17.09.2025
Справа № 497/2073/24
Провадження № 2-о/497/19/25
17.09.2025 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
розглянувши у порядку окремого провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Болграда, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Василівська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту,
04.09.2024 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою та просить постановити судове рішення, яким встановити факт його постійного проживання з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , з грудня 1998 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 та після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: на земельну ділянку, загальною площею 2,1 га, КСП «Кальчево», яка належала померлій на підставі сертифікату серії РН № 746094 на право на земельну частку (пай) виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області від 27.07.2000 року, що знаходиться на території Калчівської сільської ради Болградського району Одеської області. Померла була дружиною діда заявника та мачухою батька заявника. У зв'язку з чим заявник ОСОБА_1 вважав себе її онукою та завжди називав бабуся. На дату смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але останні роки не проживала за вказаною адресою. Починаючи з грудня 1998 року, у зв'язку із віком вона почала часто хворіти та почала потребувати постійного піклування, допомоги та догляду, тому він забрав її до себе. Таким чином ОСОБА_2 з грудня 1998 року почала постійно без реєстрації проживати у заявника за адресою: АДРЕСА_1 , по день смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті з'ясувалося, що хоча спадкодавець та спадкоємець мешкали сумісно більше п'яти років, вони не мають родинних стосунків, а факт проживання однією сім'єю потрібно встановлювати в суді. Встановлення факту проживання однією сім'єю необхідне заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.
Ухвалою судді Висоцького С.О. від 09.09.2024 року відкрито провадження по справі.
06.12.2024 року справа перерозподілена судді Раца В.А., у зв'язку з відстороненням судді від здійснення правосуддя, та прийнято до провадження ухвалою від 13.12.2024 року.
24.07.2025 року до участі у справі долучився представник заявника - адвокат Сахарова Н.М., яка підтвердила свої повноваження електронним ордером серії ВН №1549261 від 24 липня 2025 року.
28.07.2025 року представник заявника - Сахарова Н.М. надала до суду додаткові пояснення до заявлених вимог. В поясненнях представник посилається на практику Верховного суду, а саме, що для отримання права на спадкування за законом у четверту чергу п'ятирічний строк проживання однією сім'єю зі спадкодавцем повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності ЦК України (1 січня 2004 року). Для відповідних правовідносин слід застосовувати ст. 1264 ЦК України. Якщо вимога про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявлена у зв'язку з таким проживанням не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, відповідні відносини є спадковими і до них слід застосовувати ст. 1264 ЦК України. Таким чином п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільно проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, у тому числі до набрання чинності Кодексом.
15.09.2025 року представник заявника - Сахарова Н.М. надала до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів (письмових доказів).
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав 17.09.2025 року власноруч складену заяву, в якій просив розглядати справу в його відсутності.
Представник заінтересованої особи - староста с. Калчева - Касім Г., надав заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, вимоги визнав в повному обсязі (а.с.38).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення факту проживання однією сім'єю підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №746094, який виданий 21 червня 2000 року Болградською районною адміністрацією на підставі розпорядження №652 від 16 серпня 1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №2091, належить право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КСП «Кальчева» розміром 2,1 в умовних кадастрових гектарах (а.с.12).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 20.02.2004 року Калчівською сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений актовий запис №10 (а.с.11).
Померла доводиться заявнику мачухою його батькові, що підтверджується наступними доказами:
- свідоцтвом про народження батька заявника - ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , яке видане повторно Болградським райбюро ЗАГС 14 листопада 1935 року на підставі актового запису №6 від 01 березня 1934 року, відповідно до якого його батьком є ОСОБА_4 (а.с.10);
- свідоцтвом про народження заявника - ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , яке видане повторно Калчівською сільською радою Болградського району Одеської області 28 грудня 1957 року, відповідно до якого його батьком є ОСОБА_3 (а.с.9);
- свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , яке видане повторно Болградським райбюро ЗАГС 24 лютого 1972 року на підставі актового запису №8 від 31 січня 1942 року, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 одружилися та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Тобто судом встановлено, що дід заявника ще до його народження одружився у січні 1942 року вдруге та ОСОБА_2 доводиться батькові заявника ОСОБА_3 мачухою.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина та заявник звернувся до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. для оформлення своїх спадкових прав, але йому постановою від 09 травня 2024 року було відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджували б родинні відносини заявника з померлою (а.с.13).
Судом досліджено витребувану копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 №349/2016 заведену приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. за заявою ОСОБА_1 - заявника по справі (а.с.21-29), відповідно до яких заявник є єдиним спадкоємцем, що звернувся для оформленні спадщини після її смерті. Батько заявника також помер, ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується його свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 що видано повторно 23 травня 2012 року (а.с.23).
Факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю з грудня 1998 року до смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується актом опитування сусідів від 18.04.2025 року, що складений працівниками сільської ради, з якого вбачається, що сусіді ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживають за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 відповідно, підтвердили, що ОСОБА_2 часто хворіла та з грудня 1998 року переїхала жити до родини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживала по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник за нею піклувався, забезпечував її продуктами харчування, одягом, медикаментами та після смерті за власний рахунок здійснив поховання, справляв поминки за місцевими звичаями.
Окрім цього заявник надав суду довідку №29, видану 19.08.2025 року Приватним підприємством «Хорс Агро», з якої видно, що земельний пай у розмірі 2,1 умовних га, якій належить бабусі заявника - ОСОБА_2 на підставі сертифікату РН №746094 від 21.07.2000 року дійсно знаходиться в обробці ПП «Хорс агро» з 2022 року по теперішній час та отримує орендну плату. На підставі якого документу ОСОБА_1 отримував орендну плату суду не надано, тобто на даний час за спадкоємцем можливо успадкувати тільки право на земельний пай.
Як вбачається зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а тому п'ятирічний строк необхідно обчислювати і з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 тощо.
Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Пунктом 9 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судам роз'яснено, що при встановленні судами факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до дня смерті (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати положення статті 3 Сімейного кодексу України відповідно до якої сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, а також те, що сім'я створюється на підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03.06.99 № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт.
За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так як судом було встановлено, що з заявою про прийняття спадщини звернувся тільки заявник, саме заявник останні 5 років життя ОСОБА_2 доглядав її, через похилий вік та не здатність самостійно себе обслуговувати, тому суд вважає за можливим задовольнити вимоги заявника, тем більш судом у даний справі не вирішується питання, щодо спадкових прав на майно, а тільки встановлюється факт проживання однією сім'єю, що дає право на спадкування в четвертій черзі.
На підставі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що докази, на які посилається заявник, достатні для встановлення факту того, що він проживав з ОСОБА_2 однією сім'єю з грудня 1998 року до часу відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 12,81,82, 259, 263-265,315, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Василівська сільська рада Болградського району Одеської області, про встановлення факту - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу з грудня 1998 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца