Справа № 331/5460/25
Провадження № 2/331/3221/2025
22 вересня 2025 року суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно із ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» та підписана адвокатом Даниловою Л.П. з використанням електронного цифрового підпису.
На підтвердження повноважень наданий Ордер на надання правничої (правової) допомоги сформований у електронному вигляді на підставі ордеру № АР1210315 від 15.08.2025 р., виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 150925 від 15.09.2025 р. у судах.
Відповідно до положень ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер -письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Пунктом 3, 4 та 6 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі Положення) встановлено, що в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Відповідно до пункту 12 Положення визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці; 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Також, пунктом 5 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зобов'язано адвоката, під час здійснення адвокатської діяльності, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
Таким чином, Положенням унормовано, що бланк ордеру, що підтверджує повноваження адвоката, як представника, зокрема, в суді генерується у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua та має містити реквізити, встановлені пунктом 12 Положення.
Верховний Суд в ухвалі від 22.05.2023 у справі № 713/2857/21 зазначив, що адвокат на підставі електронного ордера, сформованого у підсистемі «Електронний суд», має право звертатись від імені та в інтересах довіреної особи (учасника справи) із відповідними заявами та клопотаннями. Водночас, електронний ордер у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі ордера у паперовому вигляді, а отже має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи. Обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему «Електронний суд», є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер. Відтак, об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у ордері, а електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», повинен відповідати паперовому йому. Відтак, зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему «Електронний суд», того, що він виданий на підставі ордера, означає, що електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога.
В ухвалі Верховного Суду від 24.02.2025 по справі № 712/9875/21 вказано, що пунктом 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, визначено, що користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката. Тобто адвокат дійсно має можливість сформувати в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відповідний ордер в електронному вигляді, проте такий ордер не посвідчує повноважень адвоката на представництво інтересів клієнта в розумінні наведених норм законодавства, а лише дає йому можливість отримувати в автоматичному режимі доступ до документів відповідної судової справи, в якій він представляє інтереси клієнта, в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, таку позовну заяву підписано адвокатом Даниловою Л.П., яка на підтвердження своїх повноважень додала електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», в якому зазначено, що він виданий на підставі ордеру серії АР № 1210315 від 15.08.2025 р., однак такий ордер суду не надано.
Таким чином, доданий до позовної заяви електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд» не є самостійним документом, який підтверджує наявність у адвоката повноважень на представництво інтересів позивача, зокрема, і повноважень на підписання позовної заяви від імені та в інтересах ОСОБА_1 .
Подібні висновки викладені Верховним Судом також в ухвалах від 21 лютого 2024 року у справі № 910/9146/23, від 04 березня 2024 року у справі № 212/5202/23, від 23 травня 2024 року у справі № 752/12437/23, від 05 червня 2024 року у справі № 372/3965/22, від 31 липня 2024 року у справі № 420/11019/23, від 09 вересня 2024 року у справі № 758/12925/19, від 01 жовтня 2024 року у справі № 650/2335/24, від 11 листопада 2024 року у справі № 295/6090/24, від 19 грудня 2024 року у справі № 742/1508/24, від 13 січня 2025 року у справі № 569/10475/22, від 11 квітня 2025 року у справі № 2-1872/05, від 13 червня 2025 року у справі № 149/958/25, від 11 липня 2025 року у справі № 552/8737/24.
Оскільки до позовної заяви додано електронний ордер, сформований у підсистемі «Електронний суд», який не може бути самодостатньою підставою для виникнення у адвоката, за підписом якого подана позовна заява, повноважень на представництво інтересів позивача, тому суддя позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це відповідне право.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи щодо надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до суду.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/23346/16 від 13.03.2018 року, чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду. Та дійшла висновку, що у разі відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката як представника щодо підписання документів від імені свого довірителя, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно наданих йому повноважень чи шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що повернення позовної заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача (заявника) на повторне звернення до суду із позовом після усунення обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали додані до справи, встановлено, що позовну заяву підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на її підписання та звернення з нею до суду від імені та в інтересах позивача, що є підставою для її повернення відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до положень частини 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 58, 62, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька