Справа № 308/11204/25
1-кп/308/989/25
25 вересня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000483 від 28.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Захисник ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про зміну запобіжного заходу у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000483 від 28.04.2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання захисник посилається на те, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12 червня 2025 року по справі № 308/8161/25 вирішено: застосувати до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк гримання ОСОБА_4 , під вартою обчислювати з моменту її фактичного затримання. а саме з 11 год. 42 хв. 10 червня 2025 року по 08 серпня 2025 року включно. Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень. Тобто строк дії ухвали про застосувания запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесения застави сплив. Досудове провадження завершено і справа передана до суду. На протязі досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_4 належним чином виконував свої обов'язки, що свідчить про належну процесуальну поведінку сторони. Можна зробити висновок, що мета застосування запобіжного заходу тримання під вартою в даному випадку виконана: переховування від органів досудового розслідування та суду не може доводитись тяжкістю покарання, оскільки переховування відсутнє. Незаконне впливания на свідків у цьому ж кримінальному провадженні як ризик в даному випадку відсутнє. Вчинення іншого кримінального правопорушення відсутнє. Кошти, що внесені як застава на виконання ухвали суду, запозичені на певний строк. Враховуючи вищевикладене, оскільки строк ухвали суду про застосування запобіжного заходу сплив, клопотань про продовження даного запобіжного заходу прокурором не заявлялось і обвинувачений належним чином виконує свої процесуальні обов'язки, відповідно до ст. 331 КПК України. На підставі наведеного просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
25.09.2025 стороною обвинувачення прокурором- ОСОБА_6 було подано заперечення на клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави, яке мотивовано тим, що дане клопотання є безпідставним та немотивованим, підстави, викладені заявником в обгрунтування поданого клопотання, не грунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб'єктивною точкою зору з цього приводу. Крім того зазначає, що з моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не являється підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу і внесеної застави. При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження. Оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії, вимоги клопотання про повернення застави є такими, які суперечать меті застосування запобіжного заходу, а на даний час меті застави, а тому, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, діє як захід забезпечення запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду та виконання процесуальних обов'язків, належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. Отже, твердження захисника ОСОБА_5 , що запобіжний захід у виді тримання з можливістю внесення застави сплив, і через те що ОСОБА_4 не порушавав покладені раніше на нього судом обов'язки треба змінити раніше обраний запобіжний західна особисте зобов'язання є невірним та таким, що суперечить положенням кримінального процесуального закону. Зазначенні захисником аргументи, а саме належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 насамперед підтверджують ефективність та потребу у подальшому застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави. На підставі наведеного просить у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та повернення застави відмовити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який тимчасово не працює та є пасинком ОСОБА_4 . З даних пояснень стало зрозуміло, що позичив кошти для внесення застави у двох товаришів, іншу частину суми надав і позичив кошти у своєї дівчини. Наразі проживає з ОСОБА_4 навіть тоді, коли мати розлучилася з ним, він підтримував, взяв під опіку та робив усе можливе для нього.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив задовольнити таке.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання захисника, зазначивши, що відносно військовослужбовців може бути обраний тільки один запобіжний захід, а саме тримання під вартою. Вважає обрання іншого запобіжного заходу буде суперечити нормам КПК України.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до ч.1 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2 ст.331 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 червня 2025 року справа №308/8161/25 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
Згідно квитанції №9381-9331-4237-1414, від 16.06.2025 ОСОБА_7 , на рахунок Державної казначейської служби України м. Київ, одержувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, код отримувача 26213408, було внесено заставу за ОСОБА_4 згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.06.2025, по справі № 308/8161/25 у розмірі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень).
У зв'язку із внесенням застави ОСОБА_4 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, був звільнений з-під варти.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Тобто, з моменту внесення застави, ОСОБА_4 є особою відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Статтею 42 КПК України передбачено права та обов'язки обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено обґрунтованість підозри та наявність ризиків, зокрема: переховування від органів досудового розслідування чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ч.ч. 6, 8 ст. 182 КПК України з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Належна процесуальна поведінка протягом всього часу з боку обвинуваченого ОСОБА_4 , як заявляється у клопотанні про зміну запобіжного заходу, жодним чином не може говорити про зникнення ризиків , передбачених ст. 177 КПК України. Тому ефективність у забезпеченні належної процесуальної поведінки забезпечується, насамперед завдяки існуванню запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Не продовження обов'язків не тягне за собою припинення чи скасування запобіжного заходу у вигляді застави, тому твердження сторони захисту щодо закінчення строку дії ухвали про заставу з цих підстав, є необгрунтованими.
Відповідно до частини 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Враховуючи зазначене, доводи зазначені у клопотанні захисника, не в достатній мірі аргументовані та обґрунтовані, а тому не можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст.ст. 176, 180, 182, 201, 331 КПК України, суддя,
Відмовити у задоволенні колопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000483 від 28.04.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 29.09.2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1