Номер провадження: 22-ц/813/1026/25
Справа № 523/11533/20
Головуючий у першій інстанції Аліна С. С.
Доповідач Карташов О. Ю.
07.08.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Акордбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грішин Олексій В'ячеславович
на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11 вересня 2023 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди
Короткий зміст позовних вимог
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ПАТ «КБ «Акордбанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого касира відділення №56 у м. Одеса ПАТ «КБ «Акордбанк» (далі - відділення №56).
Згідно з наказом ПАТ «КБ «Акордбанк» від 05.02.2019 №65-п ОСОБА_1 була переведена на посаду завідувача каси відділення №56.
05 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого працівник, що займає посаду завідувача каси відділення № 56 у м. Одесі ПАТ «КБ «Акордбанк», безпосередньо пов'язану із збереженням, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому Банком матеріальних цінностей. У разі незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитку, заподіяного Банку, і його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства. Дія договору № 04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.02.2019 поширюється на увесь час роботи з ввіреними працівнику матеріальними цінностями Банку.
Посадовою інструкцією завідувача каси відділення № 56 ПАТ «КБ «Акордбанк», затвердженою рішенням Правління Банку, протокол № 030619/02 від 03.06.2019 передбачено, що завідувач відділення № 56 несе повну матеріальну відповідальність за схоронність грошових коштів та цінностей в грошовому сховищі відділення Банку; забезпечує схоронність готівки та інших цінностей сховища; відкриває та закриває сховище цінностей (пункт 2.1 посадової інструкції); завідувач каси відділення у своїй діяльності керується та повинен знати: Інструкцію про ведення касових операцій банками України; Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України; Внутрішні нормативні документи Банку про організацію роботи щодо здійснення касових операцій Банком; Внутрішні нормативні документи Банку щодо здійснення Банком валютно-обмінних операцій; Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000, №2121-III (зі змінами та доповненнями); Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Правила з організації захисту приміщень банків в Україні (зі змінами та доповненнями); Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (зі змінами і доповненнями); Інструкцію з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні (зі змінами і доповненнями); інші законодавчі акти України і нормативно-правові акти НБУ, які стосуються банківської діяльності (п. 3.1. посадової інструкції).
Вказана вище посадова інструкція підписана відповідачем.
На підставі наказу № 773 від 15.06.2020 «Про проведення раптової ревізії каси АТМ відділення № 56 у м. Одеса ПАТ «КБ «Акордбанк» та надання членам ревізійної комісії з проведення раптової ревізії вільного доступу до грошового сховища/приміщення операційної каси/банкомату відділення №56» ревізійною комісією було проведено 16.06.2020 раптову ревізію готівкових коштів та інших цінностей, що зберігаються в грошовому сховищі та приміщення операційної каси відділення №56. На підставі зазначеної перевірки було складено Акт ревізії цінностей від 16.06.2020 (далі - Акт), згідно якого було виявлено невідповідність фактичної наявності цінностей, що знаходилися в сховищі та у підзвіті касових працівників відділення №56, даним обліку, а саме - у підзвіті завідуючою касою відділення №56 ОСОБА_1 була виявлена недостача в сумі 15 863,00 доларів США та 287,97 гривень. У сейфі ОСОБА_1 (для зберігання цінностей протягом робочого дня) також встановлена значна кількість паперів [службові записки на видалення помилкових касових трансакцій з ОДБ] серед яких знаходилась одна частина коштів (доларів США) у підзвіті ОСОБА_1 (яка була перерахована ревізійною комісію та додана до залишку коштів в доларах США в касі відділення №56).
Акт був підписаний позивачем буз жодних зауважень та/або застережень.
В додатку №1 до Акту «Аналітична інформація щодо обсягів коштів»:
- отримання касовими працівниками протягом дня у підзвіт;
- за фактично проведеними ними касовими операціями відповідно до наявних касових документів;
- фактично наявних на робочому місці касових працівників на момент проведення ревізії у сховищі завідувача касою ОСОБА_1 , касира ОСОБА_2 , було зафіксовано, що відповідачем було отримано у підзвіт 51 562,00 доларів США, залишок згідно документів становить 23 117,00 доларів США, фактично наявний залишок становить 7 254,00 доларів США, відхилення (між залишком згідно документів та фактично наявним залишком, що становить недостачу) складає 15 863 доларів США).
Вказаний вище додаток до Акту підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Внаслідок таких дій, відповідачем було завдано матеріальної шкоди позивачу на суму 15 863 доларів США.
Укладення між сторонами договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, дає підстави позивачу звернутись до суду з позовом про стягнення завданих йому збитків з відповідача ОСОБА_1 ..
На підставі вищевикладеного, ПАТ «КБ «Акордбанк» звернулось до суду із вказаним позовом та просило суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позовній заяві правових підстав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 11 вересня 2023 року ухвалено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ: 35960913, м. Київ вул. Стеценко, 6) до ОСОБА_1 (РНОКПП: АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ: 35960913, м. Київ вул. Стеценко, 6) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 15 418,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 563 682,08 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Акордбанк» (код ЄДРПОУ: 35960913, м. Київ вул. Стеценко, 6) 6 419,11 гривень судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 , як особа, яка у період з 05.02.2019 по 16.06.2020, була повністю відповідальна за збереження цінностей та операцій з ними, допустила грубі порушення своїх трудових обов'язків, які виражені як в діях, так і в бездіяльності, які призвели до утрати матеріальних цінностей, тому вимоги банку є цілком законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грішин О.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеса від 18.09.2023 по справі № 523/11533/20 за позовом ПАТ «КБ «Акордбанк» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд ухвалюючи заочне рішення взяв до уваги лише надані позивачем документи. Відповідач був позбавлений надати документи на підтвердження своєї позиції оскільки ці документи є тільки у позивача, який навмисно не надав витребувані документи, оскільки вони можуть підтвердити позицію відповідача.
Щодо підстав апеляційного оскарження, наголошується, що відповідач будь-яких операцій з готівковими коштами не здійснював, отже, відсутні підстави вважати, що саме винні дії відповідача призвели до заподіяння позивачу матеріальної шкоди у вигляді нестачі грошових коштів. Сам по собі факт покладення на відповідача відповідальності за схоронність готівки і цінностей у касі не є підставою для його повної матеріальної відповідальності за пунктом 1 статті 134 КЗпП України.
Позивач не скористався своїм правом висунути кримінальне обвинувачення відповідачу. відповідач заперечує наявність винних дій при виконанні ним посадових обов'язків.
Крім того, судом не був досліджений факт покладення обов'язку щодо погашення нестачі на інших працівників відділення: касира ОСОБА_2 ; завідувача каси ОСОБА_1 ; керівника відділення ОСОБА_3 , які відповідно до Акту службового розслідування визнані винними. Та до яких позивач звернувся з відповідним позовом. Таким чином, позивач намагався отримати незаконний прибуток за рахунок стягнення з трьох осіб повної суми матеріальної шкоди.
Підсумовуючі доводи апеляційної скарги, відповідач зазначила, що беручі до уваги обставини справи, посадову інструкцію відповідача, а також Інструкцію № 271219/01 від 27 грудня 2019 року, Інструкцію № 103 від 25 вересня 2018 року в їх сукупності, вважає, що відповідач, не забезпечив належний контроль за порядком прийому, видачі, зберіганням готівки та цінностей в банківській установі підлеглими працівниками під час проведення касового обслуговування клієнтів, не здійснював контроль за дотриманням порядку внутрішнього переміщення готівки і цінностей у касах відділення Банку з відображенням руху готівки в Книзі обліку прийнятих та виданих цінностей касового працівника, контроль за залишками готівки в кінці робочого дня, їх фактичну наявність та відповідність даним бухгалтерського обліку.
Наведене є підставою для матеріальної відповідальності відповідача не за договором про повну матеріальну відповідальність, а за пунктом 2 статті 133 КЗпП України, в розмірі середнього місячного заробітку, у зв'язку неналежним контролем за зберіганням матеріальних цінностей Банку в силу посадового становища відповідача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзив на апеляційну скаргу представник позивача просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначає, що з огляду на накази ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» від 05.02.2019р. № 65-п, № 443/2 від 06.05.2019р., а також, з огляду на положення договору №04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.02.2019р. та положення пп. 2.2.11., 12.1.12, 12.1.13 Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» № 271219/01 від 27.12.2019р., особа, яка несе повну матеріальну відповідальність за збереження цінностей і виконання операцій з ними є завідувач каси, а саме відповідач ОСОБА_1 , яка мала право закриття та відкриття сховища та ключі від сховища.
Відповідач зобов'язана була на постійній основі з моменту її призначення на посаду та укладення договору про повну матеріальну відповідальність, контролювати та відповідати за збереження цінностей, виконання операцій з ними, як у сховищі, так і в касі / сейфі відділення Банку № 56 м. Одеса.
У своїх письмових поясненнях від 18.06.2020р. (додані до позовної заяви), відповідач пояснити недостачу готівкових коштів в сховищі цінностей не змогла. ОСОБА_1 визнала свою вину в тому, що вона проявила халатне відношення до роботи та зазначила, що готова відповідати, так як розуміє, що є матеріально відповідальною особою, пообіцяла оплатити недостачу, але не всією сумою одразу. В цих же письмових поясненнях відповідач визнала свою вину в тому, що декілька днів до дня ревізії нею не перераховувалось кількість доларів США в сейфі, а переданий їй ключі від сховища цінностей зберігались в шухляді тумбочки біля сховища, а не були у неї, як у неї, як у відповідальної особи за збереження цінностей.
Отже, відповідач, як особа, яка у період з 05.02.2019 по 16.06.2020 (дата проведення ревізії та виявлення недостачі), повністю відповідальна за збереження цінностей та операції з ними, допустила грубі порушення своїх трудових обов'язків, які виражені як в діях (неналежне зберігання ключа від сховища, халатні дії щодо збереження цінностей, в тому числі, втрата грошових коштів до кошика для сміття), так і в бездіяльності (не здійснення перерахунку грошових цінностей в сейфі протягом декількох днів до проведення ревізії), які призвели до утрати матеріальних цінностей Позивача в сумі 15 863,00 доларів США та 283,97 гривень (встановлено Актом ревізії від 16.06.2020) і відповідно до положень статей 130, 134, 135 КЗпП України, відповідач повинен понести повну матеріальну відповідальність за шкоду нанесену позивачу діями (бездіяльністю) відповідача.
Пояснення учасників справи
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представик адвокат Грішин О.В. надали усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримали, зазначивши при цьому, що рішення суду першої інстанції є помилковим, а також прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» адвокат Деденко Д.І., у судовому засіданні в режимі відеоконференції, надав пояснення, в яких зазначив, що суд першої інстанції правомірно вирішив цей спір, правильно застосувавши норми матеріального й процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З 04 вересня 2018 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого касира відділення №56 у м. Одеса ПАТ «КБ «Акордбанк» (далі - відділення №56) (т. 1 а.с. 11).
Згідно із наказом «ПуАТ «КБ «Акордбанк» від 05.02.2019 №65-п ОСОБА_1 була переведена на посаду завідувача каси відділення №56 (т. 1 а.с. 12).
05 лютого 2019 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір №04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а.с. 95).
Відповідно до умов цього договору, працівник, що займає посаду завідувача каси відділення № 56 у м. Одесі ПАТ «КБ «Акордбанк», безпосередньо пов'язану із збереженням, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням переданих йому матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому Банком матеріальних цінностей. У разі незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру збитку, заподіяного Банку, і його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства. Дія договору №04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.02.2019 поширюється на увесь час роботи з ввіреними працівнику матеріальними цінностями Банку.
Посадовою інструкцією завідувача каси відділення № 56 у м. Одесі ПАТ «КБ «Акордбанк», затвердженою рішенням Правління Банку, протокол № 030619/02 від 03.06.2019 передбачено, що завідувач відділення № 56 несе повну матеріальну відповідальність за схоронність грошових коштів та цінностей в грошовому сховищі відділення Банку; забезпечує схоронність готівки та інших цінностей сховища; відкриває та закриває сховище цінностей (пункт 2.1 посадової інструкції); завідувач каси відділення у своїй діяльності керується та повинен знати: Інструкцію про ведення касових операцій банками України; Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України; Внутрішні нормативні документи Банку про організацію роботи щодо здійснення касових операцій Банком; Внутрішні нормативні документи Банку щодо здійснення Банком валютно-обмінних операцій; Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000, №2121-III (зі змінами та доповненнями); Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Правила з організації захисту приміщень банків в Україні (зі змінами та доповненнями); Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (зі змінами і доповненнями); Інструкцію з організації інкасації коштів та перевезення валютних цінностей банків в Україні (зі змінами і доповненнями); інші законодавчі акти України і нормативно-правові акти НБУ, які стосуються банківської діяльності (п. 3.1. посадової інструкції) (т. 1 а.с. 96-103).
Вказана вище посадова інструкція підписана відповідачем.
На підставі наказу № 773 від 15.06.2020 «Про проведення раптової ревізії каси/АТМ відділення №56 у м. Одеса ПАТ «КБ «Акордбанк» та надання членам ревізійної комісії з проведення раптової ревізії вільного доступу до грошового сховища/приміщення операційної каси/банкомату відділення №56» (т. 1 а.с. 14), ревізійною комісією було проведено 16.06.2020 раптову ревізію готівкових коштів та інших цінностей, що зберігаються в грошовому сховищі та приміщення операційної каси відділення №56. На підставі зазначеної перевірки було складено Акт ревізії цінностей від 16.06.2020 (далі - Акт), згідно якого було виявлено невідповідність фактичної наявності цінностей, що знаходилися в сховищі та у підзвіті касових працівників відділення № 56, даним обліку, а саме - у підзвіті завідуючою касою відділення №56 ОСОБА_1 була виявлена недостача в сумі 15 863,00 доларів США та 287,97 гривень (т. 1 а.с. 16). У сейфі ОСОБА_1 (для зберігання цінностей протягом робочого дня) також встановлена значна кількість паперів (службові записки на видалення помилкових касових трансакцій з ОДБ) серед яких знаходилась одна частина коштів (доларів США) у підзвіті ОСОБА_1 (яка була перерахована ревізійною комісію та додана до залишку коштів в доларах США в касі відділення №56).
Акт був підписаний позивачем буз жодних зауважень та/або застережень.
В додатку №1 до Акту «Аналітична інформація щодо обсягів коштів» (т. 1 а.с. 17) зазначено:
- отримання касовими працівниками протягом дня у підзвіт;
- за фактично проведеними ними касовими операціями відповідно до наявних касових документів;
- фактично наявних на робочому місці касових працівників на момент проведення ревізії у сховищі завідувача касою ОСОБА_1 , касира ОСОБА_2 , було зафіксовано, що відповідачем було отримано у підзвіт 51 562,00 доларів США, залишок згідно документів становить 23 117,00 доларів США, фактично наявний залишок становить 7 254,00 доларів США, відхилення (між залишком згідно документів та фактично наявним залишком, що становить недостачу) складає 15 863 доларів США).
Вказаний вище додаток до Акту під писаний ОСОБА_1 без жодних зауважень.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «КБ «Акордбанк»посилається на те, що внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов'язків завідувача касою ОСОБА_1 , допустила грубі порушення своїх трудових обов'язків, які виражені як в діях (неналежне зберігання ключа від сховища, халатні дії щодо збереження цінностей, в тому числі, втрата грошових коштів до кошика для сміття), так і в бездіяльності (не здійснення перерахунку грошових цінностей в сейфі протягом декількох днів до проведення ревізії), які призвели до утрати матеріальних цінностей банка в сумі 15 863,00 доларів США та 283,97 гривень.
Тобто спір у справі, яка переглядається, виник стосовно покладання на працівника підприємства обов'язку з відшкодування завданої роботодавцеві шкоди у зв'язку із виконанням трудових обов'язків.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як передбачено вимогами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.
Трудові обов'язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП України).
З огляду на характер спірних правовідносин (відшкодування працівником шкоди, завданої підприємству під час виконання трудових обов'язків в повному обсязі), змісту заявлених позовних вимог та наведених положень закону, позивач у даній справі мав довести, а суд перевірити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).
Суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.
Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов'язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.
Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт перший статті 134 КЗпП України), суд зобов'язаний, окрім наведеного вище, перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.
При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Перелік вказаних посад і робіт, а також типовий договір про повну матеріальну відповідальність має бути затверджений в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Проте чинною наразі є постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24. Зазначеною постановою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва (далі Перелік).
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що посада завідувача касою, яку мала відповідач ОСОБА_1 , як виконувана нею робота, належить до зазначеного переліку.
Зокрема, в пп. п. 4 5 розділу І Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 25 вересня 2018 року №103 (надалі - «Інструкція №103), відповідальні особи - посадові особи, на яких покладено обов'язки щодо зберігання готівки та інших цінностей у сховищі та виконання операцій з ними.
Керівник банку (філії, відділення), а також відповідальні особи сховища в разі незабезпечення схоронності цінностей в касі банку несуть відповідальність згідно із законами України (п. 19 розділу І Інструкції №103).
Відповідно до пп. 2.2.11. п. 2.2. розділу 2 Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій у ПАТ «КБ «Акордбанк», затвердженої протоколом Правління Банку №271219/01 від 27.12.2019 (далі - «Інструкція №271219/01»), Банк наказом призначає відповідальних осіб сховища цінностей (не менше двох), на яких покладаються обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей/сейфах, що використовуються як сховища.
Згідно із наказом ПАТ «КБ «Акордбанк» №443/2 від 06.05.2019 право на відкриття та закриття сховища цінностей Відділення та ключі від сховища цінностей було закріплено за завідуючою касою ОСОБА_1 та керуючим відділенням Шевчуком Є.В., які на день проведення ревізії залишались відповідальними особами сховища.
Згідно із пп. 12.1.12, 12.1.13 Інструкції №271219/01 обов'язками осіб відповідальних за збереження цінностей є контроль за дотриманням формування, повнотою вкладення і правильністю розміщення готівки та інших цінностей на зберігання до сховища цінностей, звіркою відповідності залишків цінностей даним бухгалтерського обліку, дотриманням порядку зберігання готівки та інших цінностей. Відповідальним особам за збереження цінностей надається допуск до роботи з кодовими пристроями керування (розташовуються в передсховищі) приладів контрольно - прийомних охоронної сигналізації для відкриття (зняття з-під охорони) та закриття (взяття під охорону) сховищ цінностей.
Обов'язками матеріально відповідальної особи за збереження (завідувача каси або касового працівника, який виконує обов'язки завідувача каси) є приймання в установленому порядку від касирів відділення цінностей та касових документів після закінчення роботи, перерахування готівки, сформованої в установленому нормативно-правовими актами порядку, зведення каси - визначення залишків готівки та інших цінностей на кінець дня, розміщення цінностей у сховищі, отримання готівки та інших цінностей зі сховища на початку операційного дня, видача цінностей касирам відділення для здійснення касових операцій. Особи матеріально відповідальні за збереження цінностей приймають участь у відкритті/ закритті передсховища, знімають з-під охорони та установлюють під охорону ПЦС охоронної організації рубіжі охоронної сигналізації передсховища для чого їм надається дозвіл на доступ до кодового пристрою керування приймально-контрольними приладами, розташованого в приміщенні касового вузла.
Відповідно до п. 12.1.20, 12.21 Інструкції №271219/01 у Книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей банку та Книзі обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті проводяться записи загальних залишків цінностей за кожним видом цінностей із зазначенням загальної суми залишку даного виду цінностей або документів, що знаходяться в сховищі цінностей, за кожним балансовим рахунком станом на наступний операційний день виключно до закриття сховища цінностей. Книга обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей банку та Книга обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, ведуться завідувачем каси (або особою, що виконує обов'язки завідувача каси відділення.
Книга обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей банку та Книга обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, протягом дня зберігається у завідувача каси, після звірки залишків відповідальними особами сховища цінностей - у сховищі цінностей відділення.
Отже, аналізуючи наведені вище обставини справи, накази ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» від 05.02.2019р. № 65-п, № 443/2 від 06.05.2019р., а також, з огляду на положення договору №04-19/18 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 05.02.2019р. та положення пп. 2.2.11., 12.1.12, 12.1.13 Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій у ПАТ «КБ «АКОРДБАНК» № 271219/01 від 27.12.2019р., колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачка ОСОБА_1 , у період виконання обов'язків завідувача каси, несла повну матеріальну відповідальність за збереження цінностей і виконання операцій з ними.
Також, місцевим судом достеменно встановлено, що шкода спричинена діями відповідачки при виконанні нею трудових обов'язків, винними протиправними діями останньої, що підтверджується Актом ревізії цінностей від 16.06.2020 року.
Вирішуючи, в якому обсязі майнової шкоди несе відповідальність відповідачка, суд, за встановлених фактичних обставин, обґрунтовано виходив з того, що згідно відомостей з Книги обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходяться в сховищі відділення № 56, залишок коштів у сховищі цінностей станом на кінець дня 15.06.2020 року (що має відповідати залишку на початок дня 16.06.2020 року) складав 51 562,00 доларів США та відповідав даним обліку, що підтверджується підписами керуючого відділення №56 та відповідача.
При проведенні раптової ревізії 16.06.2020 року ревізійною комісією в сховищі цінностей відділення № 56 було виявлено недостачу готівкових коштів в сумі 15863,00 доларів США та 283,97 гривень.
Згодом ОСОБА_1 погасила недостачу готівкових коштів на підставі прибуткового касового ордеру №19487 від 17.06.2020 - в сумі 284,00 гривень; на підставі меморіального ордеру №5476952 від 30.06.2020 - в сумі 53,00 долари США, на підставі меморіального ордеру №1149 від 15.07.2020 - в сумі 08,00 доларів США та на підставі меморіального ордеру №545599016 від 21.07.2020 - в сумі розмірі 384,00 долари США.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, заподіяної Банку внаслідок винних (протиправних) дій відповідача (з врахуванням її часткового погашення) складає 15 418,00 доларів США.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що сторони, які задіяні в ході судового розгляду, зобов'язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Інтереси відповідачки ОСОБА_1 , у суді першої інстанції, представляв адвокат Шепель В.С.
Так, сторона у справі має повне право довірити адвокату представлення своїх інтересів у суді та надання доказів, це право закріплено в законодавстві України, і адвокат виступає законним представником клієнта, який надає правову допомогу, включаючи захист, представництво та інші види правової допомоги в суді.
За таких обставин, судом було забезпечено реальну можливість для відповідачки захистити свої права, не створюючи перешкод для доступу до правосуддя.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Таким чином, суд правильно вирішив спір по суті і підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає, тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грішин Олексій В'ячеславович, залишити без задоволення.
Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 11 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29.09.2025 року.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький