Провадження № 11-сс/821/452/25 Справа № 711/8143/25 Категорія: ст. 170 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
24 вересня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
представника власника
майна адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.09.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України,
зазначеною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025250000000577 від 21.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України та накладено арешт на речові докази, які були вилучені 29.08.2025 під час обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ОСОБА_9 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A10S», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім-карткою за № НОМЕР_4 ;
-мобільний телефон «Tecno 18» ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з сім-карткою за № НОМЕР_7 ;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , з сім-картками НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
-ноутбук «Asus Vivobook» сірого кольору із зарядним пристроєм;
-відеореєстратор «Green Vision», модель CV-N, серійний номер 201506175230098 з адаптором;
-грошові кошти в сумі 2200 гривень, 100 доларів США;
-мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , з сім-карткою за № НОМЕР_14 ;
-мобільний телефон «LG V-60» ІМЕІ: НОМЕР_15 , з сім-карткою за № НОМЕР_16 ;
-мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», ІМЕІ: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , з сім-карткою за № НОМЕР_19 ;
-мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_20 , НОМЕР_21 з сім-карткою за № НОМЕР_22 ;
-грошові кошти в загальній сумі 11700 гривень,
з метою збереження як речових доказів, встановивши заборону володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Прийняте рішення слідчим суддею обґрунтовано відповідністю вилученого майна вимогам ст. 98 КПК України та необхідністю забезпечення збереження речових доказів і досягнення дієвості кримінального провадження, з метою запобігання можливості приховування та зникнення майна, розумності і співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження з врахуванням правової підстави для арешту майна.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що вилучене майно не стосується фактів кримінального провадження та не є предметом або речовим доказом у кримінальному провадженні. Так, органом досудового розслідування не надано належних та допустимих доказів, що дані речі можуть бути знаряддям вчинення злочину та що вилучені речі є речовим доказом і не доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, належне ОСОБА_10 . Вилучені мобільні реєстратори, ноутбуки, відеореєстратори, сім-картки та інші технічні пристрої, грошові кошти у сумі 11700 гривень, 2000 гривень та 100 доларів США не мають відношення до кримінальної справи, не набуті кримінально-протиправним шляхом.
При цьому, у вступній частині апеляційної скарги адвокат просить скасувати ухвалу слідчого судді від 03.09.2025 у справі №711/8141/25, у тексті апеляційної скарги зазначено про накладення арешту ухвалою слідчого судді від 09.09.2025, до апеляційної скарги додано копію ухвали слідчого судді від 08.09.2025 з єдиним унікальним номером судової справи 711/8143/25. Обидві справи стосуються вирішення клопотання про накладення арешту на майно в одному кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025. Апеляційним судом було витребувано обидві справи.
В ході апеляційного розгляду даної скарги по суті, адвокат уточнив дату оскаржуваного рішення, пославшись на допущену ним технічну помилку та просив суд правильною датою ухвали вважати - 08.09.2025.
Заслухавши доповідь судді, думку адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, заслухавши пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшов таких висновків, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження справа №711/8143/25 вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , маючи умисел на незаконне вирощування рослин конопель, з метою подальшого збуту, усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні та заборонена діяльність фізичних осіб з використання рослин конопель, а також відповідно до Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою збуту здійснили вирощування рослин конопель, в невстановленій кількості, але не менше ніж 11 рослин на заздалегідь підготовленій земельній ділянці за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району, Черкаської області, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_10 , діючи разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у невстановлений в ході досудового розслідування час, на земельній ділянці з кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району, Черкаської області, у невстановлений період часу, але не пізніше ніж 04.08.2025 висадили у відкритий ґрунт рослини конопель у невстановленій кількості, але не менше ніж 11 рослин конопель.
В подальшому, ОСОБА_10 , діючи спільно та за попередньою змовою із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , розуміючи, що для повноцінного дозрівання рослин конопель та можливості подальшого їх збору, необхідний відповідний догляд за ними, діючи відповідно до домовленостей групи осіб, періодично приблизно протягом серпня 2025 року на спеціально підготовленій земельній ділянці за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району, Черкаської області, з метою подальшого збуту здійснював вирощування рослин конопель та вживав заходів щодо їх росту, шляхом підживлення, культивування, з метою доведення їх до стадії дозрівання у невстановленій кількості, але не менше ніж 11 рослин конопель.
Так, 14.08.2025, у період часу з 22 годин 04 хвилин по 22 годину 21 хвилин, під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, працівниками правоохоронних органів на земельній ділянці за координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району, Черкаської області з ґрунту відібрано зразки рослин в кількості 11 (одинадцять) рослин, які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/12297-НЗПРАП від 29.08.2025 є рослинами роду коноплі (Cannabis L.), які містять психотропну речовину.
Він же, незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений період часу, але не раніше ніж з 23.08.2025 та не пізніше 29.08.2025, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , переслідуючи спільний умисел на придбання та зберігання наркотичного засобу - канабіс з метою подальшого збуту, на території земельної ділянки за кадастровим номером 7124688500:04:003:0157 з координатами 48.856827, 29.849719, яка розташована в адміністративних межах с. Шукайвода, Христинівської міської громади, Уманського району, Черкаської області зірвали фрагменти рослин роду конопель попередньо вирощених на зазначеній земельній ділянці, та в подальшому у висушеному стані за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах перемістили придбаний таким чином наркотичний засіб - канабіс на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 продовжили зберігати з метою подальшого збуту в салоні автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_23 .
Далі, 29.08.2025 в період часу з 22 години 03 хвилини по 23 годину 25 хвилин працівниками поліції проведено обшук автомобіля «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_23 , розташованого за адресою: Черкаська область, Уманський район, с. Велика Севастянівка, вул. Лесі Українки, буд. 1, в ході якого в салоні зазначеного автомобіля виявлено та вилучено 32 полімерні відра із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка ймовірно є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, в особливо великих розмірах, який ОСОБА_10 спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
Так, реагуючи на вчинене кримінальне правопорушення та встановлення інших невстановлених осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину та з метою вилучення речей та предметів, які мають суттєве значення для кримінального провадження 29.08.2025, невідкладно, в порядку, визначеному ст.ст.233, 234 КПК України, з метою врятування майна - наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс та слідів кримінального правопорушення, проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за участю власника домоволодіння - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , працівниками поліції виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A10S», ІМЕІ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з сім -карткою за № НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон «Tecno 18» ІМЕІ: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з сім - карткою за № НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», ІМЕІ: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , з сім - картками НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
- ноутбук «Asus Vivobook» сірого кольору із зарядним пристроєм;
- відеореєстратор «Green Vision», модель CV-N, серійний номер 201506175230098 з адаптором;
- грошові кошти в сумі 2200 гривень, 100 доларів США;
- мобільний телефон «Nokia» ІМЕІ: НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , з сім - карткою за № НОМЕР_14 ;
- мобільний телефон «LG V-60» ІМЕІ: НОМЕР_15 , з сім - карткою за № НОМЕР_16 - належить ОСОБА_13 ;
- мобільний телефон «Samsung Galaxy A10», ІМЕІ: НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , з сім -карткою за № НОМЕР_19 ;
- мобільний телефон «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_20 , НОМЕР_21 з сім - карткою за № НОМЕР_22 ;
- грошові кошти в загальній сумі 11700 грн., які знаходились біля паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_13
- поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, залишки речовини рослинного походження.
29.08.2025, невідкладно, в порядку, визначеному ст.ст.233, 234 КПК України, з метою врятування майна - наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс та слідів кримінального правопорушення, проведено обшук транспортного засобу «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_23 , власником якого є ОСОБА_9 , який на момент проведення обшуку знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , та за участю ОСОБА_10 , працівниками поліції виявлено та вилучено в середині нього полімерні відра білого кольору в загальній кількості 32 штуки із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яка ймовірно являється наркотичним засобом - канабіс та полімерне відро із вмістом ємностей різного розміру, в середин якого насіння рослинного походження зеленого кольору. Зокрема, виявлено та вилучено свідоцтво НОМЕР_24 про реєстрацію транспортного засобу «HYUNDAI H-1», р.н. НОМЕР_23 та вилучений вказаний транспортний засіб, який поміщено на спеціальний майданчик ГУНП в Черкаській області.
29.08.2025 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 2 ст. 310 КК України.
29.08.2025 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
29.08.2025 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
29.08.2025 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
29.08.2025 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.
Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді спостереження за місцем, а саме за домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для забезпечення своєї незаконної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, використовували автомобіль Toyota Highlander, реєстраційний номер НОМЕР_25 , за допомогою якого в період з 11 по 25 серпня 2025 року приїздили до вище вказаного домоволодіння та перевозили наркотичні засоби, в тому числі ті що були виявлено в ході проведення обшуків житла та іншого володіння у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 441566614) будинок АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_9 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Постановою слідчого від 30.08.2025 вище вказані речі, предмети, речовини та автомобіль визнані речовими доказами.
Звертаючись із клопотанням до слідчого судді прокурор вказав на те, що виходячи з матеріалів кримінального провадження та обставин вчинення злочинів, виявлені та вилучені під час проведення обшуків домоволодіння та транспортного засобу мобільні телефони, ноутбук, грошові кошти, речовини рослинного походження мають ознаки речових доказів і мають істотне значення для матеріалів кримінального провадження, проведення подальших слідчих дій та містять на собі сліди злочину. Зокрема на вказаних мобільних телефонах із зазначеними сім картами та ноутбуці, наявні месенджери, в яких здійснюється замовлення для продажу наркотичних засобів, міститься та зберігається листування із фотозображеннями та фотозображення ділянок місцевості з позначками локації та координат «схованок», а також може зберігатися інформація пов'язана із обставинами збуту, зокрема і листування із іншими особами, що можуть бути причетними до вчинення злочину, пов'язаного з незаконним збутом наркотичних засобів та покупцями наркотичних засобів. Відповідно отримана інформація та відомості можуть бути використані як доказ причетності особи (осіб) до вчинення кримінального правопорушення, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Грошові кошти виявлені та вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути отримані злочинним шляхом, в результаті продажу вже виготовленого наркотичного засобу.
Вилучений транспортний засіб «HYUNDAI Н-1», р.н. НОМЕР_26 , використовувався злочинцями з метою незаконного зберігання та перевезення речовин, які можуть бути наркотичними засобами, та які є об'єктом кримінально протиправних дій.
Відтак вилучене вищевказане майно має істотне значення для матеріалів кримінального провадження, використовувалося для забезпечення злочинної діяльності, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні виникла потреба в забороні розпорядження та користування ним, оскільки їх незастосування може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. У зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді із клопотання про накладення арешту на майно.
Як зазначено в оскаржуваній ухвалі слідчого судді у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_13 вказав, що мобільний телефон та грошові кошти в сумі 11700 грн. його, гроші він накопив для існування та носив із собою, підозрюваний ОСОБА_11 повідомив, що його речей немає, заперечує проти накладення арешту, підозрюваний ОСОБА_15 вказав, що телефон Самсунг його, заперечує проти накладення арешту, просив відмовити у задоволенні клопотання, підозрюваний ОСОБА_10 повідомив, що телефон Редмі 13 та ноутбук Леново належать йому, тому заперечує проти накладення арешту, підозрюваний ОСОБА_12 повідомив, що мобільний телефон Самсунг Галаксі А 10 його, тому він заперечує проти накладення арешту.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 131, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Суд апеляційної інстанції вбачає, що наведені у клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджувалися матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню, на його думку, кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам адвоката - представника власника майна.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.
Як свідчать матеріали, надані слідчому судді та суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси фізичної особи з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Так, майно, на яке накладено арешт у даному провадженні, в рамках досудового розслідування може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, зокрема, на вилучених мобільних телефонах із зазначеними сім картами та ноутбуці, наявні месенджери, в яких імовірно здійснюється замовлення для продажу наркотичних засобів, міститься та зберігається листування із фотозображеннями та фотозображення ділянок місцевості з позначками локації та координат «схованок», а також може зберігатися інформація пов'язана із обставинами збуту, зокрема і листування із іншими особами, що можуть бути причетними до вчинення злочину, пов'язаного з незаконним збутом наркотичних засобів та покупцями наркотичних засобів. Відповідно отримана інформація та відомості можуть бути використані як доказ причетності особи (осіб) до вчинення кримінального правопорушення, доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А виявлені та вилучені грошові кошти можуть бути отримані злочинним шляхом, в результаті продажу вже виготовленого наркотичного засобу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
Слід також зазначити, що у даному провадженні арешт майна накладено з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного посилання представника власника майна ОСОБА_10 на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно на яке накладено арешт в даному кримінальному проваджені відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Натомість апеляційна скарга адвоката не містить доводів, які б спростовували докази сторони обвинувачення. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді та про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
Крім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
А згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами даного провадження, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, а тому доводи адвоката стосовно незаконності ухвали слідчого судді колегія суддів вважає непереконливими.
Апеляційним судом не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст.170-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші доводи на які посилається адвокат також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки істотних порушень норм КПК України не встановлено такі не вбачаються і зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд, -
ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.09.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12025250000000577 від 21.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач :
Судді :