Справа № 308/13160/25
1-кс/308/5747/25
26 вересня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №12025071030001711 від 08.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло означене клопотання про арешт майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить до висновку про наявність підстав для його повернення прокурору, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абзац перший ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше (ч. 6 ст. 170 КПК України).
За правилами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Відповідно до п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 №223-558/0/4-13 у межах одного кримінального провадження клопотання про застосування заходів забезпечення вноситься щодо кожної особи окремо.
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення огляду.
При цьому з матеріалів клопотання слідує, що майно, про яке йдеться у клопотанні, вилучалося у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Отже, прокурору слід було подати окремі клопотання про арешт майна щодо різних власників.
Крім того, в кожному окремому клопотанні слід персоніфікувати підставу, мету та обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і вид майна, що належить арештувати; інформацію щодо власника чи володільця зазначеного майна, місце проживання фізичної особи, якій належить це майно, відомості про засоби зв'язку, що є необхідним для виклику зазначених осіб у судове засідання при розгляді питання про арешт майна.
Поряд із цим, клопотання про арешт майно з метою речових доказів повинне містити не формальне посилання на ст. 98 КПК України, а конкретизацію того, яким саме ознакам речових доказів відповідає вилучене майно.
Наведене свідчить, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
Зважаючи на те, що, клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути подане клопотання прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Керуючись статтями 131, 172, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання про арешт майна від 09.09.2025 у кримінальному провадженні 12025071030001711 від 08.09.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Після спливу встановленого строку в разі не усунення недоліків клопотання тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню особі, в якої воно вилучене.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1