Справа №592/3172/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/823/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Грабіж
Іменем України
11 вересня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/3172/18 за клопотанням представника цивільного позивача ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2025,
установила:
Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2025 ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 121 КК, і йому було призначене покарання: за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки 15 днів. На підставі ч. 1 ст. 70 КК, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 15 днів. Цивільний позов ОСОБА_8 задоволений частково і стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого майнову шкоду в розмірі 3115 грн, а на користь держави стягнуті процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 429 грн.
10.04.2025 на зазначений вирок представник цивільного позивача ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу і одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, яке обґрунтувала тим, що цивільний позов Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_7 коштів в сумі 459,99 грн, витрачених КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» на лікування потерпілого, був залишений судом без розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання представника департаменту. При цьому Департамент фінансів Сумської обласної державної адміністрації не був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, внаслідок чого представник департаменту був позбавлений можливості взяти участь у справі, надати пояснення чи реалізувати інші процесуальні права, копія вироку на адресу департаменту також не направлялась, а представник установи дізналась про нього з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду клопотання, сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_10 та представника Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації надійшли письмові заяви про розгляд клопотання про поновлення строку у їх відсутність, а від засудженого ОСОБА_7 будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд клопотання представника цивільного позивача про поновлення процесуального строку без участі сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст клопотання про поновлення процесуального строку, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданого клопотання, колегія суддів вважає, що вказане вище клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню з таких підстав.
Зокрема, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). Тобто, належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ст. 7 КПК), однією з яких є розумні строки, тобто такі, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, що забезпечують надійний захист законних iнтepeciв учасників кримінального провадження (заявника, потерпілого), iнтepeciв правосуддя, а також забезпечують реальну можливість використати вci передбачені законом засоби для реалізації права на справедливий суд, тому для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку законодавець і встановив процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого КПК.
Відповідно ст. 113 КПК, процесуальні строки - це встановлені законом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії; будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу, а згідно ч. 1 ст. 117 КПК процесуальний строк повинен бути поновленим за клопотанням зацікавленої сторони, якщо він пропущений з поважних причин.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК, апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції подається через суд, який ухвалив судове рішення, а згідно п. 1 ч. 2 цієї статті апеляційна скарга може бути подана на вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. При цьому при реалізації норм національного процесуального законодавства, яке регламентує порядок поновлення строку на апеляційне оскарження, необхідно ураховувати і правові позиції ЄСПЛ сформульовані, зокрема, в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03), згідно яких вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення (принцип res judicata).
Правило дотримання встановленого процесуальною нормою КПК строку на звернення до суду з апеляційною скаргою має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження в апеляційній інстанції розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає заінтересованій особі, яка має право на звернення до суду з апеляційною скаргою на судові рішення, більш ніж достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати таку скаргу або не подавати, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція апеляційного суду не здійснюється.
Суворе дотримання строків у кримінальному процесі неможливе без чіткого знання правил їх обчислення. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку необхідне розуміти неможливість особи подати клопотання (заяву, скаргу) у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були, чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка повинна була звернутись до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк.
Зазначені вище обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 11.03.2025 представник Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації не брав участі під час судового розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_7 , у зв'язку з чим позов директора департаменту фінансів ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення був залишений без розгляду. При цьому департамент фінансів не був належним чином у встановлений кримінальним процесуальним законом повідомлений як про дату, час та місце судового засідання, так і про результати судового розгляду, копія вироку йому не направлялась судом.
У рішенні від 28.01.2021 у справі «Кушнір проти України» ЄСПЛ, констатуючи порушення п. 1 ст. 1 Конвенції, зазначив, «…що право на доступу до суду передбачає право на отримання належного повідомлення про судові рішення, особливо у випадках, коли апеляційна скарга може бути подана у конкретно встановлений строк. Заявник не був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції…; отже, заявник не знав зміст постанови, прийнятої за результатами розгляду його позову, у тому числі наведене судом обґрунтування. Це означає, що він не зміг би оскаржити постанову своєчасно, не маючи її паперової копії…» (п. 30-32).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, та з боку держави не повинно чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених ст. 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (рішення ЄСПЛ від 26.07.2005 у справі «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland), заява № 39199/98, п. 62).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне поновити представнику цивільного позивача строк на апеляційне оскарження вироку суду.
Керуючись ст. 395 і 399 КПК України,
постановила:
Клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_6 задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження вироку Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2025 відносно ОСОБА_11 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4