29 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1475/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії від 17.03.2025 №046350016158;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1997 по 30.06.2001, 01.09.2001 по 30.06.2003, 01.09.2003 по 28.01.2004, та періоди роботи з 18.05.2004 по 18.06.2004, з 22.06.2006 по 24.06.2006, з 01.08.2010 по 11.01.2012, з 01.01.2013 по 12.07.2020, з 01.10.2021 по 04.06.2024 до пільгового стажу згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.06.2024 та провести відповідні виплати.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Так, пенсійним органом в оскаржуваному рішенні визначено пільговий стаж позивача за професіями згідно з постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року у кількості 8 років 9 місяців 26 днів. Разом з цим, на думку позивача, пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу роботи позивача періоди його навчання у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії та Національному гірничому університеті, а також періоди роботи у "Павлоградському шахтобудівельному управлінні" Філії ВАТ ДХК "Павлоградвугілля" та у шахті "Тернівська" ВАТ "Павлоградвугілля", які у своїй сукупності становлять стаж 17 років 9 місяців 27 днів, що разом із визначеним пенсійним органом стажем у кількості 8 років 9 місяців 26 днів дає позивачу право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно, за наведених обставин позивач вважає протиправним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду по справі № 600/3341/24-а повторно розглянуто заяву позивача про врахування стажу. Рішенням від 17.03.2025 №046350016158 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах. Зазначено, що страховий стаж позивача складає 26 років 5 місяців 16 днів, стаж з урахуванням кратності становить 39 років 5 місяців 16 днів. Пільговий стаж становить 13 років 10 місяців 9 днів, в тому числі професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 - 8 років 9 місяців 26 днів, а робота за Списком №1 - 5 років 0 місяців 13 днів. Вказано, що за поданими документами до страхового та пільгового стажу роботи позивача враховано всі періоди. Разом з цим, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також у зв'язку з тим, що позивач не досяг пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", правові підстави для призначення позивачу пенсії відсутні. Вказуючи на відсутність вчинених протиправних дій по відношенню до позивача, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представником позивача подано відповідь на відзив, де наведено подібні аргументи, що зазначені у позовній заяві.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
04.06.2024 позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
12.06.2024 рішенням відповідача №046350016158 відмовлено позивачу у призначенні пенсії.
Так, пенсійним органом встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 5 місяців 16 днів, стаж з урахуванням кратності становить 39 років 5 місяців 16 днів. Пільговий стаж ОСОБА_1 становить 13 років 10 місяців 9 днів, в тому числі: професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 - 8 років 9 місяців 26 днів, робота за Списком №1 - 5 років 0 місяців 13 днів. Вказано, що для визначення права на пільгове призначення пенсії необхідно надати: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, документи про проведення атестації робочих місць.
При цьому відповідачем у рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Разом з цим, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та недосягненням пенсійного віку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Додатково Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зазначено, що за наявними документами ОСОБА_1 матиме право на призначення пенсії при досягненні віку 50 років.
Не погоджуючись із рішенням відповідача від 12.06.2024 №046350016158, позивач звернувся до суду з позовом.
16.10.2024 рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду по справі № 600/3341/24-а, залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №046350016158 від 12 червня 2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2024 року та додані до неї документи про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вказано рішення відповідачем повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
17.03.2025 рішенням відповідача №046350016158 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 5 місяців 16 днів, стаж з урахуванням кратності становить 39 років 5 місяців 16 днів. Пільговий стаж ОСОБА_1 становить 13 років 10 місяців 9 днів, в тому числі: професії за постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 - 8 років 9 місяців 26 днів, робота за Списком №1 - 5 років 0 місяців 13 днів. Вказано, що для визначення права на пільгове призначення пенсії необхідно надати: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, документи про проведення атестації робочих місць.
За доданими документами до страхового стажу позивача зараховано всі періоди.
Згідно доданих довідок до пільгового стажу не враховано період учбової відпустки з 18.05.2004 по 18.06.2004 та відпустка без збереження заробітної плати з 22.06.2006 по 24.05.2006.
Не враховано для визначення права на пільгову пенсію згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 01.08.2010 по 11.02.2012 та з 01.01.2013 по 02.08.2016, оскільки в пільговій довідці від 26.03.2024 № 1-4/837 зазначено, що заявник був зайнятий на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), а не повний робочий день. Вище зазначені періоди враховані до пільгового стажу роботи за Списком № 1.
Відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періодів навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 15.06.2001 згідно диплому серії НОМЕР_1 ; в Національному гірничому університеті з 04.09.2001 по 24.06.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003 згідно дипломів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та довідки від 06.05.2024 № 20/238, оскільки дані навчальні заклади не відносяться до професійно-технічних навчальних закладів відповідно до Закону України "Про професійно-технічну освіту".
Також до пільгового стажу роботи не зараховано періоди з 03.08.2016 по 12.07.2020 та з 01.10.2021 по 04.06.2024, оскільки за дані періоди роботи заявник не надав пільгову довідку відповідно до додатку № 5. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. В записах трудової книжки відсутня інформація про зайнятість повний робочий день на підземних роботах, відтак обчислити пільговий стаж згідно записів трудової книжки немає можливості.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною третьої статті 114 Закону №1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Аналогічного змісту положення також передбачені статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-ХІІ).
Таким чином, названими вище нормами передбачено право на пенсію особам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому умовою для призначення пенсії названим особам є наявність у них стажу на таких роботи не менше 25 років.
Водночас набуття особою певного визначеного віку, за умови наявності необхідного стажу роботи 25 років, не пов'язується із правом такої особи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Так, відповідно до Розділів І, ІІ названого вище Списку до робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку, належать:
I. Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
II. Підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів, зокрема: гірники підземні; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць електрослюсарі підземні; начальники підземних змін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Так, до вказаного списку віднесені, зокрема професії з гірничих робіт (видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд) (Розділ І Списку). Пунктом 1 Розділу І встановлено, що до Списку №1 віднесені працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень); які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).
Дослідженням змісту трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач працював у такі періоди на таких посадах:
- з 01 вересня 1997 року - зарахований на 1 курс денного відділення Павлоградського технікуму Національної гірничої академії;
- з 01 січня 1999 року - старший лаборант технікуму за сумісництвом на 0,25 ставки;
- 26 червня 2001 року - відрахований з технікуму у зв'язку з його закінченням;
- з 17 травня 2000 року по 26 червня 2000 року - підземний учень електрослюсаря на Тернівській гірничій дільниці (на період виробничої практики);
- з 19 лютого 2001 року по 31 серпня 2001 року - учень підземного електрослюсаря, підземний електрослюсар;
- з 11 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року - виконуючий обов'язки гірничого майстра;
- з 29 січня 2004 року по 05 жовтня 2004 року - виконуючий обов'язки гірничого майстра на період переддипломної практики, згодом переведений гірничим майстром ВАТ ДХК «Павлоградське шахтобудівельне управління»;
- з 06 жовтня 2004 року по 01 січня 2022 року - робота у ВАТ ДХК «Павлоградвуілля» «Шахта Тернівська» (в подальшому - зі створенням виробничого структурного підрозділу Шахта «Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля», ПАТ (ПрАТ) «ДТЕК Павлоградвугілля») на посадах: підземного майстра, заступника головного інженера з виробництва, гірничого майстра, начальника зміни виробничої служби №2 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське»; начальника зміни виробничої служби, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді);
- з 01 січня 2022 року позивач переміщений до ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» начальником зміни виробничої служби.
Суд зауважує, що згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Частинами другою-четвертою статті 48 Кодексу законів про працю України встановлено, що на вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Разом з цим, в матеріалах справи також наявні довідки про підтвердження трудового (пільгового) стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, з яких вбачається, що позивач працював на таких посадах:
- з 17 травня 2000 року - учень електрослюсаря Тернівської гірничої дільниці, 29 червня 2000 року звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики;
- з 19 лютого 2001 року по 25 червня 2001 року - учень електрослюсаря підземного Тернівської гірничої дільниці з повним робочим днем в шахті;
- підземний електрослюсар 4 розряду Тернівської гірничої дільниці (з 02 липня 2001 року по 31 серпня 2003 року);
- в.о. гірничого майстра з повним робочим днем в шахті на період проходження виробничої практики (з 11 серпня 2003 року по 31 серпня 2003 року);
- в.о. гірничого майстра з повним робочим днем в шахті на період переддипломної практики (з 29 січня 2004 року по 28 лютого 2004 року);
- гірничий майстер Тернівської гірничої дільниці (з 01 березня 2004 року 05 жовтня 2004 року);
- з 06 жовтня 2004 року по 31 липня 2010 року - гірничий майстер підземної дільниці підготовчих робіт №1;
- з 01 серпня 2010 року по 11 січня 2012 року - заступник головного інженера з виробництва;
- з 12 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року - гірничий майстер підземної дільниці підготовчих робіт №1;
- з 01 січня 2013 року по 02 серпня 2016 року - начальник зміни виробничої служби;
- з 13 липня 2020 року по 30 вересня 2021 року - гірничий майстер підземної дільниці шахтного транспорту №2.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області обґрунтувало свою відмову відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу. При цьому пенсійний орган вказав, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу було зараховано всі періоди.
Щодо зарахування періодів навчання.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про освіту" (далі - Закон № 1060-XII) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Згідно ст. 41 Закон № 1060-XII професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійне художнє училище; професійне училище соціальної реабілітації; училище-агрофірма; училище-завод; вище професійне училище; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; інші типи закладів, що надають робітничу професію. Випускникам професійно-технічних навчальних закладів відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація кваліфікований робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Ст.18 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту", час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абз.1 п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 №1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.1997 по 30.06.2001 згідно диплому серії НОМЕР_1 , в Національному гірничому університеті з 01.09.2001 по 30.06.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003 згідно дипломів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та довідки від 06.05.2024 № 20/238.
Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_4 , також підтверджено період навчання позивача у Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України та в Національному гірничому університеті.
При цьому суд звертає увагу, що вказаний період повинен зараховуватись, оскільки перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Враховуючи викладене, у матеріалах справи наявні докази для зарахування до пільгового стажу періоди навчання позивача з 01.09.1997 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.06.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003.
Щодо періоду перебування в учбовій відпустці 18.05.2004 по 18.06.2004 та відпустки без збереження заробітної плати за період з 22.06.2006 по 24.06.2006.
Так, Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) містить главу ІV "Робочий час" та главу V "Час відпочинку". Правове регулювання відпусток передбачено саме в главі V "Час відпочинку". Отже, посилання на те, що позивач у період відпустки здійснював трудову діяльність, суперечить самому поняттю "відпустка".
Статтею 84 КЗпП України надано роз'яснення відпусток без збереження заробітної плати.
У випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".
Статтею 217 КЗпП України передбачено, що на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата. Проте, законодавством не передбачено, що цей час повинен включатись в стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Навпаки, як зазначалось вище, для наявності права на пільгове призначення пенсії за віком законодавством встановлена необхідність безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у вказані періоди позивач не був зайнятий протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, а тому вказані періоди правомірно не зараховані відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Отже в цій частині позову слід відмовити.
Щодо періодів роботи з 01.08.2010 по 11.01.2012, з 01.01.2013 по 12.07.2020, з 01.10.2021 по 04.06.2024.
Я вже зазначалось, згідно трудової книжки позивач з 06 жовтня 2004 року по 01 січня 2022 року працював у ВАТ ДХК "Павлоградвуілля" "Шахта Тернівська" (в подальшому - зі створенням виробничого структурного підрозділу Шахта "Тернівська" ВАТ "Павлоградвугілля", ПАТ (ПрАТ) "ДТЕК Павлоградвугілля") на посадах: підземного майстра, заступника головного інженера з виробництва, гірничого майстра, начальника зміни виробничої служби №2 ВСП "Шахтоуправління Павлоградське"; начальника зміни виробничої служби, зайнятого на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді);
- з 01 січня 2022 року позивач переміщений до ВСП "Шахтоуправління Тернівське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" начальником зміни виробничої служби.
Окрім того, в матеріалах справи наявні довідки про підтвердження трудового (пільгового) стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії, з яких вбачається, що позивач працював на таких посадах:
- з 01 серпня 2010 року по 11 січня 2012 року - заступник головного інженера з виробництва;
- з 12 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року - гірничий майстер підземної дільниці підготовчих робіт №1;
- з 01 січня 2013 року по 02 серпня 2016 року - начальник зміни виробничої служби;
- з 13 липня 2020 року по 30 вересня 2021 року - гірничий майстер підземної дільниці шахтного транспорту №2.
Вказані посади передбачена Списком № 1 робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, Розділ І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт», затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.
Дані обставини підтверджується наявною у матеріалах справи копіями наказів про атестацію робочих місць.
Отже, виходячи з викладених вище обставин, суд доходить висновку, що відповідач повинен був зарахувати періоди навчання з 01.09.1997 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.06.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003 та періоди роботи позивача з 01.08.2010 по 11.01.2012, з 01.01.2013 по 12.07.2020, з 01.10.2021 по 04.06.2024 до пільгового стажу роботи за Списком робіт, затвердженим Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею.
Суд зазначає, що не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу останнього буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії від 17.03.2025 №046350016158 є протиправними, у зв'язку з чим, підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.06.2024 та провести відповідні виплати, суд зазначає наступне.
Так згідно положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно із пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Враховуючи, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо обрахунку пільгового стажу позивача, тому, суд вважає за необхідне лише, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.06.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV періоди навчання з 01.09.1997 по 30.06.2001, з 01.09.2001 по 30.06.2003 та з 01.09.2003 по 31.12.2003 та періоди роботи позивача з 01.08.2010 по 11.01.2012, з 01.01.2013 по 12.07.2020, з 01.10.2021 по 04.06.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 484,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії від 17.03.2025 року №046350016158.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1997 по 30.06.2001, 01.09.2001 по 30.06.2003, 01.09.2003 по 31.12.2003, та періоди роботи з 01.08.2010 по 11.01.2012, з 01.01.2013 по 12.07.2020, з 01.10.2021 по 04.06.2024 до пільгового стажу згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 202 від 31.03.1994, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.06.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір в сумі 484,48 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя І.В. Маренич