Справа № 307/3282/25
Провадження № 2/307/1145/25
24 вересня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 пред'явила до ОСОБА_2 позов про стягнення аліментів на утримання дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3 500 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що 05 липня 2021 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб, під час перебування в якому у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою.
Самостійно вона не має можливості забезпечити дітям належні умови для проживання, фізичного та духовного розвитку, оскільки розмір її заробітку, необхідність витрачати кошти також і на власні потреби, не дає їй можливості здійснювати належне утримання дітей та забезпечити їм гармонійний розвиток.
Станом на дату подачі позову точний розмір отримуваного відповідачем доходу їй невідомий, оскільки такий може бути різний в залежності від періоду, а отже точно визначити такий є неможливо.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років у 2025 році становить 2 563 грн.
Відповідач не має інших осіб на утриманні, він є працездатним, отримує дохід, має нерухоме майно, а тому вона вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 3 500 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 01 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24 вересня 2025 року.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Онуфрій Д.В. подав заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення йому поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Із копій паспортів, свідоцтв про народження та акту обстеження житлово - побутових умов проживання від 21 серпня 2025 року складеного депутатом Дубівської селищної ради Магулою - Каганець П.В. відомо, що сторони є батьками малолітніх дітей: дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачкою та перебувають на повному її утриманні (а. с. 5, 8 - 11, 13 - 17).
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 181 цього Кодексу, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дітей той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не домовилися про спосіб виконання обов'язку утримувати дітей, відтак є підстави присудити кошти на їх утримання (аліменти) у твердій грошовій сумі, ураховуючи вимогу позивачки.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить - 2563 гривні, а для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня становить - 3 196 грн.
При призначенні розміру аліментів судом враховано те, що відповідач є особою працездатного віку, відтак має можливість працевлаштуватися, отримувати дохід та виконувати передбачений законом обов'язок щодо утримання дітей, доказів, які б свідчили про незадовільний стан його здоров"я, а також докази про зміну сімейного стану та наявність на його утриманні інших осіб в матеріалах справи відсутні.
Урахувавши наведені обставини, суд дійшов висновку про присудження аліментів на дітей: дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 3 500 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню у справах про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 цього Кодексу, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що позивачка на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів і її позов задоволено, судовий збір у розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 , уродженця смт. Дубове, Тячівського району, Закарпатської області, у користь ОСОБА_1 , аліменти на малолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по 3 500 грн. на кожну дитину щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 29 серпня 2025 року і до досягнення ними повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в розмірі 7 000 грн. допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Представник позивачки: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас