ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2025 р. справа № 300/4225/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця Семків-Тачинська Оксана Любомирівна, до Міністерства оборони України, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (позивачка), в інтересах якої діє представниця ОСОБА_2 (представниця позивачки), звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у зв'язку із загибеллю (смертю)військовослужбовця ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулася до відповідача із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із загибеллю її цивільного чоловіка ОСОБА_3 . Проте, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про повернення документів на доопрацювання, з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» підтверджують, що позивачка перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_3 . На думку представниці таке рішення є протиправним, оскільки чинна станом на дату прийняття рішення редакція статі 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачала, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Звертає увагу, що позивачкою разом із іншими документами, доданими до заяви про отримання одноразової грошової допомоги надавалася копія рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024, яким встановлено факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 в період з 30.08.2013 по 10.12.2023.
Ухвалою Івано-Франківської окружного адміністративного суду від 20.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
07.07.2025 на адресу суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказано, що станом на дату смерті військовослужбовця діяла редакція ст. 16-1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя. Зазначено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як члена сім'ї загиблого, а не фактичного перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На думку представника відповідача, особа, яка проживала з загиблим військовослужбовцем однією сім'єю без укладення шлюбу, не є суб'єктом, що має право на виплати. Стверджує, що рішення суду про встановлено факту проживання з загиблим однією сім'єю без реєстрації шлюбу не є належним і допустимим підтвердження статусу дружини, наявність такого судового рішення не дає право на виплату одноразової допомоги. Натомість, рішення про встановлення факту перебування на утриманні є належним і допустимим доказом перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця та для виплати одноразової грошової допомоги. Належним суб'єктом в такому випадку є особа, яка перебувала на утриманні загиблого (померлого).
Ухвалою суду від 14.07.2025 залучено до участі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 подано пояснення. Представник зазначає, що утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалась померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Зауважено, що позивачкою не надано доказів одержання від померлого допомоги, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому, проживання позивачки з померлим за однією адресою не підтверджує факту перебування на утриманні. Вважає протокольне рішення відповідача, щодо направлення на доопрацювання документів позивачки є правомірним.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 проходив військову службу на посаді командира 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 13).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 14.12.2023 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (а.с.19).
Відповідно до витягу із протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3012 від 15.09.2024 травма головного сержанта ОСОБА_3 , яка призвела до смерті, та причина смерті, так пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 14).
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 встановлено факт проживання однією сім'єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,в період з 30 серпня 2013 року до 10 грудня 2023 року (а.с. 9-11).
ОСОБА_1 звернулась до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця її цивільного чоловіка ОСОБА_3 .
Комісією Міністерства оборони України прийнято рішення, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, яким повернуто позивачці документи на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Також вказано, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого. Відповідно до наданих документів, позивачка не відноситься до одного із подружжя. Крім того, зазначено, що рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 не встановлює факт, що має юридичне значення, про перебування заявниці на утриманні ОСОБА_3 , відповідно до «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 21).
Не погоджуючись із вказаними рішенням, позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно п. 2 постанови КМУ 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Ті самі положення містяться і у наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. № 45, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232, «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», де вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця).
Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, обставина, що причина смерті ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Повертаючись до предмета спору цієї справи, а саме протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оспорюване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, крім того не надано рішення суду, яким встановлено факт перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що факт спільного проживання позивачки з померлим військовослужбовцем ОСОБА_3 однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 30.08.2013 по 10.12.2023, встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області рішенням від 30.05.2024 у справі №344/8618/24, яке набрало законної сили.
Отже, судовим рішенням від 30.05.2024 у справі №344/8618/24 підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, були пов'язаний спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.
Суд зауважує, що справа з тотожними правовідносинами вже була предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, яку суд враховує при розгляді даної справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла аналогічних висновків.
При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що «позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.
38. Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з ОСОБА_4 до моменту його смерті однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим».
На користь наведених вище висновків суду свідчить також те, що у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 №3515-IX законодавець виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема належать: жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, фактично змінами у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII додатково легалізовано право цивільних дружин на отримання одноразової грошової допомоги.
Відтак, з огляду на встановлені обставини у цій справі, суд дійшов висновку про протиправність п. 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання та необхідність його скасування.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у зв'язку із загибеллю (смертю)військовослужбовця ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Аналогічний спосіб захисту порушених прав особи було застосовано у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, а також підтримано Верховним Судом в постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, до стягнення з Міністерства оборони України, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 , належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн, понесення яких підтверджується квитанцією від 09.06.2025, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати пункт 29 рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 07.02.2025 №12/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з доданими документами про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» у зв'язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_3 , з яким ОСОБА_1 спільно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.