29 вересня 2025 рокусправа № 380/14144/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме - про виключення його з військового обліку по стану здоров'я згідно інформації у його військовому квитку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі;
- визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме про його постановку (взяття) на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22.05.2017 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відомості про непридатність та виключення з військового обліку були занесені ІНФОРМАЦІЯ_3 (на даний час - ІНФОРМАЦІЯ_10 ) до його військового квитка НОМЕР_4 (арк. 26 ).
Встановивши на свій телефон мобільний застосунок «Резерв+», позивач виявив, що відносно нього уповноваженою особою Відповідача 1 досі не занесено усіх відомостей про виключення його з обліку на підставі ВЛК від 2017 року. У мобільному додатку позивача відсутня повна інформація, а саме про виключення його з військового обліку. Разом з тим, наявна інформація про те, що позивач перебуває на обліку у Відповідача 2 та має статус військовозобов'язаного.
Позивач зазначає, що у 2019 році змінював адресу місця реєстрації у Сихівському районі м. Львова і йому довелося відвідати приміщення Відповідача 2, де уповноважені особи останнього йому повідомили (підтвердили), що він вже виключений з обліку і йому немає потреби заново ставати на військовий облік.
Зауважує, що не звертався до Відповідача 2 з питань постановки (взяття) на військовий облік, однак, виявивши такі невідповідності позивач звертався з письмовою заявою засобами поштового зв'язку AT «Укрпошта» до Відповідача 2 щодо внесення правильної інформації про його виключення з військового обліку згідно паперового ВОД.
Позивач був прийнятий (взятий на облік) Відповідачем 1, потім був виключений ним з військового обліку (це відображено у паперовому ВОД та внесенням в Реєстр інформації про непридатність до військової служби). Вважає, що в подальшому до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Відповідачем 1 мала б бути внесена уся інформація, тобто, у Резерв + у позивача мали б відображатися правильні дані про те, що він не є військовозобов'язаним та виключений за станом здоров'я з військового обліку, як свідчить паперовий ВОД позивача. Однак, Відповідач 1 протиправно не вніс до Реєстру вказаної інформації.
В свою чергу Відповідач 2 протиправно вніс інформацію про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних позивача.
Зазначає, що ним вживалися заходи щодо вирішення даного спору в досудовому порядку, однак вжиті дії не дали жодного результату, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 16.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачі правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористались, свою позицію стосовно позову не висловили.
Відповідачі належним чином були повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідками від 17.07.2025 про доставку електронного листа до електронних кабінетів відповідачів.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 31.07.2025 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_7 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до набранням законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
У поданих додаткових поясненнях представник позивача навів релевантну судову практику.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_4 (а.с. 13-20), виданого 11.03.2008 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 22.05.2017 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із визнанням ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2017 №163, позивач на підставі ст. 30А графи ІІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа (а.с. 22), сформованого 09.07.2025 за допомогою застосунку «Резерв+», позивач як військовозобов'язаний перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 . В графі «Постанова ВЛК» зазначено «Непридатний з виключенням з військового обліку», в графі «Дата ВЛК» зазначено « 22.05.2017». В графі «Підстава зняттявиключення» проставлено прочерк.
08.07.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_12 із заявою, у якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання його непридатним до військової служби та виключити його з військового обліку.
Із аналогічною за змістом заявою позивач 10.07.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Позивач стверджує, що ним вживалися заходи щодо вирішення даного спору в досудовому порядку, однак вжиті дії не дали жодного результату.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку, а дії відповідача-2 щодо постановки (взяття) на військовий облік, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено загальну мобілізацію.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною сьомою статті 1 Закону №2232-XII визначено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ).
Згідно ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Отже, виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд встановив, що позивач пройшов військово-лікарську комісію та, згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.05.2017 №163, визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
До військового квитка позивача серії НОМЕР_4 від 11.03.2008 внесено запис 22.05.2017 про його виключення з військового обліку у зв'язку із визнанням ВЛК непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відтак, встановлені обставини підтверджують те, що позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-XII.
Таким чином, позивач не може вважатися військовозобов'язаним громадянином України у розумінні Закону №2232-XII, тобто, не має статусу військовозобов'язаного.
До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а саме згідно з пунктом 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Відповідно до пункту 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Судом встановлено, що позивач визнаний непридатним до військової служби та до його військового квитка внесено відомості про його виключення з військового обліку.
Однак, ці відомості не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що не спростовано відповідачем-1 у справі.
