Єдиний унікальний номер 305/2428/25
Провадження по справі 2/305/734/25
про закриття провадження у справі
29.09.2025 м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ДП «Ліси України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
встановив:
У провадженні суду перебуває дана цивільна справа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором, ухвалою від 28.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду на 28.08.2024, у зв'язку із відсутністю відповідача відкладено на 29.09.2025.
Представник позивача Левицький А.О. про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений, у судове засідання не з'явився, 02.09.2025 подав письмове клопотання про проведення судових засідань без участі.
Відповідачка до суду не з'явилася, повідомлена шляхом надсилання за адресою проживання поштової повістки, яку отримала згідно трекінгу АТ «Укрпошта» 13.09.2025.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, суд встановив такі обставини.
Підставою для звернення до суду стало невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини за № UUB-16366-15 від 06.09.2024, укладеного між ДП «Ліси України» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , предметом якого є лісопродукція загальною кубомасою 80 куб.м, загальною вартістю 207 030 гривень.
Як ствердив у позові представник позивача, у відповідачки наявна заборгованість за поставлену лісопродукцію у розмірі 8 269,49 грн.
Державна реєстрація відповідачки ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця припинена за її рішенням з 27.02.2025, номер запису 2003170060002005141, основним видом економічної діяльності було «16.10 Лісопильне та стругальне виробництво».
Виходячи із виду економічної діяльності відповідачки як ФОП, обсягів та вартості договору купівлі-продажу деревини, суд приходить до висновку, що придбана деревина використовувалась у підприємницькій (господарській) діяльності.
Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У даному випадку, враховуючи, що спір виник між сторонами правочину, які є (були) суб'єктами господарської діяльності та у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, не має значення та не перешкоджає судовому розгляду в суді господарської юрисдикції та обставина, що реєстрація відповідача як фізичної особи-підприємця припинена, провадження у цивільній справі слід закрити.
Таке рішення узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Посилання представника позивача на вказану постанову з обґрунтуванням протилежної позиції, тобто щодо підсудності даної справи суду загальної юрисдикції є невірним.
Керуючись статтями 255, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК