Ухвала від 22.09.2025 по справі 991/10365/24

Справа № 991/10365/24

Провадження 1-кп/991/108/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

суддівОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі:

секретаря судового засіданняОСОБА_4

прокурораОСОБА_5

обвинуваченогоОСОБА_6

його захисників, адвокатівОСОБА_7

ОСОБА_8

обвинуваченогоОСОБА_9

його захисників, адвокатівОСОБА_10

ОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12

його захисника, адвокатаОСОБА_13

обвинуваченого ОСОБА_14

його захисника, адвокатаОСОБА_15

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про покладення на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд із застосованими до них запобіжними заходами, у виді застави, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5

кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.02.2025 ? судовий розгляд.

1.3. 18.09.2025 та 19.09.2025 від прокурора надійшли клопотання про покладення на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом - заставою.

(1) Прокурор просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 строком на 2 місяці обов'язки:

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Потребу у покладенні на обвинуваченого зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював обґрунтованістю висунутого ОСОБА_6 обвинувачення та існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, то прокурор обґрунтовував його наступним: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю у нього паспорту для виїзду за кордон; можливістю перетину державного кордону, що пов'язана з невизначеністю на пунктах пропуску у прикордонних територіях та неналежним контролем за всією ділянкою державного кордону, що зумовлене військовою агресією зі сторони рф; непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв'язку з воєнним станом, з огляду на його вік; офіційним доходом обвинуваченого, який надає йому можливість вільно змінювати місце свого проживання.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то прокурор обґрунтовував його таким: спроможністю опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а решта ? потенційними учасниками справи; використанням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_6 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв'язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_6 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив обрати обвинуваченому обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки їх відсутність може негативно на хід судового розгляду.

(2) Прокурор просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 строком на 2 місяці обов'язки:

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Покладення таких обов'язків прокурор пов'язував обґрунтованістю висунутого ОСОБА_9 обвинувачення з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, то прокурор обґрунтовував його: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_9 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; можливістю безперешкодного перетину державного кордону, що пов'язана з його неодноразовим перетином, непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв'язку з воєнним станом, з огляду на його вік; невизначеністю на кордонах на неможливістю здійснювати належний контроль відповідними органами за всіма ділянками державного кордону; майновим станом обвинуваченого, який надає йому можливість забезпечити своє існування в умовах переховування.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків прокурор, то він прокурором обґрунтований: спроможністю опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а решта ? потенційними учасниками справи; використанням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_9 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.

У зв'язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_9 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив обрати обвинуваченому зазначені обов'язки, оскільки їх відсутність може негативно вплинути на хід судового розгляду.

(3) Прокурор просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 строком на 2 місяці обов'язки:

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Доводи клопотання пов'язані з обґрунтованістю висунутого ОСОБА_12 обвинувачення з існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, то прокурор його мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_12 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов'язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який надають йому можливість планувати втечу задля ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органу досудового розслідування.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то він прокурором обґрунтовуваний: спроможністю опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а решта ? потенційними учасниками справи; використанням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_12 можливість впливати на свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі; закріпленим у КПК України принципом безпосереднього отримання судом показань.

На думку прокурора, наведене, поряд з відомостями про особу обвинуваченого, характером інкримінованого кримінального правопорушення, вказує на необхідність покладення на ОСОБА_12 вищезгаданих обов'язків, тоді як відсутність таких обов'язків може негативно вплинути на хід судового розгляду.

(4) Прокурор просив суд покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 строком на 2 місяці обов'язки:

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Потребу у покладенні на обвинуваченого таких обов'язків прокурор пояснював обґрунтованістю пред'явленого ОСОБА_14 обвинувачення, а також існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, то прокурор його мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_14 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов'язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який надає йому фінансову можливість залишити межі України та залишатися за кордоном протягом тривалого часу.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то прокурор його обґрунтовував: спроможністю опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду, а решта ? потенційними учасниками справи; існуванням широкого кола знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, які обвинувачений потенційно може використовувати з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.

На думку прокурора, наведене вказує на необхідність доповнення застосованого до ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді застави вищевказаними обов'язками, оскільки вони ефективніше сприятимуть забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, а їх відсутність може негативно вплинути на хід судового розгляду.

