ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" вересня 2025 р. справа № 300/4950/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Узин, її затвердження та оприлюднення, -
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківська (надалі по тексту також - прокурор, Івано-Франківська окружна прокуратура), в інтересах держави, 14.07.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради (надалі по тексту також - відповідач, міська рада) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Узин, її затвердження та оприлюднення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокуратурою за результатами вивчення стану дотримання вимог законодавства при визначенні розміру орендної плати за землі комунальної власності на території підвідомчій окружній прокуратурі, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено порушення вимог чинного земельного законодавства в діяльності Івано-Франківської міської ради. Зокрема, радою не забезпечено проведення нормативної грошової оцінки села Узин, тому наразі на цій території діє нормативна грошова оцінка земель населених пунктів, що була затверджена рішенням Узинської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 12.05.2016 за №3-2-1/2016, тобто, понад 8,5 років тому, що в свою чергу призводить до неналежного визначення розміру плати за землю та неповного надходження коштів з плати за землю до місцевого бюджету.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.21).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 04.08.2025, який надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 04.08.2025 (а.с.23-32).
Заперечуючи позовні вимоги представник міської ради зазначив, що в даному випадку порушень інтересів держави ніяких немає, тому підстави для здійснення представництва держави органом прокуратури відсутні. Вказує, що с.Узин приєднано до Івано-Франківської територіальної громади в 2020 році. Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради за №125-36 від 15.06.2023 "Про земельні питання" надано дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, серед яких і село. Узин. Враховуючи те, що існує необхідність у розробці нової нормативно грошової оцінки земель 12 населених пунктів Івано-Франківської міської територіальної громади, що в свою чергу потребує значних фінансових витрат з міського бюджету на фінансування такого виду робіт, тому така робота проводиться поступово.
За інформацією наданою Департаментом комунальних ресурсів та сільського господарства вбачається, що станом на сьогодні проводиться відповідна підготовча робота щодо проведення нормативно грошової оцінки земель населеного пункту села Узин, що спростовує твердження прокурора про наявність бездіяльності Івано-Франківської міської ради.
Ця справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 за №1697-VІІ "Про прокуратуру" (надалі по тексту також - Закон №1697-VІІ) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України).
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону №1697-VІІ представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами 4, 5 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор, в кожному конкретному випадку, самостійно визначає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15 і від 08.02.2019 у справі №915/20/18.
Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.
З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.
Згідно статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 за №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права територіальних громад. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Суд, розглянувши справу, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Рішенням Узинської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 12.05.2016 за №3-2-1/2016 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Узин та встановлено середню базову вартість одного квадратного метра землі в розмірі 47,10 гривень (а.с.12).
Також у вищевказаному рішенні зазначено, що вказана нормативно грошова оцінка вводиться в дію з 01.01.2017 та після введення в дію нормативної грошової оцінки втрачає чинність рішення Узинської сільської ради від 21.04.2010 за №20-1/2010.
Відтак на теперішній час на території села Узин Івано-Франківської міської територіальної громади є чинною нормативна грошова оцінка земель згідно рішення Узинської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 12.05.2016.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 за №714-р (https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/714-2020-%D1%80#n7) м. Івано-Франківськ визначено адміністративним центром та затверджено територію Івано-Франківської міської територіальної громади, до якої увійшли такі територіальні громади: Березівська, Братковецька, Добровлянська, Драгомирчанська, Колодіївська, Підлузька, Підпечерівська, Радчанська, Узинська, Черніївська, Чукалівська (Тисменицький район), Каміннецька, Тисменичанська (Надвірнянський район), Вовчинецька, Криховецька, Микитинецька, Угорницька, Хриплинська (Івано-Франківська міська рада).
Також, рішенням Івано-Франківської міської ради від 22.05.2020 за №113-40 "Про реорганізацію Братковецької сільської ради та Узинської сільської ради шляхом приєднання до Івано-Франківської міської ради" вирішено реорганізувати Узинську сільську раду (ЄДРПОУ 04356411) шляхом приєднання до Івано-Франківської міської ради (ЄДРПОУ 33644700).
Відповідно до пункту 2.1. вказаного рішення Івано-Франківська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Узинської сільської ради. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що в реєстр внесено запис про державну реєстрацію припинення Узинської сільської ради. Таким чином, правонаступником юридичної особи Узинської сільської ради є Івано-Франківська міська рада.
Рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.06.2023 за №125-36 "Про земельні питання" надано дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, серед яких і село Узин (а.с.13).
Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури звертався до відповідача із листом від 25.06.2025, серед іншого, щодо вжиття заходів розроблення нової нормативного грошової оцінки земель населеного пункту - села Узин (прийняття рішення про виготовлення нової документації, укладення договору на виготовлення технічної документації тощо) (а.с.8-9).
Листом від 04.07.2025 за №09/01-09/3762 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повідомив, що станом на 30.06.2025 проводиться підготовча робота щодо проведення нормативно грошової оцінки земель населеного пункту села Узин (а.с.10).
Враховуючи те, що відповідна технічна документація до цього часу не виготовлена та не затверджена, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів статті 2 КАС України, суд виходить із такого.
Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 за № 1378-IV (надалі по тексту -Закон №1378-IV) визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Відповідно до статті 1 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із статті 3 Закону №1378-IV об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Статтею 5 Закону №1378-IV передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є, серед інших, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (статті 7 Закону № 1378-IV).
Статтею 13 Закону № 1378-IV визначено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:
визначення розміру земельного податку;
визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки);
визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом;
визначення втрат лісогосподарського виробництва;
розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону № 1378-IV).
Відповідно до стаття 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;
розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно із статті 20 Закону №1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
В силу вимог приписів статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі, зокрема, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації).
Технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (стаття 23 Закону №1378-IV).
Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою виконуються з метою визначення якісних характеристик, економічної цінності та вартості земель у порядку, встановленому законом. Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом. Оцінка земель проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель" за методиками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод, для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, справляння державного мита та в інших випадках, визначених законом (стаття 38 Закону України "Про землеустрій").
Відповідно до статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Проаналізувавши наведені норми, суд констатує, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок є обов'язковою складовою при визначенні обов'язкових платежів до бюджету, в тому числі й місцевого, тому вона має бути актуальною, зокрема щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення має проводитись органом місцевого самоврядування не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Зазначені вимоги є імперативними, тому їх невиконання свідчить про наявність бездіяльності з боку органу місцевого самоврядування та має наслідком зменшення надходжень до Державного та місцевого бюджетів, що порушує інтереси не тільки територіальної громади а й держави.
Верховним Судом України в постанові від 11 травня 2016 року у справі №6-824цс16 зазначено, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати та земельного податку до місцевого бюджету у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, тому помилково вважати факт не проведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, суто формальним порушенням.
Суд враховує, що рішенням Івано-Франківської міської ради від 15.06.2023 за №125-36 "Про земельні питання" надано дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, серед яких і село Узин.
Однак, станом на день звернення прокурора із цим позовом та вирішення справи по суті технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту села Узин не виготовлена, а тому судом встановлено, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не проведення нормативної грошової оцінки земель села Узин.
Таким чином, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача вчинити дії, які не було вчинено, зокрема щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту - села Узин та її затвердження та оприлюднення в порядку визначеному чинним законодавством.
Суд при прийнятті даного рішення застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України": згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
З урахуванням наведеної позиції, суд вважає, що надав відповідь на кожен вагомий аргумент сторін.
Згідно із статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, в силу вимог частини другої статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.
Більше того, прокурор не заявляє в позовній заяві вимоги про стягнення із сільської ради будь-яких судових витрат.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської міської ради щодо не виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту - села Узин та подальшого її затвердження.
Зобов'язати Івано-Франківську міську раду вчинити дії щодо виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту - села Узин, її затвердження та оприлюднення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 03530483), вул. Мулика, 9, м. Івано-Франківськ, 76018;
відповідач - Івано-Франківська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 33644700), вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004.
Суддя Чуприна О.В.