Справа № 307/3147/25
Провадження № 3/307/1183/25
26 вересня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421579 вбачається, що 13.08.2025 року о 10 год. 30 хв. в с. Калини, по вулиці Джона Ленона водій керував транспортним засобом марки «HYUNDAI», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження тесту у встановленому законодавством порядку відмовився, від керування відсторонений, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», а навпаки продув такий чотири або п'ять разів. Ствердив, що прилад показував результат 0,0 % проміле, однак це не влаштувало працівників поліції і такі запропонували йому пройти огляд у медичному закладі. Проходити огляд у закладі охорони здоров'я він також не відмовлявся, а лише пояснив працівникові поліції, що йому необхідно переодягнутися. Додав, що ні того дня, а ні напередодні алкогольних напоїв він не вживав.
Свідок ОСОБА_2 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України та приведеним до присяги, в судовому засіданні пояснив, що в той день, близько 9-10 години ранку, він перебував у магазині в с. Калини. Як вийшов з магазину, побачив неподалік припаркований автомобіль ОСОБА_1 та біля нього автомобіль працівників поліції. Сам, момент зупинки автомобіля, він не бачив. Показав, що бачив, як працівники поліції чотири або п'ять разів, пропонували ОСОБА_1 продути в трубку приладу "Драгер", на що водій не відмовлявся та продував прилад близько чотирьох або п'яти разів.
Разом з цим, зауважив, що бачив і чув, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 проїхати для проходження огляду в лікарню і ОСОБА_1 погоджувався, однак просив надати йому можливість переодягнутися. Додав, що не бачив, щоб працівники поліції оформляли, які небуть документи.
Свідок ОСОБА_3 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України та приведеною до присяги, в судовому засіданні показала, що того дня, як вийшла з магазину, що в с. Килини, побачила працівників поліції і біля них ОСОБА_1 , який був одягнений в робочому одязі. Зазначила, що працівники поліції мали при собі апарат для встановлення ступеня алкогольного сп'яніння і бачила, як ОСОБА_1 дув в трубку декілька разів, на що працівники поліції говорили, що треба очікувати приблизно 5 хв. Додала, що ОСОБА_1 дув приблизно чотири або п'ять разів. Також, вона чула, як працівники поліції пропонували ОСОБА_1 проїхати для проходження огляду в лікарню і ОСОБА_1 погоджувався, лише просив надати йому можливість переодягнутися, оскільки його шорти були диряві.
Свідок ОСОБА_4 , якій роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України та приведеною до присяги, в судовому засіданні показала, що в той день їхала з своїм чоловіком ОСОБА_1 до магазину, що в с. Калини. Коли вони зупинилися, до них під'їхали працівники поліції і почали стверджувати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та має почервоніння обличчя. Зазначила, що її чоловік продував у прилад для визначення ступеня алкогольного сп'яніння близько чотирьох або п'яти разів. При цьому працівники поліції говорили, що треба очікувати біля п'яти хвилин. Потім пропонували проїхати для проходження огляду в лікарню. ОСОБА_1 погоджувався, однак просив надати йому можливість переодягнутися, оскільки мав неохайний вигляд та соромився у такому вигляді їхати в лікарню. Жодних матеріалів працівники поліції на місці зупинки не складали та повідомили, що зустрінуться в суді. Зауважила, що матеріали справи містить невірну адресу проживання водія, що на її думку підтверджує факт складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення у їх відсутності.
Працівник поліції ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що того дня чергував і побачив, що в автомобілі, який рухався їм на зустріч, пасажир не пристебнутий паском безпеки. Під час зупинки, у водія були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота. З цих причин, водію було запропоновано пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння, на що останній п'ять або шість разів, продував алкотестер "Драгер". Однак останній неправильно продував, а тому йому було запропоновано пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння у медичному закладі на, що водій відмовився.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , покази свідків та пояснення працівника поліції ОСОБА_5 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Згідно з положеннями статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до виписаних у ст.ст. 252, 254, 255 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення це - офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наведеного слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом МВС України. МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція) - визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п.2 та п. 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Цих відомостей протокол про адміністративне правопорушення не містить.
Згідно п 6. розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Розділом ІІ Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів, згідно з яким: 1) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання) 3) поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 4) огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; 5) перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки; 6) огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до вимог п.3 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказам МВС України від 07.11.2015 року №1395, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено п. 8 Порядку від 17 грудня 2008 року за №1103 та п. 6 Розділу ІХ Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Проте, як встановлено під час судового розгляду, зазначені вимоги поліцейським не дотримані, оскільки ні з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421579 від 13 серпня 2025 року, ні з відеозапису з місця події, ні з доданих до нього матеріалів, неможливо встановити, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
До матеріалів справи додано два відеофайли загальною тривалістю сім хвилин та десять секунд, які відображають подію 13.08.2025. Перший відеофайл, виконаний у проміжок часу з 10 год. 30 хв. 04 сек. по 10 год. 35 хв. 02 сек., а другий з 10 год. 35 хв. 04 сек. по 10 год. 37 хв. 14 сек.
З вказаних, досліджених під час розгляду справи відеозаписів вбачається, як працівник поліції ОСОБА_5 пропонує водію пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». На це водій відповідає, що вже неодноразово продував та не знає, як ще може продути інакше. Після цього на 10 год. 35 хв. 24 сек. працівник поліції констатує факт відмови водія пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння на місці зупинки та пропонує водію проїхати у лікарню та в подальшому повідомляє водія, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР, а саме відмову від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп'яніння. Водій заперечує поліцейському свою відмову від проходження огляду на визначення ступню алкогольного сп'яніння, коментуючи що встановлені поліцейським факт відмови не відповідає дійсності, оскільки він продував газоаналізатор п'ять разів. Поліцейський на це каже, що водій дув неправильно, оскільки потрібно продувати декілька секунд.
Проаналізувавши вказані відеозаписи встановлено, що водій не відмовлявся пройти огляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». В решті, цей факт в судовому засіданні підтвердив і сам сержант поліції Тяско В.В., яким складено протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, до матеріалів справи не додано ні відеозапису з нагрудних камер поліцейського з відображенням процесу продування водієм приладу «Драгер», ні результатів такого тестування, а також відомостей про модель приладу, його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що виключає можливість встановлення обставин на предмет дотримання правильності проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, а також самої інструкції з експлуатації приладу Аlcotest Drager.
Відтак, дослідженими під час розгляду справи доказами, які узгоджуються між собою, а саме відеозаписом, показами свідків, поясненнями особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та поліцейського, яким такий протокол складено, підтверджено факт продування водієм на місці зупинки приладу для встановлення ступеню алкогольного сп'яніння, та як наслідок дотримання водієм вимог п.2.5 Правил дорожнього руху.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'янніня, або проходив такий огляд з вчиненням умисних дій, спрямованих на спотворення результатів тестування, до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення не додано, що не дає суду підстав дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 , поза розумним сумнівом.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsarv. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.
Презумпція невинуватості розповсюджується також при доведенні винуватості у справах про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Виходячи з конституційного принципу презумпції невинності, суд має тлумачити недостатньо обґрунтовані обставини на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Враховуючи наведене, факт відмови ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку встановлений не був. Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи, викладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя М.М. Бряник