Справа № 307/3109/25
Провадження № 3/307/1172/25
26 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №427069 від 18 серпня 2025 року вбачається, що 18.08.2025 року в с. Нижня Апша по вулиці Монастирська водій керував транспортним засобом марки "Suzuki Skywae" державний номерний знак НОМЕР_1 при цьому не мав права керування транспортним засобом відповідної категорії. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Ствердив, що працівники поліції безпідставно склали відносно нього вказаний протокол, за те, що він нібито керував мотоциклом, не маючи права керування таким транспортним засобом. Однак у вказані час та місці він взагалі не керував мотоциклом, а лише його штовхав по дорозі, у зв'язку з його несправністю. Його зупинили за сто метрів до місця куди він мав намір прибути. Вважає, що його вина у вчиненні даного правопорушення не доведена.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки саме на основі доказів ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був належним і допустимим.
За змістом ст. 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 427069 від 18.08.2025 року зазначається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в с. Нижня Апша по вул. Монастирська о 18 год. 27 хв. не маючи права керування таким мотоциклом.
Згідно вимог п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративна відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Судом встановлено що ОСОБА_1 має посвідчення водія, яке надає йому право керування транспортними засобами категорії В1, В, С1, С, що стверджується копією наявного в матеріалах справи посвідчення водія серії НОМЕР_2 . При цьому, категорії А1 А, які б надавил йому право керування мотоциклами, ОСОБА_1 не має. Також встановлено, що ОСОБА_1 на протязі року притягувався до адміністратвиної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Разом з цим, під час судового розгляду справи не доведено факт керування ОСОБА_1 18.08.2025 о 18 год. 27 хв. 05 с. мотоциклом .
Направляючи вищевказаний адміністративний матеріал до суду інспектор поліції у якості доказів долучив до матеріалів справи: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 427069 від 18 серпня 2025 року, копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за керування мотоциклом без мотошолома, інформацію Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та картки обліку адміністративного правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та копію посвідчення водія.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом (мотоциклом) марки «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_3 18.08.2025 о 18 год. 27 хв. 05с. по вул. Монастирська в с. Нижня Апша.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №427069 від 18.08.2025 року, жодних доказів вини ОСОБА_1 , матеріали справи не містять, відсутні фото чи відео фіксація порушення водієм ПДР , пояснення свідків, або ж будь-яких інших доказів.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу
Встановлені в суді обставини не дають змогу спростувати доводи ОСОБА_1 про те. що він наведеним транспортним засобом не керував, та дійти категоричного висновку про порушення ним вимог п. 2.1 «а» ПДР та встановити наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Разом з цим, оцінюючи долучений до матеріалів справи у якості доказу керування ОСОБА_1 мотоциклом в с. Нижня Апша 18.08.2025 о 18 год. 00 хв. копію постанови серії ЕНА №5515768 від 18.08.2025, суд доходить висновку, що така не може підтверджувати факт керування ОСОБА_1 мотоциклом в с. Нижня Апша 18.08.2025 о 18 год. 00 хв. З наведеної дослідженої в судовому засіданні постанови хоч і вбачається, що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, в с. Нижня Апша по вул. Монастирьска 18.08.2025, однак такі мали місце о 18 год. 27 хв. 05 с. тобто майже за півгодини після вчинення інкримінованих ОСОБА_1 порушень п.2.1 ПДР України.
Частиною 1 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути самостійною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у ньому, не підтверджуються сукупністю доказів.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу) та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена поза розумним сумнівом належними, достовірними і достатніми доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, а тому всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст.283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя М.М.Бряник