ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2025 р. справа № 300/4980/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, заявник, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ВЧ НОМЕР_1 ) в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністру України від 11.02.2025 за №153;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністру України від 11.02.2025 за №153.
Підставою звернення із вказаним позовом є протиправна, на переконання позивача, відмова відповідача у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 25.07.2024 за №213 припинено контракт про проходження військової служби і звільнено позивача у відставку Збройних Сил України за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. Позивач 13.06.2025 звернувся до відповідача із заявою в якій ставив питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень у зв'язку з наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Батьківщини, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 (надалі по тексту також - Постанова №153). Натомість, ВЧ НОМЕР_1 листом від 25.06.2025 за №50/241/12-930-2025 повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати спірної винагороди, оскільки на момент звільнення з військової служби з останнім проведено всі необхідні розрахунки, а Постановою №153 не перебачено виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби до моменту набрання чинності цієї постанови.
За доводами позивача, ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 Постанови №153 уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану у віці до 25 років, а також отримав захворювання, поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.07.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.34-35).
Відповідач скористався правом на подання відзиву. Так, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України скерувала до суду відзив від 04.08.2025 за №50/241/12-1713-2025 на позовну заяву, реєстрацію якого проведено в суді 11.08.2025 за вх.№21240/25 (а.с.38-43). ВЧ НОМЕР_1 заперечила проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
Як стверджує відповідач, Постановою №153 не передбачено виплати одноразової грошової винагороди для осіб, які звільнені з військової служби до набрання такою чинності. Також спірна винагорода може бути виплачена за наявності певних умов, які, на переконання ВЧ НОМЕР_1 , мають існувати в сукупності, зокрема, військовослужбовці котрі претендують на виплату винагороди мають проходити дійсну військову службу. Разом з тим, ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України до набрання чинності Постановою №153, відтак її положення не можуть застосовуватись щодо позивача. Також ВЧ НОМЕР_1 зазначено, що на момент звільнення з військової служби з ОСОБА_1 проведено всі належні розрахунки передбачені чинним законодавством. З наведених підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Також відповідач скерував на адресу суду заяву від 08.08.2025 за №50/241/12-1809-2025 про долучення матеріалів до справи, яку зареєстровано судом 14.08.2025 за вх.№21614/25 (а.с.45-119).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви і відзиву на позов, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Старшого стрільця 2-го відділення 2-го взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону старшого солдата ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 за №71о/с з укладенням контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України до оголошення демобілізації, що засвідчується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 21.11.2022 за №319 (а.с.47).
Довідкою від 17.05.2024 за №322 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 27.02.2023 по 31.03.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області (а.с.93-94).
ОСОБА_1 згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №479204 від 21.10.2024 є особою з інвалідністю ІІІ групи з 20.09.2024. Причина інвалідності, поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.97).
Висновок про наявність у позивача поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини сформовано також у Свідоцтві про хворобу №266/НГв (а.с.100-103).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.07.2024 за №213 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою старшого стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону та звільненого відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2024 за №70о/с у відставку Збройних Сил України, (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби х виключенням з військового обліку), 25.07.2024 та для взяття на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.99).
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 07.03.2024 (а.с.96).
Позивач скерував на ім'я Командира Військової частини НОМЕР_1 заяву від 13.06.2025, в якій просив клопотати перед вищим командуванням про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 (а.с.90).
До означеної заяви ОСОБА_1 долучив документи, що засвідчують підстави для звернення про виплату одноразової грошової допомоги, за переліком зазначеними у такій заяві (а.с.90-117).
Відповідачем підтвердив обставину подання позивачем заяви від 13.06.2025 та долучених до неї документів, долучивши їх копії до заяви від 08.08.2025 за №50/241/12-1809-2025 (а.с.45-119).
Військова частина НОМЕР_1 листом "Щодо розгляду заяви" від 25.06.2025 за №50/241/12-930-2025, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.06.2025, повідомила позивача про відсутність підстав для виплати одноразової грошової винагороди, оскільки Постановою №153 не передбачено виплату одноразової грошової винагороди у зв'язку із наявністю захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби до набрання чинності цієї постанови (а.с.118).
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови Кабінету Міністру України від 11.02.2025 за №153, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на виплату спірної винагороди.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року за №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі по тексту також - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (надалі по тексту також - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Законом, що відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-XII (надалі по тексту також - Закон №2011-XII).
За змістом частини 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9 Закону №2011-XII).
Приписами частини 4 статті 9 Закону №2011-XII унормовано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Кабінет Міністрів України 11 лютого 2025 року прийняв постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (надалі по тексту також - Постанова №153).
Пунктом 2 Постанови №153 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (надалі по тексту також - Порядок №153).
Відповідно до пункту 1 Порядку №153, цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Держприкордонслужбі під час воєнного стану (надалі по тексту також - експериментальний проект) та особливості залучення під час воєнного стану на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби на посади рядового складу громадян України віком від 18 до 25 років, проходження ними військової служби, а також створення для цього відповідних умов.