І з наданого електронного військово-облікового документа позивача (витягу з мобільного застосунку «Резерв+»), сформованого 09.07.2025 суд встановив, що позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_9 . При цьому, у витягу наявні відомості про постанову ВЛК від 22.05.2017 про визнання позивача непридатним з виключенням з військового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII).
За приписами ч.ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлювались Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок №94) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.04.2022 за №378/37714 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024).
Згідно із пунктами 2-4, 6 розділу І Порядку № 94, реєстр - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: - ведення військового обліку громадян України; - забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом в мирний час та в особливий період; - інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Основними засадами ведення Реєстру є: - обов'язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; - повнота та актуалізація відомостей Реєстру; - захищеність Реєстру та внесення до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу, зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного та програмного забезпечення відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Дані Реєстру використовуються для реалізації завдань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також для інформаційного забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до 1, 2, 16, 18 розділу ІІ Порядку № 94, суб'єктами Реєстру є володілець Реєстру, розпорядник Реєстру, органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.
Володільцем Реєстру є Міністерство оборони України.
Органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.
Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;
знищення повторного запису з Реєстру.
Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 94, передбачено, що виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
У відповідності до пункту 12 Порядку №94, отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Письмовий запит задовольняється протягом десяти календарних днів з дня його надходження.
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку № 94, актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 (далі Порядок № 559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній
Згідно з абзацом 5 пункту 7 Порядку № 559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
З урахуванням зазначеного, відповідачі є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.
Як вже було зазначено судом вище, позивача 22.05.2017 виключено з військового обліку на підставі постанови ВЛК про визнання його непридатним до військової служби.
Норми чинного законодавства не вимагають від позивача вчинення будь-яких додаткових дій для виключення з військового обліку, а єдиною і достатньою підставою для вчинення відповідачем-1 дій по виключенню позивача з військового обліку, є визнання позивача непридатним до військової служби за результатами проходження ВЛК.
Разом з цим, у даній справі суд не перебирає повноваження ВЛК та не надає власну оцінку поставленому діагнозу щодо наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби, а лише перевіряє дотримання процедури внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку згідно поданих документів, які оформлені відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, місять всі необхідні реквізити та відомості, а також гербові печатки відповідача.
При цьому, під час розгляду справи відповідачі не надали суду належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення під проходження ВЛК, чи подання позивачем підроблених документів під час визнання його не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Крім того, відповідачі не надали доказів, що позивачем було повідомлено свідомо неправдиві відомості та/або надані документи містили недостовірні дані та/або були підробленими.
Тобто, факт перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також зняття його з обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 (зараз - ІНФОРМАЦІЯ_10 (Сокаль)) з одночасним виключенням з військового обліку за результатом проходження військово-лікарської комісії підтверджується належними та допустимими доказами.
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що відповідач-1 зобов'язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про позивача, а саме те, що останній виключений з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключений з військового обліку», чого зроблено не було.
Таким чином, суд робить висновок, що бездіяльність відповідача-1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання позивача не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку є протиправною.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, встановивши порушення прав позивача, суд має обрати такий захисту, який з урахуванням конкретних обставин справи буде ефективним з точки зору ч.1 ст.2 КАС України та ст.13 Конвенції та виключатиме можливі подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд робить висновок, що здійснення належного захисту у даній справі з урахуванням дискреційних повноважень відповідача-1 є зобов'язання внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно позивача про його виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно його військового квитка серії НОМЕР_4 від 11.03.2008 та довідки ВЛК від 22.05.2017 №163.
Щодо позовних вимог в частині постановки (взяття) позивача на військовий облік відповідачем-2, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону № 2232-XII затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зробив правовий висновок про те, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону № 2232-XII Верховний Суд виснував, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
У постанові від 11.08.2025 у справі №640/21967/22 Верховний Суд зробив правовий висновок, що військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Таким чином, оскільки позивача виключено з військового обліку 22.05.2017, про що зроблено запис у його військовому квитку, у відповідача-2 були відсутні правові підстави для постановки (взяття) позивача на військовий облік.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З урахуванням вищевикладеного суд, з метою ефективного поновлення порушених прав позивача у спірних відносинах, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача-2 щодо постановки (взяття) позивача на військовий облік, зобов'язавши відповідача-2 видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) позивача на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача по 1211,20 грн. з кожного.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про його виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно його військового квитка серії НОМЕР_4 від 11.03.2008 та довідки ВЛК від 22.05.2017 №163.
4. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо постановки (взяття) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військовий облік.
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) видалити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку (взяття) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_9 .
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 29.09.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович