Справа № 127/28549/24
Провадження № 2/127/4096/24
24 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Чех А.А.,
за участі представника позивача/відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача/позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Вінниці в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться вище вказана цивільна справа.
25.06.2025 представник ОСОБА_4 адвокат Зубань О.О. через систему «Електронний суд» подав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив:
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в сумі становить 267 749,74 грн, яка становить 2/3 частки вартості спільного майна подружжя, яке було відчужено ОСОБА_3 без його згоди, а саме транспортного засобу MITSUBISHI COLT, 2008 року випуску, об'єм двигуна 1332 см.куб та товару (гребінців) в кількості 1000 штук;
- Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 234 948,00грн, яка становить 1/3 частки вартості спільного майна подружжя, яке було відчужено мною, а саме транспортних засобів VOKSWAGEN CADDY, 2004 року випуску, об'єм двигуна 1896 см.куб та VOKSWAGEN CADDY, 2015 року випуску, 1598 см.куб.
Меблі та техніку поділити наступним чином.
Виділити у власність ОСОБА_4 таке майно:
- Пральна машинка «Бош» вартістю 18000,00 грн;
- Двухспальне ліжко з ортопедичним матрацом вартістю 20 000,00 грн;
- Диван сірого кольору - 12 000,00 грн;
- Дитяча шведська стінка - 2000,00 грн;
Виділити у власність ОСОБА_3 таке майно:
- газова колонка «Бош» вартістю 15 000,00 грн;
- Туалетний стіл з дзеркалом - 5000,00 грн;
-Холодильник «Ліпхер» - 22 000,00 грн;
- Варочна поверхня «Піраміда» - 10 000,00 грн.
Також просив звільнити ОСОБА_4 від сплати судового збору на підставі пункті 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, оскільки ОСОБА_4 є учасником бойових дій.
У підготовчому засіданні 24.09.2025 при вирішенні питання прийняття поданої представником відповідача/позивача заяви до розгляду, було встановлено, що така заява подана без дотримання приписів статті 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В заяві про зміну предмету позову представник відповідача/позивача зазначив, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, отже останній звільнений від сплати судового збору.
Так, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII).
За змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24), якою справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду зазначає, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості» (пункт 83 ухвали).
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору з усіх спорів.
У даній справі ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про поділ майна подружжя, що не стосується соціальних прав позивача як учасника бойових дій, а тому у даному випадку відсутні підстави для звільнення його від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак, судовий збір за подання позову у даній справі має бути сплачений на загальних підставах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який набрав чинності з 1 січня 2025 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028 гривень.
Згідно із п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п.2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Отже, поняття «дійсна вартість майна» є за своїм змістом тотожним поняттю «ринкова вартість майна»
Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон).
Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У заяві про зміну предмету позову відповідач/позивач самостійно визначив вартість меблів та техніки, який підлягає поділу яка становить 104000,00 гривень. Проте будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження дійсної вартості таких об'єктів не надано. З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів вдповідача/позивача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збору розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме не менше 1211,20 грн. та не більше 15 140, 00 грн.
У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15140,00 грн.
Відповідно до частин 11-13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, що після прийняття зустрічного позову, а також заяву представника відповідача/позивача ОСОБА_4 - адвоката Зубаня О.О. про зміну предмету позову подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
Зустрічний позов та заяву представника відповідача/позивача ОСОБА_4 - адвоката Зубаня О.О. про зміну предмету позову у цивільній справі ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без руху і надати відповідачу/позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 29.09.2025.
Суддя О.О. Жмудь