Номер провадження: 22-ц/813/5074/25
Справа № 522/18535/20
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Громіка Р.Д., Комлевої О.С.,
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бойко Наталії Іванівни про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення, -
У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (т. 2, а.с. 61-71).
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Судаков В.В. звернулась до суду із апеляційною скаргою (т. 2, а.с. 78-80).
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 було задоволено (т. 2, а.с. 133-138).
Постановою Верховного Суду від 27.06.2024 було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , поданою адвокатом Воронюком М.О., на постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
25 жовтня 2024 року представник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , - адвокат Воронюк М.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, та змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року (т. 2, а.с. 151-160).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01 квітня 2025 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , адвоката Воронюка Максима Сергійовича на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року, та на постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
03 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воронюк М.О., звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, та змінити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року, зазначаючи, що він не є учасником справи та не приймав участь у її розгляді ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, однак вищезазначеними судовими рішеннями порушуються його права.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року визначено склад суду, а саме: головуючий суддя Драгомерецький М.М., судді учасники колегії: Громік Р.Д., Комлева О.С..
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Воронюк Максим Олександрович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2023 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду на 24 вересня 2025 року о 11 год. 20 хв..
22 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н.І. подала заяву про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. в обґрунтування якої вказано, що позивачка тричі зверталась із заявами про відвід колегії та окремих суддів від розгляду даної справи, посилаючись на їх упередженість. Тричі суд відмовляв в задоволенні даної заяви. Проте, на їх переконання, певна думка та особисте ставлення до позивачки у колегії суддів вже склалось, адже тричі подана необґрунтована заява, де позивачка вказує на упередженість суддів, не могла не залишити певний слід у відношенні суддів до учасників справи, а разом з цим й до її суті, та обставин в цілому. Отже, на сьогоднішній день, має місце ситуація при якій у ОСОБА_1 наявні обґрунтовані сумніви дійсної безсторонності суддів Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.. Громіка Р.Д., та відсутності у них заздалегідь сформованої думки щодо майбутнього рішення, а також рівнозначного ставлення до всіх учасників справи, що є основною засадою та принципом цивільного судочинства (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Також зазначено, що такі сумніви на думку скаржника також випливають із характерного тиску позивачкою на суд, шляхом неодноразового подання заяви про відвід. Своїми діями позивачка ОСОБА_2 внесла певний дисбаланс у рівноцінне ставлення колегії суддів до учасників та обставин даної справи, що може явно вплинути на законність та обґрунтованість подальшого судового рішення. Водночас, ОСОБА_1 виступає за справедливий та неупереджений судовий розгляд. Наявність у позивачки недовіри до складу суду, а також наявність, на думку апелянта, у зв'язку із чисельними заявами про відвід, певного ставлення суду до учасників даної справи, явно свідчить про існування сумнівів у безсторонності та «холоднокровності» складу суду, під час розгляду даної справи та подальшого прийняття рішення.
Вищевказане, на думку апелянта ОСОБА_1 є підставою для відводу колегії суддів від участі в розгляді даної справи, з метою формування нового складу суду, який не матиме жодної попередньої думки як до учасників так і до обставин справи, що виключить будь-які сумніви у сторін в упередженості та безсторонності складу суду.
Перевіривши доводи заяви про відвід та вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заява про відвід судді є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Частина 7 пункт 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Однією із гарантій права учасника справи на незалежний, безсторонній і справедливий суд є право на відвід судді (колегії суддів). Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ'єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них. Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ'єктивного суду.
Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України.
Тобто цивільним процесуальним законом чітко визначені підстави відводу судді, одними з яких є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб'єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з'ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об'єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).
Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.
Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Оцінивши доводи заявника, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Бойко Н.І. про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. від участі у розгляді даної справи відсутні, оскільки доводи не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності суддів, обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені.
Представник ОСОБА_1 не навела жодних обставин, які б свідчили про упередженість суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. під час розгляду справи, а припущення про заздалегідь сформовану думку суддів про майбутнє рішення та нерівнозначне ставлення суддів до всіх учасників справи не можуть бути підставою для їх відводу, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у їх неупередженості й не підтверджені жодними доказами.
Представник заявника не навела об'єктивних підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу суддів.
Посилання на сумніви чи власну думку не можуть вважатися достатніми підставами для відводу, згідно усталеної судової практики та положеннями статей 36, 37 ЦПК України.
Апеляційний суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Таким чином, розглянувши заяву про відвід судді, з точки зору національного закону, а саме ст. ст. 36-37 ЦПК України, та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, колегія суддів не вбачає об'єктивного та суб'єктивного критерію, а саме наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності судді, а доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. та не можуть бути підставою для відводу.
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бойко Наталії Іванівни про відвід суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Комлевої О.С., Громіка Р.Д. - визнати необґрунтованою.
Цивільну справу №522/18535/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування жилим приміщенням та вселення, передати до канцелярії Одеського апеляційного суду для визначення судді, у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку, для вирішення питання про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 25 вересня 2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік
О.С. Комлева