Справа № 671/974/25
Провадження № 2/671/556/2025
26 вересня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Никифорова Є. О.,
секретаря судового засідання Козак Г. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позову вказано, що 17.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі - первісний кредитор, кредитодавець) та відповідачем укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору.
Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» (далі - Правила). Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті Кредитодавця (далі - Сайт), під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Первісним кредитором здійснено ідентифікацію та верифікацію відповідача згідно з вимогами, встановленими Постановою «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», що передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.
Згідно з Правилами, до укладення кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту.
Оскільки відповідач погодилася з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, первісний кредитор сформував та надав відповідачу оферту щодо укладення кредитного договору.
Кредитний договір підписано відповідачем шляхом введення одноразового ідентифікатора 75843, що є належним і допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Після здійснення акцепту Позичальником, Кредитодавець наклав на Кредитний договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в сумі 1310 грн., порядок сплати якої визначено умовами кредитного договору.
На виконання умов кредитного договору 17.04.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - платіжна картка), що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
21.10.2024 між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитними договором.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконала, виникла заборгованість у розмірі - 42 237,02 грн., що складається з наступного: - 14 410,00 грн. - заборгованість по кредиту; - 27827,02 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №00-9726462 від 17.04.2024 у розмірі 42 237,02 грн. та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно клопотання у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представник відповідача надала відзив на позовну заяву, позовні вимоги визнала частково, в розмірі 16218,71 грн, що складається з: 13100,00 грн (розмір тіла кредиту), 1808,71 грн (розмір правомірно нарахованих відсотків), 1310,00 грн (розмір комісії). Просила здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача всі понесені судові витрати.
У своєму відзиві представник відповідача зазначає, що розмір заборгованості за нарахованими відсотками позивачем визначено неправомірно. Так, 22.11.2023 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Оскільки кредитний договір був укладений 17.04.2024, тобто після набрання чинності цим законом, то проценти у відповідності до чинного законодавства повинні бути нараховані у розмірі, що не перевищує 1% в день. Оскільки умови договору передбачають нарахування процентів за денною ставкою 2,47% та 1,48% в день, то вони є нікчемними, а тому вважає, що згідно положень ч. 1 ст. 1048 та ч.ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки НБУ за відповідний період. Згідно наданого контррозрахунку вважає, що загальний розмір правомірно нарахованих відсотків за користування кредитом складає 1808,71 грн., що відповідає обліковій ставці НБУ (% річних) та не порушує Закону України «Про споживче кредитування». Також заперечує проти стягнення з відповідача 6550,00 грн. штрафних санкцій посилаючись на заборону їх стягнення під час дії воєнного стану. Просить стягнути на користь відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 17.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9726462, згідно умов якого сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) становить 13100,00 грн. (тринадцять тисяч сто) гривень. Строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту 12 квітня 2025 р. згідно умов пункту 3.4. цього Договору. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 12.05.2024, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строк кредитування). Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід'ємною частиною (п.1.2.-1.4. Договору).
Згідно п. 1.7.1. Договору денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та Комісії (у разі наявності) дорівнює 2,5%.
Згідно п.1.7.2. Договору денна процентна ставка за цим Договором у разі використання позичальником права на Знижену процентну ставку та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 2,4%.
Згідно п.1.6.1. Договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає: 1310 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4. цього Договору.
Відповідно до п. 1.14., 1.15. Договору тарифи та комісії визначені у Договорі протягом строку дії Договору залишаються незмінними.
Кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: 17 квітня 2024 р. Сума кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 13100 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 (п.2.8. Договору).
Згідно п.7.10. Договору сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на перових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Зазначені обставини підтверджуються паперовою копією договору кредитної лінії №00-9726462 від 17.04.2024, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 75843, копією паспорту споживчого кредиту, який також підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором та копією довідки про ідентифікацію, що надана ТОВ «МАКС КРЕДИТ».
ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов'язання за договором виконало та здійснило перерахунок коштів на платіжну картку відповідача, що підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» вих. № 1289/10 від 30.10.2024, крім того, факт отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, згідно умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «МАКС КРЕДИТ» суму фінансування, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Таким чином, від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9726462 від 17.04.2024 на загальну суму 42237,02 грн., з яких: - 14 410 грн. - залишок заборгованості по тілу кредиту; - 27827,02 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджується копією витягу з Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору заборгованість відповідача за кредитним договором №00-9726462 від 17.04.2024 складає 42237,02 грн.: - заборгованість за основним зобов'язанням в розмірі 13100,00 грн.; - заборгованість за комісією в розмірі 1310,00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 27827,02 грн.; - штрафні санкції згідно умов договору - 6550,00 грн., що підтверджується копією детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9726462 від 17.04.2024 станом на 21.10.2024.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пунктом 1 ч. 1 статті 512 ЦК України передбаченого, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, позивачем надано достатні докази, що вказують на укладення договору в передбаченій законом формі, а також факту надання кредиту, невиконання умов договору позичальником.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо незгоди із розміром заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами, нікчемності вищевказаних умов виходячи з наступних підстав.
Так, 22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2024 року. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Водночас, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
- протягом перших 120 днів (до 22.04.2024 включно) - 2.5 %;
- протягом наступних 120 днів (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) - 1.5 %.
За приписами п. 9 ч. 1 ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» у договорі по споживчий кредит зазначається денна процента ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.
Згідно абз. 1, 2 ч. 7 цієї ж статті Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Кредитний договір №00-9726462 укладений між сторонами 17.04.2024, тобто в межах перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», коли максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%. Тобто, умови кредитного договору щодо денної процентної ставки при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії (у разі наявності) - 2,5% та денної процентної ставки у разі використання позичальником права на знижену процентну ставку - 2,4% не суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», які були чинні на дату укладення договору. Оскільки умови кредитного договору є чинними протягом всього строку дії кредитного договору, їх зміна в односторонньому порядку заборонена, сторонами не надано доказів внесення змін до договору після його укладення, нарахування відсотків за денною процентною ставкою 2,5% є правомірним та не суперечить вимогам закону.
Щодо заперечень представника відповідача про стягнення штрафних санкцій у зв'язку із законодавчою забороною їх стягнення згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, то суд із ними погоджується, однак звертає увагу, що хоча представником позивача про штрафні санкції у позові зазначається, однак вимога про їх стягнення з відповідача ним не заявлялася.
Таким чином, суд вважає, що позивачем було надано достатньо доказів на підтвердження розміру заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС», як нового кредитора суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що заявлені позивачем в розмірі 7000,00 грн. суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, а саме: копії договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, додаткової угоди №7 від 07.04.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, акту прийому-передачі наданих послуг від 07.04.2025 (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Оскільки позов задоволено в повному обсязі всі процесуальні витрати суд покладає на відмовідача, отже, клопотання представника відповідача про стягнення з позивача судових витрат у розмірі 9500,00 грн. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 526, 541, 549, 610, 612, 1049-1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9726462 від 17.04.2024 у розмірі 42 237,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» сплачену суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26.09.2025.
Суддя Є. О. Никифоров