24 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 640/10207/17
провадження № 22-ц/818/4884, 4885, 4886/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого Тичкової О.Ю.
Суддів - Пилипчук Н.П., Курила О.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід суду та суддів Харківського апеляційного суду по справі за заявою ОСОБА_2 , доньки померлого відповідача ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_1 про перегляд подання виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України за нововиявленими обставинами справа 6/640/223/17/13, провадження 640/10207/17, -
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2025 року, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 повернуто заяву ОСОБА_2 про перегляд подання державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Пугач Н.В. про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України за нововиявленими обставинами разом з додатками: копія свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_4 , копія постанови Пугач Н.В. від 20.07.2016 про арешт майна боржника, копія витягу з реєстру Мінюсту виконавчих проваджень, щодо ОСОБА_3 , копія заяви від 30.06.2025 про ознайомлення із виконавчим провадженням.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського районного суд м. Харкова повернуто без розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2025 року, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 повернуто заяву про забезпечення доказів.
Не погодившись з ухвалами суду, 25 серпня 2025 року ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , доньки померлого відповідача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суду та суддів Харківського апеляційного суду. В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначив, що Харківський апеляційний суд не утворений Законом відповідно до ч.2. ст. 125 Конституції України, а тому є підстави для відводу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 визначено колегію суддів: головуючий суддя - Тичкова О.Ю., судді колегії - Пилипчук Н.П., Курило О.М.
Оскільки на час розгляду справи визначено склад колегії суддів Тичкова О.Ю., Пилипчук Н.П., Курило О.М. заява про відвід суддів Гєрцика Р.В., Грошевої О.Ю., Котелевець А.В., Кружиліної О.А., Люшні А.І., Маміної О.В., Мальованого Ю.М., Савенко М.Є., Шабельнікова С.К., Яковлевої В.С., Яцини В.Б. не підлягає розгляду.
Обговоривши доводи заяви про відвід суддів Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П., Курило О.М., судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає самовідводу, якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Зі змісту заяви вбачається, що позивач має сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Харківського апеляційного суду.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником суду не надано.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).
Викладені у заяві обставини не є об'єктивно обґрунтованими. Судді Харківського апеляційного суду пройшли кваліфікаційне оцінювання відповідно до вимог закону «Про статус суддів та судоустрій» за результатами якого підтвердили свою доброчесність та належний рівень кваліфікації.
Даних про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів матеріали заяви не містять.
Будь-яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи необ'єктивності, заявником не зазначено і доказів цьому не надано.
З урахування викладеного, судова колегія вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Тичковій О.Ю., Пилипчук Н.П., Курило О.М. є необґрунтованим.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
Відповідно до частини 2 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судова колегія вважає за необхідне передати заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід суддям Тичковій О.Ю., Пилипчук Н.П., Курило О.М. для визначення судді, який не входить до складу суду, в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України.
Заяву іншим суддям Харківського апеляційного суду належить залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про відвід суддів Харківського апеляційного суду Гєрцика Р.В., Грошевої О.Ю., Котелевець А.В., Кружиліної О.А., Люшні А.І., Маміної О.В., Мальованого Ю.М., Савенко М.Є., Шабельнікова С.К., Яковлевої В.С., Яцини В.Б. - залишити без розгляду.
Відвід суддів Харківського апеляційного суду Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П., Курило О.М. заявлений ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , визнати необґрунтованим.
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення складу колегії суддів для розгляду заяви про відвід.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Н.П.Пилипчук
О.М.Курило