Метою експериментального проекту є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
За змістом підпункту 1 пункту 3 Постанови №153 учасниками експериментального проекту є громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Пунктом 4 Постанови №153 унормовано, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
За змістом частини 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Офіційне опублікування постанов Кабінету Міністрів України здійснюється в газеті "Урядовий кур'єр" та Офіційному віснику України, а також в інших офіційних друкованих виданнях, визначених законом. Крім того, акти Кабінету Міністрів України оприлюднюються шляхом їх розміщення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (частина 5 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Постанова Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 опублікована в газеті "Урядовий кур'єр" 13.02.2025.
Таким чином, Постанова №153 набрала чинності 13.02.2025 з дня її офіційного опублікування в газеті "Урядовий кур'єр".
За результатами аналізу положень абзацу 2 Постанови № 153 слід дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень можлива виключно за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:
(1) бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
(2) бути прийнятою або призваною на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX до набрання чинності цією постановою [до 13.02.2025] у віці до 25 років;
(3) проходити військову службу;
(4) брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою [13.02.2025].
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 за №71о/с з укладенням контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України до оголошення демобілізації, що засвідчується витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 21.11.2022 за №319 (а.с.47).
Згідно паспорту громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_3 від 19.09.2022, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9), тобто станом на дату прийняття на військову службу (21.11.2022) останньому виповнилось повних 20 років.
В свою чергу абзацами 3-5 Постанови №153 унормовано розміри виплати одноразової грошової винагороди, зокрема:
- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
- військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
- військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
За доводами ОСОБА_1 застосуванню підлягає абзац 4 пункту 4 Порядку №153, оскільки останній, як військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, а також має захворювання, поранення (травм, контузій, каліцтв), одержані під час захисту Вітчизни, відтак винагорода повинна виплачуватись в повному обсязі.
Так, ОСОБА_1 згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №479204 від 21.10.2024 є особою з інвалідністю ІІІ групи з 20.09.2024. Причина інвалідності, поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.97).
Висновок про наявність у позивача поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини сформовано також у Свідоцтві про хворобу №266/НГв (а.с.100-103).
В спірному випадку, з огляду на встановлені судом обставини, слід дійти висновку, що позивач, як військовослужбовець рядового складу Національної гвардії України, прийнятий на військову службу до 13.02.2025 у віці 20 років (до 25 років), отримав захворювання та поранення, пов'язані із захистом Батьківщини.
Окремо слід зазначити, що у суду відсутні будь-які відомості про притягнення позивача до кримінальної, адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення, дисциплінарні правопорушення.
Разом з тим, абзац 4 пункту 4 Постанови №153 підлягає застосуванню до осіб, зазначених в абзаці 2 цієї Постанови.
Як вже зазначалось судом, абзац 2 Постанови № 153 містить вичерпний перелік вимог до осіб, яким підлягає виплата одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень.
Однією з обов'язкових умов для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 1 000 000 гривень за змістом абзацу 2 Постанови № 153 є проходження особою дійсної військової служби на момент набрання чинності зазначеною постановою та/або на дату звернення з відповідним рапортом.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 25.07.2024 за №213 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , який здав справи і обов'язки за посадою старшого стрільця 2-го відділення 1-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти патрульного батальйону та звільненого відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2024 за №70о/с у відставку Збройних Сил України, (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку), 25.07.2024 та для взяття на військовий облік направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.99).
Таким чином, позивач проходив військову службу за контрактом в Національній гвардії України, зокрема у складі Військової частини НОМЕР_1 , в період з 21.11.2022 по 25.07.2024.
Отже, станом на дату набрання чинності Постанови №153 (13.02.2025) та на дату подання ОСОБА_1 рапорту від 13.06.2025, щодо здійснення нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1 мільйон гривень, позивач не проходив військову службу та не був діючим військовослужбовцем.
Оскільки заявник не перебував у статусі діючого військовослужбовця ані станом на дату прийняття Постанови №153, ані станом на дату подання рапорту від 13.06.2025, правові підстави для виплати йому одноразової грошової допомоги відсутні.
Суд також звертає увагу, що метою прийняття Постанови №153 є підвищення рівня укомплектованості особовим складом бойових військових частин (підрозділів) Збройних Сил, Національної гвардії та Держприкордонслужби шляхом удосконалення механізму залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом та створення додаткових мотиваційних чинників для цього.
Мотивом визначених заходів є саме залучення громадян України віком від 18 до 25 років до проходження військової служби за контрактом, що реалізується шляхом створення додаткових фінансових стимулів та забезпечення відповідного матеріального підґрунтя для підвищення престижу служби.
При цьому йдеться не про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, звільненим із військової служби до моменту набрання чинності Постановою №153, а про застосування механізмів, спрямованих на формування належної мотивації для потенційних військовослужбовців, а також стимулювання діючих військовослужбовців, які прийняті на військову службу у віці до 25 років та продовжують проходити військову службу.
Враховуючи вищенаведене суд вказує про те, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України при розгляді заяви позивача від 13.06.2025 дотримано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" від 11.02.2025 за №153 та правомірно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.
З огляду на висновок суду про правомірність дій відповідача, не підлягають задоволенню також похідні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 здійснити виплату одноразової грошової винагороди позивачу у розмірі один мільйон гривень на підставі пункту 4 Постанови №153.
За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 07.03.2024 (а.с.13).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, необґрунтованість адміністративного позову, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ), АДРЕСА_2 .
Суддя Чуприна О.В.