Справа №491/170/25
Провадження № 2/491/263/25
іменем України
29 вересня 2025 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Ананьїв Подільського району Одеської області цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»(далі ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором на загальну суму 107730,00 гривень, а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 26 квітня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі - ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 746388, відповідно до якого позивач надав, а відповідач отримав кредит та зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування в порядку та строки, визначені договором. Між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»укладено договір факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»за плату належні йому права вимоги, які ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»прийняло та стало новим кредитором у зобов'язанні. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 107730,00 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п'ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.70).
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачеві копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання (а.с.60-64).
Відповідачеві ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.73). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.74).
Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.
Верховний Суд в постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б).
За наведених обставин відповідач вважається таким, що 20 березня 2025 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с.74).
Проте, в установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, судове засідання для її розгляду у відповідності до норм ЦПК України не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням відповідача від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним кодексом України.
26 квітня 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідачем у справі, було укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 746388 по продукту «NewShort», за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 15000,00 гривень на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,2 % в день (стандартна процентна ставка) та 1,1 % в день (знижена процентна ставка) (а.с.8-18).
Пунктом 2.1 цього договору визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Вказаний договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Х945» 26 квітня 2023 року о 15:20:56.
Також, відповідач підписав електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «Х945» додатки до вказаного вище кредитного договору, в яких теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме графік платежів та паспорт споживчого кредиту (а.с.18 зворотний-22).
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», позичальник ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір № 746388 від 26 квітня 2023 року о 15:20:57 ідентифікований ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор «Х945», час відправки ідентифікатора позичальнику - 26 квітня 2023 року о 15:12:41, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор, - НОМЕР_2 .
14 квітня 2023 року відповідач ОСОБА_1 отримав за вказаним вище кредитним договором кредитні кошти в розмірі 15000,00 гривень, на зазначену ним в кредитному договорі (пункт 2.1) банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням ТОВ «ПЕЙТЕК», яке є фінансовою установою, що надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, та з яким ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року.
01 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»було укладено договір факторингу № 01022024-1, згідно з умовами якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 746388 від 26 квітня 2023 року, який був укладений між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 (а.с.41-45).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 746388 від 26 квітня 2023 року у розмірі 107730,00 гривень (а.с.46-47).
Згідно з платіжною інструкцією № 74877 від 01 лютого2024 року, ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»сплатило ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року 2528538,65 гривень (а.с.48).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», станом на 01 лютого 2024 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 746388 від 26 квітня 2023 року становить 107730,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 гривень, заборгованість за процентами - 92730,00 гривень (а.с.35-40).
25 лютого 2025 року ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»направило відповідачеві досудову вимогу про повернення кредиту (а.с.49).
Згідно з частинами першою, третьою статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частинами першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною третьою вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (частина перша статті 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на вебсайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем ОСОБА_1 та первісним кредитором не було б укладено.
Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та інших.
Відповідно до частини першої статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що 26 квітня 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 746388. За умовами договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачеві кредит у розмірі 15000,00 гривень, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника. Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х945» 26 квітня 2023 року о 15:20:56.
Вказаний кредитний договір укладений шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства екранними підписом, в особистому кабінеті споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої шляхом товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Відповідно до умов пункту 9.8 договору, підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в частинах першій, другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на вебсайті; він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» що розміщені на вебсайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 лютого 2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»було укладено договір відступлення прав вимоги № 01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»права вимоги, а ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»їх прийняло та передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників від 01 лютого 2024 року до договору факторингу № 01022024-1 від 01 лютого 2024 року ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»набуло права грошової вимоги до відповідача по кредитному договору № 746388 від 26 квітня 2023 року у розмірі 107730,00 гривень.
Таким чином, матеріали справи в їх сукупності підтверджують факт укладення між ТОВ «СЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 кредитного договору, а також переходу права вимоги за кредитним договором № 746388 від 26 квітня 2023 року від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»».
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 746388 від 26 квітня 2023 року у розмірі 107730,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 гривень; заборгованість за відсотками - 92730,00 гривень.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, де серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19 та № 910/16803/19.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) також акцентувала увагу на те, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.
Таким чином суд при вирішенні питання зменшення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалося від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень, представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 0103 від 01 березня 2024 року, укладений між ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» та АО «АПОЛОГЕТ» (а.с.51); ордер на надання правничої допомоги від 01 березня 2024 року (а.с.55); витяг із замовлення №27 від 19 лютого 2025 року до договору про надання правової допомоги (а.с.52); детальний опис наданих послуг від 21 лютого 2025 року (а.с.53 ), відповідно до якого позивачеві були надані наступні правові та юридичні послуги: усна консультація клієнта щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта, подання заяви до суду від імені клієнта.
Так, за змістом пункту 1 частини другої статті 137 та частини восьмої статті 141 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Отже, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом в постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року та 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18,
З матеріалів справи вбачається, що позивачем доведено факт надання правової допомоги адвокатом АО «АПОЛОГЕТ» Усенком М.І. в обсязі, що передбачений умовами Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0103 від 01 березня 2024 року.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»при розгляді цієї справи, суд оцінюючи надані докази на підтвердження понесених таких витрат у їх сукупності, враховує визначений договором порядок визначення гонорару, оцінюючи обсяг наданих послуг та їх необхідність, а також співмірність вартості послуг із складністю справи і змістом цих послуг, дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування на користь ТОВ «ФК “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем, у відповідності до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2422 гривень 40 коп. (а.с.1), суд вважає за необхідне судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору, покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10, 12, 13 76-81, 141, 264, 279 ЦПК України, статтями 11, 525, 526, 530, 610 612, 625, 629, 639, 652, 1049, 1054 ЦК України, суд,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»(місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ: 35234236, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614), заборгованість за кредитним договором № 746388 від 26 квітня 2023 року в розмірі 107730 (сто сім тисяч сімсот тридцять) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»»(місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Львівська область м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,ідентифікаційний номер в ЄДРПОУ: 35234236, банківські реквізити: НОМЕР_4 , відкритий в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО: 300614), суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “КРЕДИТ-КАПІТАЛ»», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79029, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28,ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35234236
Відповідач:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3
Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 29 вересня 2025 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Рішення суду набрало законної сили «____» __________________20____ року.
Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/170/25 Ананьївського районного суду Одеської області.