Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 вересня 2025 року Справа№640/11866/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2021№ 00783340901.
За змістом наданого позову оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 391 000,00 грн. Позивач вважає що зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню через допущені відповідачем процедурні порушення під час призначення та проведення перевірки.
Згідно з позовом перевірку проведено на підставі наказу від 16.09.2021 № 7177-п про проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій. Водночас, як зазначає позивач, перелік питань, з яких може бути проведено фактичну перевірку визначений пп. 75.1.3 пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України не передбачає проведення фактичної перевірки з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції. За таких обставин, ну думку позивача перевірку проведено із порушенням пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України.
В позові зазначено, що під час проведення перевірки посадовими особами відповідача досліджено звіти форми № 1 ОА, оборотно-сальдові відомості по рахунку 281, картки рахунку 281 та ВМД на експорт алкогольних напоїв виключно з метою перевірки достовірності звітів форми № 1 ОА, що свідчить про проведення документальної невиїзної перевірки замість фактичної. За змістом позову фактична перевірка може проводиться виключно з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у т.ч. про виробництво та обігу підакцизних товарів.
Крім цього, на думку позивача наказ від 16.09.2021 оформлений із порушенням п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, оскільки не містить підстав для проведення перевірки, визначених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Позивач також зауважує на тому, що акт перевірки складений за наслідком проведення перевірки підписаний лише однією особою, в той час як перевірка проводилася 2ма посадовими особами відповідача. Позивач зазначає, що в акті перевірки відсутня інформація про перебування посадової особи відповідача на лікарняному та, крім того, положеннями Податкового кодексу України не звільнено посадових осіб контролюючого органу від підписання акту перевірки з підстав перебування на лікарняному.
Відповідач у наданому до суду відзиві на позов проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Згідно з відзивом відповідачем дотримано порядок проведення фактичної перевірки та положення Податкового кодексу України, яким такий порядок регламентований.
За змістом відзиву перевірку проведено на підставі наказу за адресою товариства позивача: м. Київ, вул. Мельникова, 12а, к. 7. Перевірку проведено на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України згідно з наказом від 16.09.2021 № 7177-п у присутності директора товариства. Відповідач зауважив, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеної в постанові у справі № 460/1239/19 незазначення в наказі конкретної підстави для перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки згідно з пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України в наказі на перевірку достатньо зазначити лише підставу проведення перевірки згідно з Податковим кодексом України.
Згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 10.12.2020 у справі № 814/733/17 Податковим кодексом України не встановлено меж проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України, які в свою чергу можуть обмежувати контролюючи орган в обсязі допущених суб'єктом господарювання правопорушень, що можуть бути виявлені в ході перевірки.
Крім цього, згідно з відзивом відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної в постанові у справі №816/228/17, підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, встановлені під час призначення та проведення перевірки, а лише ті, що вплинули чи могли об'єктивно вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за наслідком перевірки рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15.15.2022
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, зазначену справу передано на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою від 10.03.2025 справу прийнято до провадження судді Донецького окружного адміністративного суду Ушенка С.В. та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
За наслідком повторного перерозподілу справ справу передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С. Ухвалою від 16.05.2025 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 28.05.2025. Підготовче засідання відкладалося на 16.06.2025, 02.07.2025 та 11.07.2025. В підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 22.07.2025. Розгляд справи відклався на 05.08.2025. Ухвалою від 05.08..2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2025. До судового засідання, призначеного на 04.09.2025 представники сторін не з'явилися, через що справу розглянуто у письмовому провадженні.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 39169035. Позивач перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві, що є відповідачем у справі.
17.09.2021 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено перевірку господарської одиниці місця зберігання суб'єкта господарської діяльності ТОВ “ІНКЕРМАН УКРАЇНА», що розташована за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 12а/7, - про що складено акт фактичної перевірки від 27.09.2021 № 72400/Ж5/26-15-09-01/39469035, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 37-39). Згідно з актом за результатами проведеного вибіркового аналізу встановлено розбіжності між даними звітів № 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі з жовтня 2019 року по серпень 2021 року та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281, щодо залишків продукції на початок звітного місяця (31 шампанське та ігристі вина). Враховуючи зазначене встановлено надання ТОВ «ІНКЕРМАН УКРАЇНА» звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за звітний період жовтень 2019 - серпень 2021 року з недостовірними даними.
Згідно з висновками акту під час перевірки встановлено порушення товариством ч. 3 ст.16 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального»№ 481/95ВР.
30.09.2021 ТОВ “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» направило поштою заперечення на акт фактичної податкової перевірки від 27.09.2021. У наданих запереченнях товариство посилалось на допущення податківцями процедури призначення та проведення фактично перевірки.
За наслідком розгляду заперечень відповідачем направлено позивачу лист від 23.10.2021 № 31180/1/26-15-09-01-15, яким позивача повідомлено про залишення без змін висновків акту, а заперечень - без задоволення через неспростування позивачем висновків акту фактичної перевірки.
