Номер провадження: 22-з/813/201/25
Справа № 522/5163/24-Е
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Карташов О. Ю.
19.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» - адвоката Яківця Микити Васильовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг
Історія справи
У квітні 2024 року адвокат Каплун Олег Борисович звернувся в інтересах позивача ОСОБА_1 до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетехно» про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг на користь позивача ОСОБА_1 , захист прав споживачів.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетехно» про стягнення відшкодування за невиконання договору про надання послуг - відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Каплун О.Б. подала апеляційну скаргу
Постановою Одеського апеляційного суду від 17 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Каплун Олег Борисович, залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 вересня 2024 року залишено без змін.
21.04.2025 року через підсистему «Електронний суд», надійшла заява адвоката Яківець М.В., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетехно», про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №522/5163/24-Е.
Заявник просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цетехно» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. На думку сторони відповідача заявлена до відшкодування вартість правових послуг, є співмірною зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом витраченим на надання послуг, з обсягом вивчених адвокатом документів, вивчення аргументів позивача та його представника.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок іншої сторони надані наступні документи: - договір про надання правничої допомоги № 0110 від 01.10.2024 року, який укладений між відповідачем та адвокатом Яківець М.В.; додаток № 1 від 01.11.2024 до Договору, яким між сторонами встановлена вартість та обсяг послуг; Акт приймання- передачі надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2025 року підписаного сторонами; ордер серії ВН №1405134 від 08.11.2024 року.
Наголошується, що згідно домовленостей між Сторонами, що визначені пунктом 4 Додатку № 1 від 01.11.2024 до Договору № 0110 від 01.10.2024 року, остаточна вартість наданих послуг визначається сторонами після ухвалення судового рішення протягом 30-ти днів, Актом надання послуг від 17.04.2025 року, підписаного між сторонами, досягнута домовленість провести остаточний розрахунок за надані правові послуги у розмірі 5000,00 грн протягом 30-ти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заперечення на клопотання (заяву)
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, або заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу від учасників справи не надходило.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У судове засідання, сторони не з'явилися, про розгляд справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомляли, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не направляли.
Представник ТОВ «Цетехно» адвокат Яківець М.В надав заяву про розгляд без його участі та участі відповідача, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Згідно з частинами першою та третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
Згідно ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Статтею 133 ЦПК України до судових витрат віднесені і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, втому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у частинах п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
У постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 821/227/17 викладено правовий висновок про те, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. Отже, до правової допомоги належать також консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
На підтвердження розміру витрат, які поніс відповідач на правничу допомогу, заявником надано: договір про надання правничої допомоги № 0110 від 01.10.2024 року, який укладений між Відповідачем та адвокатом Яківець М.В.; додаток № 1 від 01.11.2024 до Договору, яким між сторонами встановлена вартість та обсяг послуг; Акт приймання- передачі надання правничої (правової) допомоги від 17.04.2025 року підписаного сторонами; ордер серії ВН №1405134 від 08.11.2024 року.
Відповідно до Акту надання послуг від 17.04.2025 року, сторони досягли домовленості провести остаточний розрахунок надання послуг від 17.04.2025 року, підписаного між сторонами, і остаточний розрахунок за надані правові послуги складає у розмірі 5000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на правову допомогу, апеляційний суд враховує, що розмір таких витрат має бути співмірним із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих заявнику послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, заперечення іншої сторони, щодо заявленої суми відсутність прохання про її зменшення, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції заявлений ТОВ «Цетехно» є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт.
Висновки апеляційного суду
Оскільки розмір витрат на правничу допомогу документально підтверджений і клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у зв'язку з їх не співмірністю від позивача не надходило, колегія суддів вважає, що на підставі наведених вище положень Закону наявні підстави для стягнення з позивача на користь відповідача 5000,00 гривень витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» - адвоката Яківця Микити Васильовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕТЕХНО» (ЄДРПОУ 43058939) судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 5000 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький