Справа № 946/2231/25
Провадження № 2-аз/331/1/2025
01 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Олександрівського районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
До Олександрівського районного суду м. Запоріжжя надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 одночасно з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) Біланом Д., у виконавчому провадженні № 77412148, відкритому на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті № АВ00003882 від 07.01.2025 р., до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серія АВ №00003882 від 07.01.2025 р. Так, 19.03.2025 р. ОСОБА_1 було заблоковано поточні рахунки в банківських установах на підставі постанови державного виконавця. Зі змісту постанови про арешт коштів боржника від 19.03.2025 р. стало відомо, що відносно ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 77412147 на підставі постанови № АВ00003882 від 07.01.2025 Державної служби України з безпеки на транспорті. Вважає вказану постанову Укртрансбезпеки протиправною та такою, що складена з порушенням вимог законодавства, з притягненням до адміністративної відповідальності не погоджується. Однак, у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження № 77412148 та арештом грошових коштів на його банківських рахунках існує реальна загроза примусового виконання спірної постанови Укртрансбезпеки державним виконавцем ще до вирішення справи по суті та прийняття судового рішення. Це, в свою чергу, призведе до негативних наслідків для позивача, у вигляді стягнення не лише штрафу, а й додатково витрат виконавчого провадження. Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходить до наступного.
19.03.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Біланом Д.Г. у виконавчому провадженні № 77412148 було винесено постанову про арешт коштів боржника, при примусовому виконанні постанови № АВ 00003882, виданої 07.01.2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).
Згідно із ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Забезпечення позову може застосовуватися лише з підстав, визначених статтею 150 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи, а також позовну заяву, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено тієї обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.
При цьому, сама лише та обставина, що відповідачем спірна постанова пред'явлена до виконання не свідчить про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений позивачем.
Отже на вказаній стадії - до початку розгляду справи по суті, у суду відсутні підстави стверджувати про очевидну протиправність дій відповідача та порушення прав або інтересів позивача такими діями, а також про наявність підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 256, 286, 293-297 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: В.М. Світлицька