28.10.2021 на підставі акту перевірки від 27.09.2021 №72400/Ж5/26-15-09-01/39169035, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00783340901, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу напоїв та тютюнових виробів до ТОВ “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» у сумі 391000,00 грн. Згідно з розрахунком штрафних санкцій розмір штрафних санкцій був визначений виходячи з розміру 17000,00 грн за кожний звіт, в якому під час перевірки виявлено надання позивачем недостовірних відомостей.
За наслідком адміністративного оскарження рішенням від 20.07.2022 № 7496/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28.10.2021 №00783340901- без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1); здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (підпункт 191.1.14.); здійснюють інші функції, визначені законом (підпункт 191.1.48).
Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Відповідно до вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За приписами положень пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності визначених підстав.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок врегульовано правовими нормами статті 81 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України (ч. 1 ст. 16 Закону №481/95-ВР).
Положеннями частини третьої статті 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов'язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев'ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 “Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470 (далі Порядок № 49), затверджено, зокрема, Форму звіту №1-ОА “Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі - Звіт за формою №1-ОА) та порядок його заповнення.
Пунктом 5 Порядку № 49 визначено що інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами ІІ та ІІІ Звіту.
Відповідно до положень Порядку № 49 заповнення форми звіту №1-ОА “Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» вказані звіти складаються окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним та подаються в електронній формі до органів ДФС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання.
Порядок заповнення розділу І “Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» визначений Розділом 2 Порядку № 49. Так, за змістом цього розділу у графах 1, 2 зазначаються відповідно код та вид продукції згідно з додатком до Порядку № 49; у графі 3 зазначається залишок алкогольних напоїв на початок звітного місяця, у графі 4 зазначається обсяг придбання алкогольних напоїв усього за звітний період суб'єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю алкогольними напоями, у т.ч. у графах 5-7 звіту - обсяг придбання алкогольних напоїв суб'єктом господарювання у виробника, у підприємств оптової торгівлі та за імпортом; у графі 8 зазначається обсяг реалізації алкогольних напоїв усього за звітний період, у т.ч. у графах 9-11 - обсяг реалізації алкогольних напоїв у роздрібну торгівлю, обсяг реалізації алкогольних напоїв підприємствам оптової торгівлі, обсяг реалізації алкогольних напоїв на експорт; у графі 12 зазначаються витрати при проведенні внутрішньо-складських операцій, транспортуванні тощо; у графі 13 зазначається залишок алкогольних напоїв на кінець звітного місяця.
Розділом 3 Порядку № 49 визначено порядок заповнення розділів ІІ та ІІІ Звіту про перелік контрагентів, у яких/яким здійснювало(а)ся придбання/реалізація алкогольних напоїв. Згідно з цим розділом графі 2 зазначається код адміністративно-територіальної одиниці згідно з додатком до порядку№ 49; у графі 3 зазначається найменування або прізвище, ім'я, по батькові контрагента, у графі 5 зазначається код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта суб'єкта господарювання, у графі 6 зазначається відповідний код алкогольної продукції згідно з додатком до порядку № 49, у графі 7 зазначається обсяг придбаних/реалізованих алкогольних напоїв.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (ч.5 ст.17 закону №481/95-ВР).
Положеннями абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17 000 гривень.
Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 28.10.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 17 Закону № 481 з підстав порушення податковим органом процедурних питань, пов'язаних із призначенням перевірки та оформленням результатів її проведення. Правомірність висновків акту про виявлені порушення під час такої перевірки позивачем не оспорюється.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу передбачено проведення фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства про виробництво та обіг підакцизних товарів.
Згідно з преамбуло Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР цим законом визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
Статтею 16 зазначеного закону встановлено обов'язок суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подання до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.
На час виникнення спірних правовідносин була чинною форма звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі № 1-ОА), затверджена Наказом Міністерства фінансів України 11.02.2016 № 49.
Наведене свідчить про те, що питання перевірки достовірності інформації у звітності форми № 1-ОА входить до переліку питань, що можуть бути перевірені під час перевірки дотримання законодавства про виробництво та обіг підакцизних товарів, з огляду на що суд не приймає як необґрунтовані доводи відповідача про неможливість проведення фактичної перевірки з метою перевірки достовірності наданої звітності форми 1-ОА.
Щодо можливості впливу процедурних порушень, про які позивач зазначає у позові, на правомірність застосування штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 28.10.2021 № 00783340901 суд зазначає наступне.
В постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Застосування таких висновків Великої Палати Верховного Суду знайшло своє відображення у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 29.11.2021 у справі № 280/1367/20; від 01.12.2021 у справі №400/1646/20; від 06.07.2022 у справі №815/5551/14, від 24.04.2023 у справі №560/2210/19, від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 28.1.02022 у справі №600/1741/21-а, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 23.02.2023 у справі №600/1402/22-а тощо.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 року, справа №420/9909/23 (адміністративне провадження № К/990/67/24) сформував такий висновок щодо застосування права:
“… 56. Якщо систематизувати цю судову практику щодо виявлених під час розгляду справи порушень норм податкового законодавства, допущених контролюючим органом під час призначення і проведення перевірки і обрання їх наслідків, вона полягає в тому, що кожне заявлене в межах конкретної справи порушення оцінюється судом на предмет його “істотності» чи “неістотності». Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки), за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування наказу про призначення перевірки та/або рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.
57. З огляду на викладене, Судова палата акцентує увагу на наявності істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання “наявності підстав для проведення перевірки» від питання “достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або “недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки».
Верховний Суд в постанові від 03.06.2021 у справі № 822/1660/18 сформував висновок, що акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, проведеної із порушенням процедури її призначення та проведення, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України не може визначатися допустимим доказом у справі, оскільки отриманий з порушенням порядку встановленого законом.
Щодо доводів позивача про невідповідність наказу про призначення фактичної перевірки від 16.09.2021 № 7177-приписам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України через відсутність в ньому підстав її призначення суд зазначає таке.
Згідно з актом від 27.09.2021 № 72400/Ж5/26-15-09-01/39469035 перевірку проведено посадовими особами відповідача на підставі наказу від 16.09.2021 № 7177-п. Згідно з наказом від 16.09.2021 № 7177-п, копія якого наявна в матеріалах справи, підставою призначення фактичної перевірки визначено пп. 19-1.1.4. п. 19-1.1. ст. 19, пп. 20.1.4., 20.1.6., 20.1.8, 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11, 20.1.13, 20.1.14, п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.3п. 75.1. ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2. ст. 80 розділу ІІ п. 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. В пункті 1 наказу в обґрунтування призначення перевірки визначено доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами від 15.09.2021 № 2664/26-1-09-01-17.
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин підставою проведення фактичної перевірки визначено: 1) наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками 2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в наказі про призначення перевірки, мають визначатися підстави для її проведення, визначеі цим Кодексом.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23, від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23, ухвалених у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, ці висновки мають забезпечити єдиний підхід у правозастосуванні (підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України у взаємозв'язку із статтею 81 Податкового кодексу України) під час розгляду подібних спорів.
Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
В постанові від 28.05.2024 у справі № 280/1431/23 Верховний Суд підтримав усталену у судовій практиці позицію про те, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Така особливість зазначеного підпункту зумовлює обов'язок контролюючого органу у наказі про призначення перевірки поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
В наказі від 16.09.2021 № 7077-п «Про проведення фактичних перевірок» серед підстав проведення перевірки, до резолютивної частини, поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України наявне посилання на Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», у резолютивній частині наказу контролюючий орган також вказав, обгрунтуванням доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами від 15.09.2021 № 2664/26-15-09-01-17.
Таким чином, контролюючий орган зазначив у наказі підстави для проведення перевірки - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ст. 16 якого встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України та доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами від 15.09.2021 № 2664/26-15-09-01-17.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав вважати, що наказ від 16.09.2021 № 7077-п містить мінімально допустимий обсяг інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Доводи позивача про проведення відповідачем документальної позапланової перевірки, а не фактичної, через дослідження під час проведення перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 щодо залишків продукції на початок звітного місяця та звітів форми № 1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв, також не приймаються судом до уваги, оскільки приписами Податкового кодексу України не встановлено обмеження повноважень податкового органу щодо дослідження інших документів, зокрема, бухгалтерської чи податкової звітності, під час перевірки питання, що входить до перемету перевірки. Суд наголошує, що згідно з судовою практикою, що склалася з приводу можливості скасування прийнятих за фактом проведення перевірки податкових повідомлень-рішень з підстав допущення процедурних порушень, є встановлення випливу цих процедурних порушень на висновки акту перевірки. У спорі, що розглядається, дослідження відповідачем під час фактичної перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 не вплинуло на правомірність висновків акту щодо виявлених порушень.
Так само не є таким, що впливає на висновки акту перевірки про порушення товариством позивача ст. 16 Закону № 481-95 ВР підписання акту перевірки однією з двох посадових осіб відповідача, що проводили перевірку. Суд зауважує, що неможливість посадової особи відповідача підписати акт перевірки у встановленні законодавством строки за наявності поважних причин на те, зокрема, перебування на лікарняному, не може впливати на правомірність висновків такого акту.
Отже, під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття наказу про проведення перевірки та оформлення акту, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.202100786640901 та наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні вимог.
Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2021 № 00783340901, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКЕРМАН УКРАЇНА» (позивач), адреса: 03127, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12а, оф. 7, ЄДРПОУ 39169035
Головне управління ДПС у м. Києві (відповідач), адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011
Суддя А.С. Михайлик