між обвинуваченим і потерпілим виник раптово, на ґрунті неприязних відносин; знаряддям злочину є багатофункціональний інструмент типу - «Мультитул» - різновид виробів господарчо-побутового призначення, який не є холодною зброєю та має довжину клинка 66 мм. Знаряддя злочину обвинуваченим також заздалегідь не готувалось, а фактично було підручним. Також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 наніс один удар лезом ножа мультитула в ділянку тулуба зліва, після якого потерпілий присів і не чинив опір, та, маючи реальну можливість продовжити свої дії, він покинув місце події, що свідчить про відсутність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство потерпілого. Суд врахував й те, що під час конфлікту та після нього обвинувачений ОСОБА_6 не висловлював словесних погроз життю потерпілого.
Суд також зазначив, що сама по собі та обставина, що обвинувачений наніс потерпілому удар у життєво важливий орган та знаряддям злочину було лезо ножа мультитула, за встановлених обставин у їх сукупності, не може безумовно свідчити про наявність у діях обвинуваченого прямого умислу на умисне вбивство потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, у темний час доби та у неосвітленому місці, міг одразу не побачити дійсних наслідків застосування мультитула, тобто характеру отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Переглядаючи вирок суду в зазначеній частині, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно з вимогами п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Так, суд у вироку, формулюючи обвинувачення, яке визнано судом доведеним, зазначив, що 17 липня 2022 року приблизно о 21.00 годині, ОСОБА_6 знаходячись біля двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли під час сварки з потерпілим ОСОБА_13 , діючи умисно та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс останньому один удар лезом ножа мультитула в ділянку тулубу зліва, спричинивши йому тілесне ушкодження, яке відповідно до висновку експерта № 1249п від 07 вересня 2022 року є тяжким за ознакою небезпеки для життя.
Однак, таке формулювання обвинувачення, на думку колегії суддів, не містить змісту та спрямованості умислу обвинуваченого при нанесенні удару потерпілому, та мети його дій.
Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, юридична оцінка дій обвинуваченого є невизначеною.
В свою чергу, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 травня 2025 року справа № 939/2393/21, провадження № 51-1346км25, із системного аналізу закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, статей 15, 24, 115, 121 КК України) випливає, що при відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Для з'ясування змісту та спрямованості умислу особи під час дослідження доказів необхідно виходити з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
З'ясувати, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.
Характерною ознакою прямого умислу є також бажання настання злочинного наслідку, що був задуманий, щодо матеріальних злочинів і бажання вчинення злочинного діяння - щодо формальних злочинів. У такого роду бажанні виражається вольова ознака умислу як його найважливіша і відмінна риса. Наявністю бажання настання злочинного наслідку під час вчинення злочину з матеріальним складом прямий умисел відрізняється від інших форм і видів вини. Бажання, як вольове начало, перебуває в нерозривній єдності із свідомістю особи, що діяла з прямим умислом, і її здатністю передбачити наслідки свого діяння.
За спрямованістю діяння і конкретизацією бажаного наслідку умисел поділяють на визначений (конкретизований), невизначений (неконкретизований) і альтернативний.
Визначений умисел характеризується тим, що особа чітко усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння і прагне досягти одного конкретного наслідку. Невизначений умисел означає, що у винного немає чіткого уявлення про характер і тяжкість можливих наслідків злочину, він передбачає ці наслідки лише в загальних рисах. Альтернативний умисел має місце тоді, коли винний передбачає та однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків.
Згідно з ч.1 ст. 15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.
Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо вони були включені в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замах на їх досягнення.
У випадках вчинення злочину з невизначеним або альтернативним умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний передбачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав їх настання.
Якщо під час замаху на злочин винний спрямовує свою волю на запобігання настанню суспільно небезпечного наслідку, в такому разі може мати місце добровільна відмова від вчинення злочину - остаточне припинення особою з власної волі замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
На стадії закінченого замаху на вбивство добровільна відмова можлива лише в тих випадках, коли між здійсненим діянням і ймовірним настанням суспільно небезпечних наслідків є певний проміжок часу, протягом якого особа контролює розвиток причинного зв'язку, може втрутитися і перешкодити настанню суспільно небезпечного наслідку. Добровільна відмова в цих випадках можлива лише завдяки активним діям.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого, здійснений без повного і всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення.
З вироку суду убачається, що такий висновок ґрунтується на припущеннях.
Так, суд у вироку вказав на те, що сам потерпілий ОСОБА_13 в судовому засіданні стверджував, що умислу на вбивство потерпілого у обвинуваченого ОСОБА_6 не було. Знаряддя злочину обвинуваченим також заздалегідь не готувалось, а фактично було підручним. Також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 наніс один удар лезом ножа мультитула в ділянку тулуба зліва, після якого потерпілий присів і не чинив опір, та, маючи реальну можливість продовжити свої дії, він покинув місце події, що свідчить про відсутність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство потерпілого. Суд врахував й те, що під час конфлікту та після нього обвинувачений ОСОБА_6 не висловлював словесних погроз життю потерпілого.
Суд також зазначив, що сама по собі та обставина, що обвинувачений наніс потерпілому удар у життєво важливий орган та знаряддям злочину було лезо ножа мультитула, за встановлених обставин у їх сукупності, не може безумовно свідчити про наявність у діях обвинуваченого прямого умислу на умисне вбивство потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_6 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, у темний час доби та у неосвітленому місці, міг одразу не побачити дійсних наслідків застосування мультитула, тобто характеру отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що сам обвинувачений категорично заперечує свою причетність до будь-якого злочину щодо потерпілого.
В свою чергу, суд у вироку не поставив під сумнів достовірність показань потерпілого про те, що саме ОСОБА_6 наніс йому удар в ліву частину грудної клітини, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість. Також, суд зауважив, що показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_25 про те, що з двору вони виходили втрьох, де між обвинуваченим та потерпілим знову виник конфлікт через війну, коли свідок відійшов від них, бо хотів у туалет, то побачив, що хтось махнув, та ОСОБА_6 пішов додому, інших осіб не було.
Отже, з показань потерпілого, на які послався суд у вироку, убачається, що він від нанесеного йому ОСОБА_6 удару одразу втратив свідомість, а згідно з показаннями свідка ОСОБА_25 , обвинувачений одразу залишив місце події.
Тобто, з доказів на які послався суд, убачається, що обвинувачений не намагався надати потерпілому будь-яку допомогу, не викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції, та взагалі не вчиняв жодних дій, спрямованих на перевірку стану потерпілого (чи лишився останній від нанесеного удару живим).
Суд хоч і відобразив у вироку висновок експерта № КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР №1499п від 29 вересня 2022 року, але не проаналізував його належним чином та не надав оцінку тій чого частині, де зазначено, що «колото-різане ушкодження грудної клітки у потерпілого виникло внаслідок занурення в неї клинка ножа в напрямку спереду назад, зверху донизу, дещо справа наліво, відносно вертикального положення тіла потерпілого. Наявність в ділянці рани «гематоми по типу «штанц марки» та відділених від неї (конструкційних) переломів 2-5 ребер можуть свідчити про те, що занурення було здійснено на всю довжину клинка (до упору торцевої частини рукоятки або кисті руки), ударом значної сили».
При цьому в ході проведення цієї експертизи експертом переглянуто відеоряд слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_13 та додатково встановлено, що за даними ОСОБА_13 удар йому був нанесений спереду назад зліва направо і декілька знизу догори.
Порівнюючи механізм утворення ушкоджень у потерпілого ОСОБА_13 (п.2. даних підсумків) з механізмом їх нанесення за даними потерпілого, викладеними в протоколах слідчих дій з ним, наданих на експертизу, встановлено збіг за знаряддям травми (колюче-ріжуче), травмованою ділянкою. Наведене не виключає можливості нанесення ОСОБА_13 за механізмом і обставинами на які вказує потерпілий.
Також, суд не відобразив у вироку та не надав оцінки показанням свідка ОСОБА_25 , наданих під час проведення слідчого експерименту за його участю, який, окрім іншого, зазначив про те, що у день події злочину між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт на ґрунті війни, у зв'язку з чим ОСОБА_43 правою рукою, тримаючи у руці ніж довжиною від 3 до 5 см, наніс боковий удар в область лівої бічної сторони ОСОБА_65 в районі грудної клітини, поряд лівої руки, після чого пішов у невідомому напрямку.
З показань вказаного свідка убачається, що удар ОСОБА_13 був нанесений предметом, схожим на ніж, цілеспрямовано в область грудної клітини, тобто в область, де знаходяться життєво важливі органи людини.
При цьому, виходячи з цих показань, ОСОБА_43 ( ОСОБА_66 ) одразу залишив місце події.
Суд відхилив доводи сторони захисту, які в цілому є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі захисника та обвинуваченого, про недопустимість та суперечливість наданих стороною обвинувачення доказів, та навів з цього приводу у вироку належне обґрунтування, з яким погоджується і колегія суддів.
Відомостей про те, що під час проведення слідчих дій, на які вказувала сторона захисту, зокрема оглядів місця події, були істотно порушені чиїсь права, суду не надано.
У заяві ОСОБА_18 , на яку звертає увагу сторона захисту в апеляційній скарзі, ідеться про те, що остання надає слідчому згоду на проведення огляду домоволодіння, де вона проживає разом зі своїм чоловіком, за адресою: АДРЕСА_1 , та не ідеться про те, що ОСОБА_18 є власником цього домоволодіння.
Не ідеться про право власності і в заявах ОСОБА_27 та ОСОБА_67 .
Разом з цим, згідно з вимогами ч.1 ст.233 КПК України, ніхто не має право проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відомостей про те, що вказані вимоги закону в цьому випадку були порушені, суду не надано.
Отже, доводи сторони захисту з зазначеного приводу не є слушними.
Також, суду не надано об'єктивних відомостей, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про допущення будь-яких порушень під час проведення судових експертиз, щоб в свою чергу давало підстави для сумнівів у експертних висновках.
З приводу доводів сторони захисту щодо наявності суттєвих сумнівів у об'єктивності проведених експертних досліджень, які стосуються спричинених потерпілому ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно з висновком експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1249п від 07 вересня 2022 року, на який звертає увагу сторона захисту в апеляційній скарзі : «поодиноке проникаюче поранення грудної клітки ліворуч з ушкодженням лівої легені та переломами 2-5 ребер ліворуч (за наданими даними) у гр. ОСОБА_13 кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.2.1.1 «а» та п.2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.»). Тілесне ушкодження утворились від не меш ніж одноразового травматичного впливу предмета (предметів) що володів колюче-ріжучими властивостями. Згідно протоколу операції, рана шкіри (1,5x1см) продовжується рановим каналом орієнтованим спереду назад, зверху донизу, справа наліво, в ділянці рани виявлена гематома «по типу штанц марки», по ходу ранового каналу переломи 2-5 ребер. Усе без будь-яких морфологічних характеристик. Виявлене тілесне ушкодження могло супроводжуватись зовнішньою кровотечею. Найбільш вірогідне взаєморозташування ОСОБА_13 та особи, яка спричинила вказані тілесні ушкодження, в момент їх завдання могло бути будь-яким, за умов доступності травмованої ділянки для її ушкодження. Виявлене тілесне ушкодження розташоване в ділянці, що є доступною для спричинення власною рукою. Виявлене тілесне ушкодження не є характерним, специфічним чи таким, що зазвичай утворюються в умовах одноразового падіння з висоти власного росту на тупу плоску поверхню. Будь-яких ознак дії прискорення у наданих для проведення експертизи даних не виявлено».
Згідно з висновком експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 1499п від 29 вересня 2022 року (експертиза за матеріалами справи): «1. у потерпілого ОСОБА_13 , 1961 р.н. (Висновок експерта №1249п від 07 вересня 2022 року) зафіксовані наступні тілесні ушкодження: 1) проникаюче поодиноке ушкодження грудної клітини ліворуч, орієнтовано по передній пахвинній лінії у 3-му міжребер'ї з гематомою (по типу «штанц марки») в ділянці рани, яка проникає в плевральну порожнину у вигляді ранового каналу спрямованого спереду назад, зверху донизу, справа наліво (довжина не вказана); 2) переломи 2-5 ребер ліворуч по середньо-ключичній лінії (без детальної морфологічної характеристики). 2. Колото-різане ушкодження грудної клітки у потерпілого виникли внаслідок занурення в неї клинка ножа в напрямку спереду назад, зверху донизу в дещо справа наліво, відносно вертикального положення тіла потерпілого. Наявність в ділянці рани «гематоми по типу «штанц марки» та відділених від неї (конструкційних) переломів 2-5 ребер можуть свідчити про те, що занурення було здійснено на всю довжину клинка (до упору торцевої частини рукоятки або кисті руки), ударом значної сили. 3. В наданих для проведення експертизи протоколах слідчих дій (допиту потерпілого від 18 липня 2022 року та слідчого експерименту з ним від 06 вересня 2022 року, допиту свідка ОСОБА_25 від 18 липня 2022 року та слідчого експерименту з ним від 18 липня 2022 року) та їх стенограм обставини та механізм спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_13 описані тотожно, а саме: потерпілий і нападник розташовувалися обличчям до обличчя на відстані витягнутої руки, удар наносився ножем правою рукою в ліву половину грудної клітки. Після чого потерпілий впав на сідниці. При перегляді відеоряду слідчого експерименту додатково встановлено, що за даними ОСОБА_13 удар йому був нанесений спереду назад зліва направо і декілька знизу догори. За даними свідка ОСОБА_25 удар потерпілому був нанесений в спереду назад, майже горизонтально. Порівнюючи механізм утворення ушкоджень у потерпілого ОСОБА_13 (п.2. даних підсумків) з механізмом їх нанесення за даними самого потерпілого та свідка ОСОБА_25 , викладених в протоколах слідчих дій з ними, наданих на експертизу, встановлено збіг за знаряддям травми (колюче-ріжуче), травмованою ділянкою. Наведене не виключає можливості нанесення ОСОБА_13 за механізмом і обставинами на які вказує він та свідок ОСОБА_25 у протоколах слідчих дій, вказаних в питаннях постанови та наданих на експертизу».
Отже, якихось суперечностей у висновках експертів, а також суперечностей висновків експертів між собою та з іншими доказами не убачається.
Також, судом першої інстанції перевірені доводи сторони захисту з приводу застосування до ОСОБА_6 недозволених методів слідства органом досудового розслідування та на ці доводи надана відповідь у вироку.
Зокрема, суд звернув увагу на те, що згідно з відповіддю Філії ДУ «Центр охорони здоров'я» ДКВСУ в Запорізькій області, щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_6 на момент прибуття до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з наданням копій медичних документів, убачається, що по прибуттю до установи 20 липня 2022 року ОСОБА_6 було оглянуто черговим медичним працівником, виявлені тілесні ушкодження: садно на лівій скроні, синець на лівому плечі, які зі слів ОСОБА_6 отримав 16 липня 2022 року у побуті.
Зазначені відомості не спростовані у встановленому законом порядку.
З метою перевірки цих відомостей, сторона захисту до суду із відповідними клопотаннями не зверталась.
Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що суд у вироку не посилався як на докази, на результати жодної слідчої дії, проведеної за участю ОСОБА_6 під час досудового розслідування.
Разом з цим, не поставивши під сумнів жоден з доказів сторони обвинувачення, серед іншого і показання потерпілого та свідка ОСОБА_25 , а також вищевказаний висновок експерта №1499/к про те, що занурення клинка колюче-ріжучого предмета в грудну клітину потерпілого здійснено на всю довжину клинка ударом значної сили (про що свідчать зокрема перелами 2-5 ребер), суд не навів у вироку переконливого обґрунтування на підтвердження свого висновку про відсутність у обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого.
На викладене обґрунтовано звертає увагу прокурор в своїй апеляційній скарзі.
Окрім того, з матеріалів провадження та з оскаржуваного вироку убачається, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував, з урахуванням яких саме обставин не настала смерть потерпілого у наслідок отриманого ним тяжкого тілесного ушкодження, яке, згідно з висновком експерта №1249п, є небезпечним для життя.
З урахуванням викладеного вище, неможна констатувати, що суд правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а також про те, що висновки суду відповідають фактичним обставинам.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а отже висновки суду в частині кваліфікації дій обвинуваченого, на думку колегії суддів, є передчасними.
Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в апеляційній скарзі про м'якість призначеного обвинуваченому за оскаржуваним вироком покарання - без урахування характеру і ступеню суспільної небезпеки інкримінованого обвинуваченому діяння та його особи, з огляду на те, що суд першої інстанції не встановив жодної обставини, що пом'якшує покарання, а навпаки встановив обставину, що його обтяжує, проте, висновки суду в частині строку призначеного покарання не вмотивовані у вироку належним чином.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що допущенні судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального законодавства є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, тому оскаржуваний вирок суду на підставі положень ст.ст.407, 409-414 КПК України підлягає безумовному скасуванню.
Діючи в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів не може виправити вказані недоліки, оскільки для цього необхідно повторно та безпосередньо дослідити всі обставини провадження та надані сторонами докази, зокрема і показання обвинуваченого, потерпілого та свідків, а не лише матеріали провадження, про дослідження яких просить прокурор в апеляційній скарзі.
Тому, виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, скасовуючи вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в цій ухвалі апеляційного суду, повно, всебічно й неупереджено дослідити обставини провадження, ретельно перевірити всі доводи сторін, в т.ч. викладені в апеляційних скаргах, зокрема і доводи сторони захисту щодо знаряддя злочину тощо, та, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Отже, оскільки, виходячи з вимог ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, мають ретельно перевірятися судом першої інстанції в ході нового розгляду з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням правових висновків Верховного Суду.
Таким чином, подані апеляційній скарги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи, що обставини, які стали підставою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на цей час не змінились, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини про неприпустимість тримання особи під вартою без судового рішення, не вирішуючи наперед питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, призначаючи новий розгляд провадження в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою на 60 днів.
При новому розгляді питання щодо запобіжного заходу має вирішуватися судом першої інстанції в порядку, передбаченому ст.331 КПК України.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 409-414 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , а також апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_68 задовольнити частково.
Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 04 березня 2025 року, яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, а саме до 09 жовтня 2025 року включно.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4