19.09.2025 Справа №607/15968/25 Провадження №2-а/607/650/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Холяви О.І., секретаря судового засідання Олещук О.І., представника позивача Кметика В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кметик Віталій Ярославович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кметик В.Я., звернувся в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови №R4768 від 21 липня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 15.07.2025 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - «Позивач») у застосунку «Резерв+» отримав повідомлення про можливість оплати штрафу, пов'язаного із порушенням правил військового обліку, зі знижкою 50% у розмірі 8 500,00 грн. З огляду на відсутність у ОСОБА_1 будь-якого накладеного штрафу, в т.ч. органами ТЦК, з метою отримання будь-якої інформації з цього приводу, ОСОБА_1 засобами застосунку «Резерв+» відкрив отримане повідомлення. Натомість, жодної інформації Позивач не отримав, йому лише висвітлилось повідомлення у застосунку «Резерв+» - «ОЧІКУЄ ОПЛАТИ». Пізніше, 22.07.2025 року, засобами того ж застосунку «Рєрезрв+», Позивач отримав повідомлення про необхідність сплати штрафу, із призначенням платежу: 121;21081100;Адміністративний штраф;R4768;21.07.2025;2412606491; ОСОБА_1 ». Відтак, ОСОБА_1 вважає що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП без будь-якої на те підстави, а дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки суперечать вимогам Закону. За наведених обставин, просить вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити, судові витрати покласти на відповідача.
Крім того, вказав, що оскаржувану постанову від 21.07.2025 року ОСОБА_1 , станом на 30.07.2025 року, не отримував. Про факт її винесення дізнався із застосунку «Резерв+» 22.07.2025 року. На підставі наведеного, просить врахувати дані обставини та поновити строк оскарження вказаної постанови.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача - адвокат Кметик В.Я. у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові, долучив до матеріалів справи копію постанови №R4768 від 21 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позов не надав. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Крім того, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2025 року було надано запит на витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 завіреної копії постанови №R4768 від 21 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідач копію вказаної постанови не надав, причини - не відомі.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає наступне.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду та перевіряючи доводи позивача щодо поважності пропуску цього строку, суд дійшов висновку, що обставини, викладені у його письмовому клопотанні, з якими останній пов'язує причини пропуску строку звернення до суду є поважними, тому строк підлягає поновленню.
З електронного військово-облікового документа Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою ВЛК від 15.05.1985 року визнаний придатним, має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дані оновив 10.08.2024 року.
Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R4768 від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив персональні дані вчасно, встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.
За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
З електронного військово-облікового документа Резерв+ встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою ВЛК від 15.05.1985 року визнаний придатним до військової служби, має відстрочку до завершення мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дані оновив вчасно, а саме 10.08.2024 року.
Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Аналіз вказаної норми, виходячи із приписів статті 77 КАС України, дозволяє зробити висновок, що сторона відповідача у кожному випадку має довести неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Сторона відповідача не надала пояснень та доказів, які саме відомості мав уточнити позивач, які неможливо отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, адже військово-облікові дані ОСОБА_1 уточнено.
На сторінці застосунку «Резерв+» Міністерства оборони України (https://reserveplus.mod.gov.ua/) зазначено про те, що «Резерв +» - це мобільний застосунок від Міністерства оборони України для військовозобов'язаних, у якому можна зручно та швидко оновити персональні дані без відвідування ТЦК а також джерело інформації про те, які дані є у реєстрі військовозобов'язаних, призовників та резервістів Оберіг.
ОСОБА_1 добровільно зареєстрував електронний кабінет військовозобов'язаного, як це передбачено статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчасно уточнив свої дані.
Станом на день оформлення спірної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 мав можливість перевірити дані ОСОБА_1 та пересвідчитись, у тому числі, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що дані ОСОБА_1 оновлено, а також він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до завершення мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вже перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний та має відстрочку від мобілізації, які саме відомості мав уточнити ОСОБА_1 сторона відповідача не надала.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а в матеріалах справи відсутні належні докази, які б об'єктивно підтверджували факт порушення позивачем приписів ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому постанова №R4768 від 21 липня 2025 року підлягає скасуванню, із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
У силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, Суд, -
поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії №R4768 від 21.07.2025 року про накладення адміністративного стягнення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R4768 від 21.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, провадження у справі - закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяО. І. Холява