16 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/6172/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
за участі секретаря - Шашери М.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Ананка Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) 28.05.2025 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 11.03.2025 №4279/ж10/25-01-24-05 та №4281/ж10/25-01-24-05.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що спірні рішення податкового органу є протиправними, оскільки в грудні 2024 року не мав операцій з продажу товарів та послуг, а тому жодних податкових зобов'язань у нього не виникло.
Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, зазначив, що в ході перевірки було встановлено, що з вересня 2022 року по грудень 2024 року включно, ФОП ОСОБА_1 не реєстрував податкові накладні щодо постачання товарів/послуг та декларував відсутність постачання на митній території України, разом з цим щомісячно декларував придбання товарів/послуг, збільшуючи суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у зв'язку з чим податковим органом було складено повідкові повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 02.06.2025 позовну заяву було залишено без руху та надано 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 10.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 10.07.2025 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено перше підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 01.09.2025 клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою суду від 02.09.2025, занесеною секретарем до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Фактичним видом діяльності є виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (код діяльності (підклас) за національним класифікатор України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності».
На підставі п.п. 19-1.1.6 п.19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та наказу від 31.01.2025 №280-с, виданого ГУДПС у Чернігівській області, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (а.с.12 т.1).
За результатами перевірки складено акт від 18.02.2025 №2763/Ж5/25-01-24-05/ НОМЕР_1 (а.с. 13-46 т.1), у якому зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:
- абзацу «г» пп.198.5 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201, а саме ФОП ОСОБА_1 не нараховано податкові зобов'язання та не зареєстровано податкові накладні за грудень 2024 року на загальну суму 168041 грн, що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2024 року на 168041 грн, в тому числі завищення суми, що підлягає відшкодуванню на 168041 грн.
На підставі вказаних висновків перевірки ГУДПС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення від 11.03.2025 (а.с. 51-52 т.1):
№4279/ж10/25-01-24-05, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 168041,00 грн;
№4281/Ж10/25-01-24-05, яким застосована штрафна санкція за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 42010.25 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності .
Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 185 Податкового кодексу України установлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;) вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною (п. 194.1 ст. 194 Кодексу).
Відповідно до вимог п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Статтею 198 Податкового кодексу України урегульовано порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
Так, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до п.120-1.2 статті 120 Податкового кодексу України у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Відповідно до положень пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Отже, господарська операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків, якщо вона здійснена за наявності розумних економічних причин (ділової мети) і пов'язана з господарською діяльністю платника податків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 по справі №160/3364/19 звертала увагу, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Так, в ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за періоди, в яких виникло від'ємне значення було віднесено податкові накладні на придбання активної електроенергії, компенсації витрат за опалення, за воду, за електроенергію, за вивіз ТПВ, за послуги спостереження та ТО пожежної сигналізації, за послуги електрозв'язку, орендної плати відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, які фактично не було використано для здійснення господарської діяльності.
За період виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість, а саме: з вересня 2022 року по грудень 2024 року не здійснював господарської діяльності, що підтвердив у судових засіданнях, зазначене підтверджується і даними з ІКС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних.
ФОП ОСОБА_1 на перевірку надано договір оренди нежитлового приміщення №15 від 05.02.2014, додатковий договір №4 до договору оренди нежитлового приміщення від 22.11.2021, договір оренди нежитлового приміщення №1130 від 18.12.2023 року, відповідно до яких позивач протягом 2022-2024 років орендував нежитлове приміщення загальною площею 52,8 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 119 у ПАТ «Страхова група «ТАС» (а.с.81-85, 87-90 т.1).
Згідно з відомостями ІС «Податковий блок» позивач значиться засновником, керівником та головним бухгалтером іншого суб'єкта господарювання, а саме: ТОВ «Спецмебліпостач», яке зареєстровано за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд.119, офіс 11.
ТОВ «Спецмебліпостач» до ГУ ДПС у Чернігівській області подало повідомлення про об'єкти оподаткування та відображено орендований офіс за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 119, офіс 11. Також, ТОВ «Спецмебліпостач» у повідомлені про об'єкти оподаткування відображено орендований виробничий цех та склад за адресою: АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_1 до перевірки надано Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №3206395 від 01.01.2022 року, укладений з ТОВ «Енера Чернігів» та заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, відповідно до якої адресою постачання електричної енергії є КТП 537 Ферма АДРЕСА_1 (а.с. 71-77 т.2).
Актом перевірки встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 протягом 2022 - 2024 років належала громадянину ОСОБА_1 та була реалізована, за що ОСОБА_1 було отримано дохід в розмірі 4 030 200,00 грн та сплачено податковим агентом (ТОВ «ФІШАП») податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів фізичній особі в розмірі 5% та військовий збір в розмірі 1,5%.
Так документальною перевіркою не підтверджено використання приміщень за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та пов'язаних з їх експлуатацією витрат в господарській діяльності позивача.
Положеннями п.189.1 ст.189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Зазначене зобов'язує ФОП ОСОБА_1 у разі придбання товарів/послуг, які не використовувалися в господарській діяльності, нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, та скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки зазначене не було зроблене позивачем, відповідач застосував штрафні санкції правомірно.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду доказів щодо використання придбаних товарів/послуг у своїй господарській діяльності, висновок ГУДПС у Чернігівській області щодо завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2024 є законним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач обґрунтовано, в межах повноважень виніс спірні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 29 вересня 2025 року.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).
Суддя С.В. Бородавкіна