29 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5271/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру пенсії під час перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 19.05.2023; зобов'язати в/ч НОМЕР_1 провести враховуючи рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, в тому числі премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24, тобто у відсотках встановлених на момент проходження позивачем військової служби та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми грошового забезпечення, зокрема посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років, надбавки за особливості проходження служби, премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням з неї, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 01.03.2022 по 08.12.2023 проходив військову по мобілізації та перебував на грошовому забезпеченні в в/ч НОМЕР_1 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 08.12.2023 був виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату солдату ОСОБА_1 з 01.03.2022 но 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально - побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату старшому солдату ОСОБА_1 при звільненні одноразову грошову допомогу за призовом на військову службу під час мобілізації у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць служби, передбаченої Порядком та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №58 від 26.01.2022).
На картковий рахунок позивача 11.03.2025 зараховано кошти в сумі 18 523,92 грн, призначення платежу: «виплата згідно рішення суду №140/5845/24 від 12.09.2024».
Відповідачем повідомлено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 виконано у повному обсязі та відмовився надавати розрахунки проведеного, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, з01.01.2023 по 19.05.2023.
Натомість, надано лише розрахунок нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць служби, передбаченої Порядком та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460, розмір якої склав 18 030,08 грн.
Зазначає, що відповідачем рішення, в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць служби виконано повністю, в той час як на виконання рішення суду в іншій частині, що стосується перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 25.02.2022 по 19.05.2023, в/ч НОМЕР_1 виплачено - 493, 84 грн (18 523,92 гри - 18 030,08 грн).
Уважає, що відповідачем при здійсненні перерахунку мого грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24, протиправно зменшено відсотковий розмір моєї премії, яка була виплачена при проходженні військової служби, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-4).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 09.06.2025 представник відповідача позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, за період з березня 2022 року по грудень 2022 року є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018.
Також вказує, що нарахування та його виплата за період проходження служби позивача проводилася у суворій відповідності до вимог наказу МВС № 200 від 15.03.2018. Як вимоги вищевказаного нормативно-правового акту порушені не були, порядок нарахування та виплати грошового забезпечення повністю дотримувався.
Щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/5845/24, то в/ч НОМЕР_1 повідомляє, що дане рішення було виконане у повному обсязі, оскаржене, в свою чергу, не було, а тому просить у задоволені позову відмовити (арк. спр. 26-32).
Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову; відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, тому що заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду не підлягало судом вирішенню по суті.
Поряд з тим суд зазначає, що з матеріалів справи не встановлено підстав для зміни висновків суду в ухвалі про відкриття провадження від 26.05.2025 з вирішеного у процесуальному порядку питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 з 01.03.2022 по 08.12.2023 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2022 №361, виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, що підтверджується особовими катками на грошове забезпечення позивача за вказані періоди (арк. спр. 11-17).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , які полягають у застосуванні з 25.02.2022 та з 01.01.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 при нарахуванні солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату солдату ОСОБА_1 з 01.03.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 19.05.2023 грошового забезпечення, зокрема, посадового окладу, окладу за військовим званням, вислуги років та премії, а також інших похідних видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально - побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходження військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги за призовом на військову службу під час мобілізації у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць служби, передбаченої Порядком та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №58 від 26.01.2022) та зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату старшому солдату ОСОБА_1 при звільненні одноразову грошову допомогу за призовом на військову службу під час мобілізації у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний місяць служби, передбаченої Порядком та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №58 від 26.01.2022).
На виконання вищезазначеного судового рішення, позивачу 11.03.2025 виплачено перераховане грошове забезпечення у розмірі 18 523,92 грн, про що свідчить виписка із банківської картки позивача (арк. спр. 13).
У відповідь на адвокатський запит представника позивача, відповідач листом від 11.04.2025 №50/41/12-338-2025 повідомив, що в/ч НОМЕР_1 виконала рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24 у повному обсязі (арк. спр. 18).
Одночасно до вказаного листа було долучено розрахунок нарахування та виплати грошового забезпечення на підставі наведеного рішення суду, відповідно до якого позивачу здійснено доплату одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 18 304,65 грн (арк. спр. 19).
Уважаючи дії відповідача, щодо зменшення відсоткового розміру пенсії під час перерахунку на виконання рішення суду протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII(далі - Закон №2011-XII) передбачено: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено: до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Правилами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XIIобумовлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»(зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі- Інструкція).
Розділом XVII Інструкції визначено окремі питання преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Згідно пункту 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Згідно пункту 2 розділу XVII Інструкції премія не виплачується військовослужбовцям:
які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовує статтю 94 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Згідно з абзацом 3 статті 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Оскільки спірними діями відповідача зменшено розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, вказане погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.
Як видно з матеріалів справи, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24, відповідачем зменшений відсотковий розмір премії позивача з 260% до 139% в розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.01.2023; з 500% до 300% в розрахунковий період з 01.02.2023 по 19.05.2023, про що свідчить довідка про перерахунок грошового забезпечення (арк. спр. 35).
Рішенням суду, що набрало законної сили, у вказаній вище судовій справі підтверджене порушення відповідачем права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.
За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов'язок згідно зі статтею 103 КЗпП України про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.
Встановлені обставини свідчать, що спірне рішення прийняте без участі позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до пункту 4 частини 4 статті 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.
Отже, відповідач, зменшивши позивачу відсотковий розмір премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума премії до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, є протиправним.
Щодо компенсації суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44) суд зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №44 виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
З аналізу наведених норм вбачається, що належна до виплати позивачу сума індексації грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, тому в розглядуваному випадку підлягає застосуванню Порядок №44.
Така позиція відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №812/1048/17, згідно з якими механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що нарахування та виплату грошового забезпечення слід проводити з врахуванням пункту 2 Порядку №44.
Згідно з частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, повним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 01.03.2022 по 19.05.2023та зобов'язання відповідача провести перерахунок складових грошового забезпечення (одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби, компенсацію за дні невикористаних відпусток при звільненні) позивача за період з 01.03.2022 по 19.05.2023, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №140/5845/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення та з одночасною компенсацією при цьому сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 01 березня 2022 по 19 травня 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі №140/5845/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення та з одночасною компенсацією при цьому сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович