Справа № 644/3146/25 Головуючий І-ї інстанції - Бабенко Ю.П.
Провадження № 33/818/1041/25 Суддя доповідач - Гєрцик Р.В.
Категорія: ч.3 ст.126 КУпАП
24 вересня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
за участю захисника Плотнікової І.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Плотнікової І.Ю. на постанову судді Індустріального районного суду м.Харкова від 16 травня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно постанови судді, 30 березня 2025 року о 11 год. 52 хв. водій ОСОБА_1 в м. Харкові по проспекту Героїв Харкова, буд. 274В, керував транспортним засобом MERCEDES BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 . При цьому, стосовно водія ОСОБА_1 було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно постанови від 26.05.2019 року державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області по ВП № 8746315.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Індустріального районного суду м.Харкова від 16 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Плотнікова І.Ю. просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі закрити.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення 30.03.2025 року ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність постанови державного виконавця про його тимчасове обмеження у праві керування ТЗ. При цьому, жодних повідомлень щодо введення такого обмеження він не отримував, у мобільному застосунку «Дія» також не відображалася інформація щодо існування будь-яких обмежень у праві керування ТЗ, що свідчить про відсутність належного повідомлення боржника відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, у матеріалах справи повністю відсутні докази прямого умислу у діях ОСОБА_1 .
Також, 04.04.2025 року постановою старшого ДВ Основ'янсько-Слобідського ВДВС у м.Харкові Східного Міжрегіонального управління МЮУ було скасовано тимчасове обмеження боржника у праві керування ТЗ, та постановою з примусового виконання виконавчого листа №2-2508, виданого 21.03.2003 року Комінтернівським районним судом м.Харкова, виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення у повному обсязі.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи захисника Плотнікової О.І. на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Приймаючи рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, суд першої інстанції виходив, зокрема, із того, що ОСОБА_1 , знаючи про значний розмір заборгованості по аліментам, усвідомлював наявність правових підстав для встановлення йому тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.
Проте, погодитися з такими висновками районного суду не можна за таких підстав.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів справи та постанови судді, при розгляді даної справи суддя суду першої інстанції не достатньо повно встановив усі обставини справи та дійшов до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 26.05.2019 року по ВП № 8746315, згідно якої у відношенні ОСОБА_1 , який є боржником за виконавчим листом № 2-2508 від 21.03.2003 року, було встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Так, згідно зі ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, зокрема, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 3 ст. 126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
При цьому, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад цього адміністративного правопорушення буде повним у разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, свідомо керує транспортним засобом.
Однак, матеріали справи будь-яких доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу у керуванні ним транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права, не містять.
Так, постановою державного виконавця, про яку йшла мова вище, встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів, однак, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що останній був обізнаний про наявність зазначеної постанови державного виконавця та що він був обізнаний про обмеження його у праві керування транспортними засобами.
Зокрема, згідно листа начальника відділу Основ'янсько-Слобідського відділу ДВС №69029 від 02.05.2025 року зазначено, що перевіркою списків згрупованих поштових відправлень Відділу встановлено відсутність запису щодо направлення ОСОБА_1 постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. (а.с. 24)
Крім того, з відеозапису події, що мала місце 30.03.2025 року, убачається, що ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції за порушення ним знаку 5.16 - п.8.4г ПДР України, за що стосовно нього було складено Постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Під час перевірки особи ОСОБА_1 , поліцейськими було виявлено його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, у зв'язку із чим інспектор поліції поцікавився у ОСОБА_1 щодо його обізнаності на рахунок зазначеного обмеження. Останній відповів, що йому взагалі невідомо про існування такого обмеження, як і ймовірні його причини застосування. Зважаючи на викладене, поліцейський порекомендував ОСОБА_1 звернутися до ВДВС для з'ясування усіх обставин.
Згідно пояснень захисника Плотнікової І.Ю., наданих нею у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, за увесь час користування ОСОБА_2 автомобілем, він неодноразово зупинявся співробітниками поліції, його особу перевіряли, та жодних претензій щодо існування тимчасового обмеження права керування ТЗ щодо не висувалось. Крім того, у 2023 році ОСОБА_1 отримав нове водійське посвідчення, і, знову ж таки, жодних питань щодо наявності такого тимчасового обмеження не виникло.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб був повідомлений про прийняте щодо нього рішення та встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом, матеріали справи не містять, а, навпаки, отримана від державного виконавця інформація та відеозапис події підтверджують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав про встановлення щодо нього таких обмежень, а тому в його діях відсутня така обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення, як суб'єктивна сторона (відсутній умисел), а, отже, у його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, є недоведеним, а висновок суду про винуватість останнього є безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, наявним доказам та зазначеним вимогам закону, про що слушно зазначається в апеляційній скарзі захисника.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.53 ст.126 КУпАП, за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.294КУпАП,-
Апеляційну скаргузахисника Плотнікової І.Ю. задовольнити.
Постанову суддіІндустріального районного суду м.Харкова від 16 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик