29 вересня 2025 р.Справа № 440/8499/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 24.06.25 по справі № 440/8499/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно знаходження громадянина ОСОБА_1 у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами, яка полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об'єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити позитивні дії щодо негайного припинення дискримінації та утриматися від порушення принципу недискримінації; вважати відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №360/777/23, що "Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена"; здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк"; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", компенсацію за майнову шкоду у сумі 626 820 грн; здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , яку позивач, відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №440/1349/24, мав поновити з 07.10.2009, на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000,00 грн; розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивача, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі №440/8499/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повторне звернення позивача з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача. Зазначає, що позивач звернувся до суду саме з позовом щодо дискримінації, в якій він перебуває кожної миті. І, безперечно, ситуація дискримінації, в якій він перебуває на момент подання позову, не могла і не була предметом розгляду в жодній справі, оскільки позов щодо перебування ОСОБА_1 у ситуації забороненої дискримінації спрямований не в минуле, а на теперішній час. Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що підстави та вимоги цього позову тотожні до інших справ позивача, і відмовляти у відкритті провадження.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням з'ясованих обставин набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/1349/24 у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за наявності чинної ухвали від 03.06.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №440/7549/25, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за даною позовною заявою.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України).
Частиною 1 ст.168 КАС України встановлено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч.1 ст.170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (ч.5 ст.170 КАС України).
Зазначена підстава спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.04.2018 у справі №9901/431/18.
Підстава позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.07.2023 у справі №420/14964/22.
Крім цього, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 06.10.2021 у справі № 520/16416/2020.
Достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Судом встановлено, що в рамках справи №440/1349/24 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: визнати бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії позивача - протиправною та дискримінаційною, визнати протиправними та дискримінаційними та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладене в рішенні відповідача від 21.10.2022 №282, та визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача стосовно відмови поновити виплату пенсію позивача; зобов'язати відповідача вчинити певні дії - поновити виплату пенсії позивачу з 07.10.2009, на вказаний ним банківський рахунок - НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позов мотивований тим, що прийняте відповідачем рішення щодо відмови у поновленні пенсії у зв'язку з відсутністю факту реєстрації позивача на території України за місцезнаходженням відповідача та з його неособистим звернення до пенсійного органу за виплатою такої пенсії, суперечить чинному законодавству, оскільки вказані обставини не звільняють пенсійний орган від обов'язку призначити пенсію.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №440/1349/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.12.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 21.10.2022 №282 про відмову ОСОБА_1 в поновленні виплати пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 07.10.2009 з виплатою компенсації втрати частини доходів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходи в з того, що позивач, який виїхав за межі України, у зв'язку з чим йому припинено виплату пенсії, має гарантоване право на її поновлення без обмеження її виплати будь-якими строками, тому наявні підстави для зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за віком позивача, починаючи з 07.10.2009 з виплатою компенсації втрати частини доходів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії позивачу на вказаний ним банківський рахунок - НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", з нарахуванням індексації, суд першої інстанції виходив з їх передчасності.
У подальшому, ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд: негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації; нарахувати та виплатити позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк» компенсацію за майнову шкоду в сумі 626 820 (шістсот двадцять шість тисяч вісімсот двадцять ) грн; поновити виплату поточної пенсії позивача та здійснити розрахунок недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 відповідно до пенсійного законодавства чинного на момент виконання судового рішення та виплатити вказані суми на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк», за винятком виплаченої майнової шкоди; нарахувати та виплатити позивачу на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ “Ощадбанк» компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі №440/7549/25 відмовлено у відкритті провадження у справі за підставі п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі №440/7549/25, суд першої інстанції виходив з того, що позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1349/24 від 09.10.2024, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Полтавській області поновити виплату поточної пенсії за період з 07.10.2009 та відповідно виплатити суми заборгованості пенсії.
Оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №440/1349/24, яке набрало законної сили, було зобов'язано відповідача поновити виплату пенсії за віком позивачу, починаючи з 07.10.2009, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у справі №440/7549/25 є тотожним спору у справі №440/1349/24, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У рамках даної справи ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно знаходження громадянина ОСОБА_1 у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами, яка полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору, та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об'єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити позитивні дії щодо негайного припинення дискримінації та утриматися від порушення принципу недискримінації; вважати відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2024 у справі №360/777/23, що "Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена"; здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк"; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", компенсацію за майнову шкоду у сумі 626 820 грн; здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 , яку позивач, відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі №440/1349/24, мав поновити з 07.10.2009, на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів; нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Ощадбанк", компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000,00 грн; розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивача, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.
Позов мотивований тим, що з метою сприяння відповідачу у виконанні покладених на нього обов'язків, позивач відкрив рахунок у АТ «Ощадбанк», поточний рахунок НОМЕР_3 та 06.05.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії на вказаний рахунок. Однак, 13.05.2025 позивачем отримано лист відповідача №1600-0215-8/36771, яким відповідач відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок позивача.
Позивач зауважує, що незважаючи на заяву представника позивача від 06.05.2025 та особисту заяву позивача, відповідач безпідставно не виплачує пенсію на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк», що стало підставою для звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що в рамках справи №440/1349/24 не розглядалось по суті питання виплати позивачу пенсії на картковий рахунок, оскільки, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу на вказаний ним банківський рахунок - IBAN № НОМЕР_4 в АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з їх передчасності.
Тобто, між позивачем та відповідачем наразі виникли нові правовідносини (новий спір), зокрема, щодо правомірності/неправомірності відмови відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк».
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звернувся до суду за захистом та відновленням своїх порушених прав з даним адміністративним позовом з інших правових підстав, які не досліджувалися у справах №440/1349/24 та №440/7549/25.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням з'ясованих обставин набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/1349/24 у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за наявності чинної ухвали від 03.06.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №440/7549/25, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за даною позовною заявою.
За цим, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, приймаються колегією суддів в якості належних.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" ( 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" ( 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, дійшов помилкових висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 по справі № 440/8499/25 скасувати.
Справу № 440/8499/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко