Справа №574/173/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/15/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - інші клопотання
Іменем України
11 вересня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 574/173/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Буринського районного суду Сумської області від 04.03.2024 щодо повернення заяви про зобов'язання прокуратури по нагляду за виконанням покарань та начальника ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25» звільнити його з-під варти в порядку ст. 206 КПК України,
учасників кримінального провадження:
заявника - ОСОБА_7 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_8 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд в суді першої інстанції, оскільки слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачене положеннями кримінального процесуального закону, і повинен був розглянути його заяву по суті.
01.03.2024 до Буринського районного суду Сумської області із заявою звернувся ОСОБА_7 , в якій просив зобов'язати прокурора по нагляду за виконанням покарань та начальника ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25» звільнити його з під варти в порядку ст. 206 КПК, яке обгрунтував тим, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004 його засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі, але на даний час вказаний вирок повністю виконаний, тому є таким, що втратив чинність, внаслідок чого він утримується під вартою без судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Буринського районного суду Сумської області від 04.03.2024 вказана заява повернута ОСОБА_7 . Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що ОСОБА_7 утримається під вартою в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», який не знаходиться в межах територіальної юрисдикції Буринського районного суду Сумської області, тому подана засудженим заява не підлягає розгляду в цьому суді.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор в судове засідання не з'явився, з клопотанням про відкладення судового розгляду до апеляційного суду не звертався, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі прокурора, що не суперечить вимогам КПК.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи заявника ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим, не оспорюючи конституційне право ОСОБА_7 на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань у будь-який не заборонений законом спосіб (ч. 5 ст. 55 Конституції України), порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Тобто, порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований кримінальним процесуальним законом та має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно ч. 1-3 ст. 206 КПК, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 звернувся в порядку ст. 206 КПК до слідчого судді Буринського районного суду Сумської області із заявою про зобов'язання прокуратури по нагляду за виконанням покарань та начальника ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25» звільнити його з-під варти, обгрунтовуючи її тим, що вирок Апеляційного суду Сумської області від 15.12.2004, яким його засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі повністю виконаний, внаслідок чого він утримується під вартою без судового рішення.
Відмовляючи ОСОБА_7 в прийнятті заяви та повертаючи її, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку, що порушені у заяві питання не підсудні Буринському районному суду Сумської області, оскільки засуджений ОСОБА_7 на час звернення із заявою в порядку ст. 206 КПК утримувався в ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25», тобто поза межами територіальної юрисдикції районного суду.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, включаючи і подання її з порушенням правил територіальної підсудності.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановивши відсутність у нього повноважень здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів ОСОБА_7 , ухвалив законне і обґрунтоване рішення про повернення скарги, тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Буринського районного суду Сумської області від 04.03.2024 щодо повернення ОСОБА_10 заяви про зобов'язання прокуратури по нагляду за виконанням покарань та начальника ДУ «Сумський слідчий ізолятор № 25» звільнити його з під варти в порядку ст. 206 КПК України залишити без змін, а його апеляційну скаргу цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4