Справа № 756/13618/25
Номер провадження № 1-кп/756/1824/25
26 вересня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження в рамках кримінального провадження, внесеного 02.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100050001728, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, але не працює, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
1.1. У невстановлений день, час та місці, однак не пізніше 02.07.2025, у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу із метою збуту, реалізуючи який, за невстановлених обставин, ОСОБА_4 незаконно придбав наркотичну речовину - канабіс та розпочав її зберігати.
Продовжуючи реалізовувати свій умисел, 02.07.2025, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в Оболонському районі міста Києва, біля металевого паркану, що біля будинку № 20 за адресою м. Київ, вул. Бережанська, розклав 2 згортки обмотаних ізоляційною стрічкою чорного кольору із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, із метою подальшого отримання вказаного наркотичного засобу іншими особами.
У подальшому, 02.07.2025, близько о 13:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи біля будинку № 20 по вул. Бережанській в м. Києві, був зупинений працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у ОСОБА_4 заборонених засобів чи речовин, останній, повідомив, що має при собі наркотичний засіб канабіс. Під час особистого обшуку, у ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 16 зіп-пакетів з ізоляційною стрічкою чорного кольору із вмістом речовини рослинного походження.
Окрім того, під час огляду місця події - біля металевого паркану, що неподалік будинку № 20 за адресою м. Київ, вул. Бережанська, також було вилучено 2 згортки, що обмотані ізоляційною стрічкою чорного кольору, які були розкладені ОСОБА_4 02.07.2025.
Під час досудового розслідування встановлено, що вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_4 та під час огляду місця події 18 зіп-пакетів з ізоляційною стрічкою чорного кольору, містили речовину рослинного походження - наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою у перерахунку на висушену речовину 17,51 грам, що є більш ніж невеликий розмір.
1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 1ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкримінований злочин вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. Також прокурор просив урахувати, що обставиною, що на його думку пом'якшує покарання є щире каяття.
2.1.2. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого злочину, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує.
Зокрема, ОСОБА_4 надав показання, що малознайома особа надала для того, аби розкласти в різних місцях на території Оболонського району в м. Києві канабіс. З особою зв'язався через канал в додатку Телеграм на мобільному пристрої. 02.07.2025 він розклав два зіп-пакети та після чого був затриманий працівниками поліції, яким також повідомив і показав де до цього розклав пакунки.
Лише наразі він дійсно зрозумів помилковість своїх вчинків, і звісно розуміє їх наслідки. Готовий нести відповідальність. Саме тому щиро кається, засуджує свою поведінку, але просить не призначати надто суворе покарання, бо розуміє тяжкість покарання та його строк.
2.1.3. Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що його підзахисний розкаявся, визнав обставини, як і надав викривальні покази відносно себе на стадії досудового розслідування у вчиненні злочину. Крім цього, просив врахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яка обвинуваченим була нівельована, бо саме він сприяв розкриттю обставин учиненого злочину та повністю визнав свою винуватість у своєму діянні, а тому просив призначити більш м'яке покарання.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
2.2.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що захисник та прокурор не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під тиском.
2.2.3. Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому каявся, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов'язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в кримінальному провадженні. Бо саме обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні.
3.2. У зв'язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
3.3. При цьому судом не було встановлено обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України.
4. Мотиви призначення покарання.
4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжкого відповідно до ст. 12 КК України, його вид та суспільна небезпечність, наслідки вчинення злочинів.
Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який має професійно-технічну освіту, не працював, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебував.
4.3. Установлені в судовому засіданні обставини не дають підстав для призначення покарання обвинуваченому в порядку статей 69, 69-1, 75 КК України.
4.4. Отже, вивченням особистості обвинуваченого, з урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених злочинів, їх наслідків, особистість обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто при призначенні покарання в виді позбавлення волі без застосування положень ст. 75 КК України. Зокрема, слід призначити ОСОБА_4 покарання в виді позбавлення волі строком на 4 роки.
4.5. Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Суд ураховує, що стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак в іншому кримінальному провадження за ч. 3 ст. 307 КК України. А отже, до набуття вироком законної сили, відповідно до вимог ст. 377 КПК Україна, запобіжний захід ОСОБА_4 не слід обирати.
5.2. Між тим, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, а саме з 02.07.2025 до 04.07.2025 відповідно до положень ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
5.3. Цивільний позов у рамках кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз № СЕ-19/111-25/41277-НЗПРАП від 03.07.2025 у розмірі 3565,60 грн., № СЕ-19/111-25/42965-НЗПРАП від 14.07.2025 у розмірі 2674,20 грн, що в сумі 6239,80 грн, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
5.4. Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт, накладений ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2025 (справа № 756/99876/25, номер провадження 1-кс/756/1853/25), слід скасувати.
5.5. Речові докази у кримінальному провадженні відповідно до ст. 100 КПК України: канабіс масою 17,51 грам, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві, слід знищити. Цифрові носії інформації - DVD-R диски, які перебувають в матеріалах судового провадження, слід залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання. Мобільний телефон марки Iphone, моделі 10, який перебуває в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві, слід повернути ОСОБА_4 2 ключі, сумка чорного кольору з особистими речами, які передано на відповідальне ОСОБА_4 , слід залишити в володінні останнього.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395, 615 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк покарання ОСОБА_4 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.
Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, а саме з 02.07.2025 до 04.07.2025 відповідно до положень ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набуття вирок законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз № СЕ-19/111-25/41277-НЗПРАП від 03.07.2025 у розмірі 3565,60 грн., № СЕ-19/111-25/42965-НЗПРАП від 14.07.2025 у розмірі 2674,20 грн - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в сумі 6239,80 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження в виді арешту, який накладено ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 15.07.2025 (справа № 756/99876/25, номер провадження 1-кс/756/1853/25) - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- канабіс масою 17,51 грам, який зберігається в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - знищити;
- цифрові носії інформації - DVD-R диски, які перебувають в матеріалах судового провадження - залишити в матеріалах судового провадження протягом всього строку їх зберігання;
- мобільний телефон марки Iphone, моделі 10, який перебуває в камері зберігання речових доказів Оболонського УП ГУНП в м. Києві - повернути ОСОБА_4 ;
- 2 ключі, сумка чорного кольору з особистими речами, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - залишити в володінні останнього.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України.
Суддя ОСОБА_1