печерський районний суд міста києва
Справа № 712/10606/25-ц
пр. № 2-9312/25
про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЦУ» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
15 вересня 2025 року до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси, надійшла вказана позовна заява. Після чого дня визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), та 17 вересня 2025 року передано, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як вбачається, при зверненні до суду із вимогами про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, позивач просив звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з нормою пунктом 1 частини першої ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відтак вимога про стягнення суми відшкодування завданої моральної шкоди не належать до переліку, за звернення до суду з якими позивач на підставі пункту 1 частини першої ст. 5 спеціального Закону звільнений від сплати судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз даної норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може мати або майновий, або немайновий характер, який є похідним від обраного позивачем способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошовими коштами або майном, то така вимога набуває майнового характеру. Якщо позивач обрав інший спосіб відшкодування, що не має грошового вираження, - то така вимога є немайновою.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000, 00 грн. Відтак така вимога є майновою.
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Виходячи з наведеного, заявник мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок.
При зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у розмірі 1211,20 грн. слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.
Відтак позивачу необхідно сплатити суму судового збору у вказаному розмірі та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України..
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У відповідності до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЦУ» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди про визнання звільнення незаконним, залишити без руху, надавши заявникові строк у десять днів для усунення зазначених недоліків, який починає спливати з дня отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова