Іменем України
29 вересня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 650/1832/25
Номер провадження: 22-ц/819/746/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ( суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 травня 2025 року (під головуванням судді Сікори О.О.), у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В березні 2025 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування позову зазначив, що 23.02.2007 між ОСОБА_3 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,1126 га (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005), зареєстрований за № 4AA002128-04077150001.
05.12.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,6730 га (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042), зареєстрований за № 652060004000923.
19.12.2014 року та 21.03.2015 року укладено договори про заміну сторони у договорах оренди, за якими право оренди перейшло до ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ».
28.07.2017 року між ОСОБА_3 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткові угоди, за якими право оренди за обома договорами перейшло до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Право власності на земельні ділянки успадкувала ОСОБА_1 .
03.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткові угоди до обох договорів оренди, відповідно до яких орендарем залишилось ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а орендні умови були викладені в новій редакції.
Відповідно до умов укладених договорів оренди:
по земельній ділянці площею 9,1126 га (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005) встановлено річну орендну плату 21 350,94 грн (згодом змінено на 22 831,93 грн згідно додаткової угоди від 27.12.2023), з обов'язковим обчисленням з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації;
по земельній ділянці площею 9,6730 га (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042) встановлено річну орендну плату 27 645,23 грн, також з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації.
Позивач неодноразово самостійно звертався до відповідача щодо погашення заборгованості з орендної плати за 2020- 2024 роки, однак станом на день подання позову відповідач своїх обов'язків не виконав.
Представником позивача наведено розрахунок заборгованості з орендної плати за період 2020-20204 роки за користування земельною ділянкою площею 9, 1126 ( кадастровий номер 6520686700:03:017:0005) в загальній сумі 96 210 грн.83 коп. та за користування земельною ділянкою площею 9, 6730 ( кадастровий номер 6520686700:02:028:0042) в загальній сумі 129 489 грн.40коп
Систематичне невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати та належного індексування орендної плати порушує умови договору та законодавства України і є істотним порушенням, яке значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
З огляду на викладене, позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 4AA002128-04077150001 від 23.02.2007 року укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 03.12.2021) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 45391501 щодо земельної ділянки площею 9,1126 га. з кадастровим номером 6520686700:03:017:0005; розірвати договір оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011 року укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 03.12.2021) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 41101589 щодо земельної ділянки площею 9,6730 га. з кадастровим номером 6520683600:02:028:0042.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 травня 2025 року позов ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся представник - адвокат Гончаров Михайло Васильович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі задоволено.
Суд ухвалив:
Розірвати договір оренди земельної ділянки № 4AA002128-04077150001 від 23.02.2007 року укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 03.12.2021) та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 45391501 щодо земельної ділянки площею 9,1126 га. з кадастровим номером 6520686700:03:017:0005.
Розірвати договір оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011 року укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 03.12.2021) та ОСОБА_1 номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 41101589 щодо земельної ділянки площею 9,6730 га. з кадастровим номером 6520683600:02:028:0042.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1938,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області (на території якої знаходяться належні позивачці земельні ділянки) з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року була тимчасово окупованою російською федерацією. З 11.11.2022 року і по сьогоднішній день вказана територіальна громада є територією на якій ведуться (велися) бойові дії - територією можливих бойових дій.
Внаслідок збройної агресії рф та тимчасової окупації Товариство було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність та використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням. Майно підприємства було знищено та розграбовано, що унеможливило виконання договірних зобов'язань, що неодноразово підтверджено рішеннями національних судів. Внаслідок військового вторгнення та бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування.
Неможливість обробітку земельних ділянок через їх потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я - є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим. Таким чином неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов'язана з цим загроза життю та здоров'ю працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язань за договором оренди.
Крім цього, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в обґрунтування своїх заперечень звернув увагу на особливості оподаткування плати за землю в період воєнного стану, що є наслідком обставин непереборної сили. Так 31.10.2023 року Новорайською сільською військовою адміністрацією Бериславського району Херсонської області розпорядженням №163 відповідачу надано податкові пільги щодо земельних ділянок позивача у період з 01.03.2022 року по 31.12.2023 рік. Надання податкових пільг було зумовлене неможливістю їх використання через можливе забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними речовинами. Аналогічні розпорядження ухвалювались щодо цих земельних ділянок і на повний 2024 рік.
На підтвердження вказаних обставин представником відповідача надано до суду апеляційної інстанції докази, а саме: розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 року №163; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 06.02.2024 року №29; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18.04.2024 року №154; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11.02.2025 року №58, які не були надані до суду першої інстанції. Відповідач зазначив, що не мав можливості подати вказані докази, оскільки не було можливості подати відзив на позов з-за відсутності у штаті товариства кваліфікованого юриста. З огляду на наведене, просив поновити строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи докази, які надаються разом з цією апеляційною скаргою.
29.08.2025 особою, яка подала апеляційну скаргу, подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду справи N 650/3776/24 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду. В обґрунтування клопотання представник товариства зазначив, що правовідносини у справі N 650/3776/24 і в справі, яка переглядається є ідентичними, а тому за наслідками розгляду касаційної скарги Верховним Судом будуть зроблені висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах
Позиція інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Про розгляд справи судом апеляційної інстанції сторони були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку.
2. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України суду надана можливість за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі лише у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні підстави, визначені п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України, оскільки надана апелянтом ухвала суду касаційної інстанції від 23 червня 2025 року у справі №650/3776/24 про відкриття касаційного провадження та витребування справи не свідчить саме про перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього ( ч.3 ст. 367 ЦПК України).
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 25 березня 2025 року на запит ОСОБА_2 , підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 9,1126 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степнянської сільської ради кадастровий номер ділянки: 6520686700:03:017:0005.
Право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 01.12.2021, номер запису про право 45391401.
Крім того, згідно з записом № 45391501 від 23.02.2007, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди земельної ділянки.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 25 березня 2025 року на запит ОСОБА_2 , підтверджується, що об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 9,673 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Максимо-Горьківської сільської ради кадастровий номер ділянки: 6520683600:02:028:0042.
Право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права 01.12.2021 року, номер запису про право 45392341.
Крім того, згідно з записом № 45392449 від 05.12.2011, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди земельної ділянки.
23.02.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС- АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,1126 га (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005), який зареєстрований 23.02.2007 у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК за № 4AA002128-04077150001.
Також 05.12.2011 року між ОСОБА_3 та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС- АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,6730 га. (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042), який зареєстрований 05.12.2011 року у Відділі Держкомзему у Бериславському районі за № 652060004000923.
19.12.2014 року між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011 року, відповідно до якого право оренди земельної ділянки площею 9,6730 га. перейшло до нового орендаря ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ».
21.03.2015 між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди земельної ділянки № 4AA002128-04077150001 від 23.02.2007 року, відповідно до якого право оренди земельної ділянки площею 9,1126 га. перейшло до нового орендаря ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ».
28.07.2017 року між ОСОБА_3 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельної ділянки площею 9,1126 га (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005) перейшло до нового орендаря ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ».
28.07.2017 року між ОСОБА_3 та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої право оренди земельної ділянки площею 9,6730 га (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042) перейшло до нового орендаря ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ».
Відповідно до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011 року, у редакції додаткової угоди від 28.07.2017, розмір орендної плати за рік оренди встановлено в розмірі 6,65% від нормативної грошової оцінки, що становить 19 454,10 грн. У пункті 4.4. зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка з подій сталась раніше). Строк дії договору визначено до 31.12.2025 (пункт 3.1. додаткової угоди).
Право власності на земельні ділянки: площею 9,1126 га (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005) та 9,6730 га (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042) після смерті спадкодавця ОСОБА_3 успадкувала за заповітом ОСОБА_1 .
03.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої первісний договір оренди земельної ділянки № 4AA002128-04077150001 від 23.02.2007 щодо земельної ділянки площею 9,1126 га. (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005) сторонами викладено в новій редакції на умовах додаткової угоди.
Відповідно до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки № 4AA002128- 04077150001 від 23.02.2007, у редакції додаткової угоди від 03.12.2021, розмір орендної плати за рік оренди встановлено в розмірі 6,92% від нормативної грошової оцінки, що становить 21 350,94 грн. У пункті 4.3. зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, що розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін. Строк дії договору визначено до 31.12.2024 (пункт 3.1. додаткової угоди від 03.12.2021).
03.12.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої первісний договір оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011 щодо земельної ділянки площею 9,6730 га. (кадастровий номер 6520683600:02:028:0042) сторонами викладено в новій редакції на умовах додаткової угоди.
Відповідно до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки № 652060004000923 від 05.12.2011, у редакції додаткової угоди від 03.12.2021, розмір орендної плати за рік оренди встановлено в розмірі 9,45% від нормативної грошової оцінки, що становить 27 645,23 грн. У пункті 4.3. зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, що розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін. Строк дії договору визначено до 31.12.2029 (пункт 3.1. додаткової угоди від 03.12.2021).
27.12.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 4AA002128- 04077150001 від 23.02.2007 про внесення змін в договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 9,1126 га. (кадастровий номер 6520686700:03:017:0005), шляхом викладення його в цілому в новій редакції.
Згідно з пунктом 4.1. договору оренди земельної ділянки № 4AA002128-04077150001 від 23.02.2007 року, у редакції додаткової угоди від 27.12.2023 року, розмір орендної плати за рік оренди встановлено в розмірі 7,4% від нормативної грошової оцінки, що становить 22 831,93 грн. У пункті 4.3. зазначено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням коефіцієнта щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, що розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін. Інші показники інфляції (індекс споживчих цін на товари і послуги) не впливають на визначення розміру орендної плати. Строк дії договору визначено до 31.12.2031 (пункт 3.1. додаткової угоди від 31.12.2031).
У листі Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району від 21.03.2025 № 01-12/656/25 зазначено, що земельні ділянки площею 9,1126 га з кадастровим номером 6520686700:03:017:0005 та площею 9,670 га. З кадастровим номером 6520683600:02:028:0042 не використовується відповідачем, тобто обробіток їх не здійснюється. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства. Обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни.
Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки - зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 - на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, є порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.
Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв'язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій та вторгнення військового зс рф на територію України у тому рахунку у Херсонську область, вторгнення підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів об'єктивної неможливості використання земельних ділянок та невиконання ним свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні. А отже, оскільки відповідач систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2020-2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України, то за відсутності доказів того, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань, наявні підстави для задоволення позову.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України,
цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України
«Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абзац п'ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі
№ 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі
№ 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач, як у відзиві до суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі не заперечував факт не виконання своїх зобов'язань за договором оренди, посилаючись на те що період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає; неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування та пряма загроза для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим. Викладені відповідачем обставини свідчать про визнання невиплати їм орендної плати за 2022-2024 роки з наведених причин.
Позивач у позовній заяві послався на несплату орендної плати з 2020року та навів розрахунок заборгованості. Разом з тим, матеріали справи містять відповідь на запит адвоката позивача до податкової служби щодо отриманих позивачем доходів та Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період 1 квартал 2020 по 4 квартал 2024 ( ОСОБА_1 ), проте в яких початок інформації розпочинається з 2021 року та які свідчать: за колонкою рік 2021- податковий агент-ТОВ «ЮТС-Агропродукт», нараховано суму доходу 23 547, 41 грн., виплаченого - 0,00, суми нарахованого та перерахованого податку- 4 238,52; за колонкою рік 2022- податковий агент-ТОВ «ЮТС-Агропродукт», нараховано суму доходу 25 448, 78, виплаченого - 61591,93 , суми нарахованого та перерахованого податку -4 580,78 ( а.с.56).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що мав об'єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Також відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надав доказів причинно-наслідкового зв'язку між воєнними діями та неможливістю обробітку землі. Крім того, загальне посилання на воєнний стан або лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення від виконання зобов'язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача. Відповідно до усталеної судової практики, зокрема висновків Верховного Суду у справах № 910/8580/22, № 910/14244/20 та інших, сторони, що посилаються на форс-мажор, повинні довести його наявність у конкретному випадку та безпосередній вплив на виконання їхніх зобов'язань. Водночас, як виснував суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Суд першої інстанції надав правильну оцінку доказам відповідача долученим до його відзиву від 14.05.2025 року: Листу ТПП від 28.08.2022 року, Витягам з ЄДРДР.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.
Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.
Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованими.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення
для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин які б свідчили про відсутність протягом 2023 -2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенцію загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна; наявності непереборної сили, та підстав для застосування вимог ст. 726 ЦК України відповідачем суду першої інстанції не надано.
Щодо прийняття судом доказів, які не були подані до суду першої інстанції та додані до апеляційної скарги, а саме чотири розпорядження військової адміністрації про надання товариству пільг по сплаті орендної плати за землі комунальної власності та єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2022-2025 роки колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у справі №646/857/18 від 24.07.2024 року: Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об'єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
Верховний Суд звертає увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки. Зазначене свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні.
Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:
1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;
2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;
3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;
4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).
5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Зазначене підтверджується численною, сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (див.: постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 717/2052/16-ц, провадження № 14-632цс18 (цивільна юрисдикція), від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19 (цивільна юрисдикція), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19 (цивільна юрисдикція), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21 (господарська юрисдикція), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21 (господарська юрисдикція); постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603 та інші).
Зазначена судова практика є сталою й незмінною і в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (див.: постанови від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17, провадження № 61-13405св18; від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15-ц, провадження № 61-27369св18, від 14 грудня 2022 року у справі № 521/574/22, провадження № 61-9422св22 та інші).
Відповідачем до суду першої інстанції було подано відзив на позовну заяву від 06.05.2025 року з викладом обставин щодо відсутності підстав для розірвання договорів оренди та доказами на підтвердження доводів, а саме: лист ТПП від 28.02.2022 та витяг з ЄДРДР від 11.04.2022.
Судом першої інстанції надана оцінка як доданим письмовим доказам так і викладеним у відзиві на позовну заяву обставинам, а отже посилання апелянта про позбавлення можливості підготувати відзив не є правдивим, а помилковим та таким, що спростовується матеріалами цивільної справи.
Відповідачем не доведено, що на час подання відзиву 06.05.2025 товариство не мало юриста, не залучало до судової справи ( судових справ) адвокатів, оскільки їх залучення підтверджено у інших справах цієї категорії, де товариство є відповідачем.
Інших поважних причин апелянтом не наведено.
Таким чином, вищенаведене свідчить, що апелянтом не доведено наявність підстав для застосування ч.3 ст. 367 ЦПК України для прийняття доданих до апеляційної скарги доказів: чотирьох розпоряджень начальника сільської військової адміністрації про надання товариству пільг з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги щодо особливостей оподаткування плати за землю, отримання товариством податкових пільг з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи не свідчать про визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами у встановленому законом порядку, і не звільняють Товариство від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.
Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року№ 376.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірної земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення господарської діяльності через знищення та розкрадання майна Товариства, зокрема сільськогосподарської техніки, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не доведено втрату всієї техніки та обладнання, необхідного для обробки землі та неможливості залучення такої техніки на правах оренди. Суд першої інстанції надав правильну оцінку наданому відповідачем витягу з ЄДРДР.
Судом першої інстанції з урахуванням положень частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», надана оцінка листу ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, який не є сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та який видається за зверненням суб'єкта господарської діяльності.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу, що на запит адвоката начальником сільської військової адміністрації в листі від 21.03.2025 №01-12/656/25 щодо земельної ділянки належній у тому рахунку позивачу, проінформовано, що безпосередньо працівниками Новорайської СВА огляд (обстеження) земельних ділянок не проводився, станом на 21.03.2025 зазначені земельні ділянки не використовуються відповідачем, тобто обробіток її не здійснюється; ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не приймало участь у обстеженні та розмінуванні земельних ділянок, що перебувають в оренді підприємства; обстеження та очищення земельних ділянок здійснювалося відповідними військовими групами із розмінування за ініціативою Херсонської ОВА в рамках гуманітарного розмінування території громади. Також зазначено, що з метою якнайшвидшого повернення земельних ділянок у користування, інші землекористувачі приймали усі можливі заходи для використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення ( а.с.41).
Наведене у сукупності свідчить, що відповідач після деокупації у період з 2023-2024 року не виявляв наміру використовувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не сплачує орендну плату, проте і заперечує проти розірвання договору оренди, що не може не суперечити волі власника землі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірні договори оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірвані з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: систематичного (два і більше разів) невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Таким чином, дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне врахувати доводи апеляційної скарги, щодо неможливості, через тимчасову окупацію, використання орандарем за призначенням об'єкту оренди в період з квітня 2022 року по листопад 2022 року що об'єктивно унеможливило виконання зобов'язання за договорами , відповідно до умов договорів, проте на правильність висновку суду про наявність підстав для розірвання договорів оренди внаслідок систематичного (два і більше разів) невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, не вплинули.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскільки судом першої інстанції встановлена систематична (два і більше разів) невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та позивачем не заявлялася вимога про стягнення заборгованості по орендній платі за період 2020-2024 роки, при цьому адвокатом позивача надавалися докази сплати відповідачем суми орендної плати ( за виключенням 2023-2024 роки) ( а.с. 56-57), то суд помилково встановлював розмір заборгованості по орендній плати за період з 2020-2024 роки, оскільки такий підлягає встановленню судом, як юридичний факт за вимогою про стягнення певного розміру заборгованості по сплаті орендної плати, а отже наявні підстави для зміни рішення, виключивши з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на встановлення розміру заборгованості за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,1126 га кадастровий номер 6520686700:03:017:0005 в сумі 96210,83 грн. та за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,6730 га кадастровий номер 6520683600:02:028:0042 в сумі 129 489,40 грн.
Щодо суті апеляційної скарги
Підставою для зміни оскаржуваного рішення відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вищенаведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виключивши з його мотивувальної частини посилання на встановлення розміру заборгованості за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,1126 га кадастровий номер 6520686700:03:017:0005 в сумі 96210,83 грн. та за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,6730 га кадастровий номер 6520683600:02:028:0042 в сумі 129 489,40 грн. , в іншій частині це ж рішення суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07 травня 2025 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на встановлення розміру заборгованості за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,1126 га кадастровий номер 6520686700:03:017:0005 в сумі 96210,83 грн. та за період 2020-2024 за користування земельною ділянкою площею 9,6730 га кадастровий номер 6520683600:02:028:0042 в сумі 129 489,40 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік
Повний текст постанови складено 29 вересня 2025 року І.В. Склярська