1.4. 22.09.2025 обвинуваченим ОСОБА_12 подано заперечення на клопотання прокурора про покладення на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з наступних підстав:

- прокурор посилається у клопотанні на ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.12.2023 у справі № 991/10582/23, якою ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яка не відповідає вимогам с.19, 129-1 Конституції України, а тому існує необхідність звернутись до Верховного Суду для внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності згаданої ухвали;

- чинний КПК України не передбачає процедури покладення лише обов'язків після спливу строків попередніх;

- подане клопотання не містить конкретного обґрунтування неможливості запобігання заявленим ризикам шляхом застосування більш м'яких заходів, а також не долучає належних доказів на підтвердження ризикам і факту їх не зменшення.

У зв'язку з викладеним, обвинувачений просив суд повернути клопотання як таке, що подане з порушенням вимог КПК України, з роз'ясненням права на повторне звернення за умови належного оформлення та обґрунтування відповідно до ст. 184, 194, 199 КПК України; альтернативно у разі розгляду по суті клопотання прокурора - обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням вказаних прокурором обов'язків; звернутись до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності правового акта - ухвали слідчого судді ВАКС від 05.12.2023 про застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ІІ. Позиції сторін судового провадження

2.1. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_6 .

2.1.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.1.2. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо клопотання прокурора заперечували. Вважали, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, тому у його задоволенні належить відмовити. Додали, що докази на підтвердження існування заявлених ризиків відсутні, а застосований розмір застави достатній для забезпечення належної поведінки обвинувачених.

2.2. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_9 .

2.2.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.2.2. Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники, адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , щодо клопотання прокурора заперечували. Вважали, що у КПК України відсутня така законодавчо визначена конструкція, як «покладення обов'язків».

2.3. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_12 .

2.3.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.3.2. Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник, адвокат ОСОБА_13 , щодо клопотання прокурора заперечували. Вважали, що ст. 331 КПК України, на яку покликався прокурор у клопотанні, не передбачає «покладення обов'язків», тому клопотання прокурора підлягає поверненню. Наголосили, що заявлені прокурором ризики не підтверджуються доказами.

2.4. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на ОСОБА_14 .

2.5.1. Прокурор клопотання підтримав з мотивів, викладених вище.

2.5.2. Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник, адвокат ОСОБА_15 щодо клопотання прокурора заперечували. Зазначили, що будь-яких вагомих доказів, які б підтверджували ризики, про які говорить прокурор, відсутні. Зауважено, що прокурор усупереч передбаченій КПК України процедурі, вдався до збирання доказів про майновий стан ОСОБА_14 , хоча стадія збирання доказів вже завершилась.

ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, суд дійшов до таких висновків.

3.1. Правове регулювання та межі судової оцінки

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Норма ч. 1 ст. 200 КПК України визначає, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 КПК України, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Наведена норма означає, що прокурор наділений повноваженням подати суду клопотання, яке може містити вимогу покласти додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Подання такого клопотання є окремим, самостійним правом прокурора.

За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 КПК України застава є видом запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Ураховуючи положення ч. 2 ст. 200 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов'язаний розглянути клопотання про покладення на обвинуваченого додаткових обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Виходячи з наведеного, для вирішення питання про покладання додаткових обов'язків дослідженню підлягають такі обставини:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Водночас, оскільки в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 на теперішній час перебувають у статусі обвинувачених, що нівелює потребу в оцінюванні обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки оцінка обґрунтованості обвинувачення буде надана судом за наслідком судового розгляду, суд зупиняється на оцінці вірогідності вчинення обвинуваченим позапроцесуальних дій, які будуть перешкоджати судовому розгляду, тобто на доведеності заявлених прокурором ризиків.

3.2. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 08.12.2023 за ОСОБА_6 була внесена застава. Востаннє, обвинуваченому строк дії обов'язків, визначених ухвалою від 08.12.2023, продовжено до 17.09.2025.

Отже, починаючи з 18.09.2025, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_6 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджував, що встановлені під час досудового розслідування та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_6 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_6 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, з огляду на вік ОСОБА_6 , на нього не поширюються.

Окрім того, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_6 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.3. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.12.2023 до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 21.12.2023 за ОСОБА_9 була внесена застава. Востаннє, обвинуваченому строк дії обов'язків, визначених ухвалою від 18.12.2023, продовжено до 17.09.2025.

Отже, починаючи з 18.09.2025, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_9 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_9 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання прокурора, встановлені під час досудового розслідування та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_9 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_9 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, з огляду на вік ОСОБА_9 , на нього не поширюються.

Також суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Крім того суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. Так, на переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_9 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.5. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_12 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 до ОСОБА_12 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали заставодавцями за ОСОБА_12 була внесена застава. Строк дії обов'язків, визначених ухвалою від 05.12.2023, востаннє продовжено до 17.09.2025.

Отже, починаючи з 18.09.2025, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_12 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, станом на тепер, щодо ОСОБА_12 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджував, що встановлені під час досудового розслідування та судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_12 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_12 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12 ? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, з огляду на вік ОСОБА_12 , на нього не поширюються.

Водночас, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Щодо доводів обвинуваченого, викладених у письмових запереченнях, то суд, керуючись принципом остаточності судового рішення, зауважує, що відповідь на них вже була надана судом у попередніх ухвалах, тому суд не вбачає за потрібне вдаватись до їх повторної оцінки.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_12 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

3.6. Щодо покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на обвинуваченого ОСОБА_14 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 до ОСОБА_14 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000 грн та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На виконання вказаної ухвали 07.12.2023 за ОСОБА_14 була внесена застава. Востаннє, обвинуваченому строк дії обов'язків, визначених ухвалою від 06.12.2023, продовжено до 17.09.2025.

Отже, починаючи з 18.09.2025, у зв'язку з закінченням продовженого строку дії покладених на ОСОБА_14 обов'язків, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині визначених обов'язків припинила свою дію в силу ч. 7 ст. 194 КПК України.

Відтак, станом на тепер, щодо ОСОБА_14 продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави, в доповнення до якого прокурор прохав покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У поданому клопотанні прокурор стверджував, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування та вплив на свідків), продовжують існувати, і з метою гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження є необхідність у покладенні на ОСОБА_14 ряду обов'язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_14 від суду є актуальним.

Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_14 .? ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України зазначений склад злочину віднесене до корупційних, а тому звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

У зв'язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов'язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, поширюються на ОСОБА_14 .

Поряд з цим, суд не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_14 , з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, в обвинуваченого збільшуються можливості для ухилення від суду. Адже у держави наразі з об'єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.

Окрім того, суд бере до уваги професійний досвід обвинуваченого, зокрема, тривалий час перебування на посаді судді Київського апеляційного суду, за який він міг набути широке коло зв'язків, використовуючи які може реалізувати ризик переховування від суду навіть в умовах воєнного стану.

Також суд бере до уваги майновий стан обвинуваченого. На переконання суду, отримання протягом попередніх років роботи суддею Київського апеляційного суду фінансових надходжень дозволило обвинуваченому зробити певні заощадження, які він, у разі необхідності, може використати для переховування як на території України, так і за її межами.

Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та характеристика обвинуваченого у сукупності дають суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду.

Щодо ризику впливу на свідків, суд зазначає, що попри те, що обвинувачений не працює в Київському апеляційному суді, він все ж може володіти контактами чи іншими персональними даними свідків, більшість з яких продовжує працювати у цьому суді, а відтак не позбавлений можливості здійснити вплив з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. Також суд зауважує, що ризик впливу на свідків може зберігатись до завершення та допиту в суді.

Зважаючи на зазначене, оскільки застосування до ОСОБА_14 застави без покладення на обвинуваченого окремих обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявних ризиків, ураховуючи, що обов'язки, які просить покласти прокурор на обвинуваченого, не є обтяжливими і не пов'язані з надмірними обмеженнями у звичайній життєдіяльності, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 22.11.2025 включно.

2. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_9 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_9 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , до 22.11.2025 включно.

3. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_12 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_12 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 , до 22.11.2025 включно.

4. Клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого ОСОБА_14 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поряд з застосованим запобіжним заходом у вигляді застави ? задовольнити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 , строком на два місяці обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , з приводу обставин цього кримінального провадження;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Обвинуваченого ОСОБА_14 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_14 , до 22.11.2025 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3