Справа № 630/672/24 (1-кс/630/555/25) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/916/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
16 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
30.06.2025 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив:
-витребувати матеріали кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року за ч. 2 ст. 146 КК України, які наразі перебувають у Люботинському відділенні поліції, та провести власне особисте і об'єктивне розслідування;
- скасувати постанову слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року
В обґрунтування скарги ОСОБА_6 зазначав, що він є потерпілим у кримінальному провадженні № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року, в якому здійснювалось досудове розслідування у відношенні співробітників УСБУ в Харківській області та УСБУ в Донецькій області, які його викрали та катували у приміщенні Краматорського СБУ. У даному провадженні старший слідчий відділу військової прокуратури сил АТО Жовновач своїми діями виніс постанову про закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 365 КК України та своєю бездіяльністю сприяв приховуванню вчинених злочинів. З такими висновками слідчого він не погоджується, оскільки зазнав ушкоджень здоров'я внаслідок катувань, та за його участю не було проведено жодного слідчого експерименту та не були допитані свідки, які звільняли його з приміщення Краматорського СБУ, де його катували.
Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на підставі ч.4 ст.303 КПК України
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити його скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена усупереч вимогам КПК України, зокрема тому, що слідчим суддею не було взято до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року було проведено не повно та безпідставно слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ст.365 КК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні заявник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Мотиви суду
Відмовляючи заявнику у відкритті провадження за скаргою, слідчий суддя виходив з того, що вимоги скарги не охоплюються визначеним Главою 26 КПК України переліком рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені слідчому судді, та така бездіяльність не передбачена ч.1 ст.303 КПК України.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачена ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Як об'єктивно вбачається зі змісту скарги, поданої до слідчого судді, заявник ОСОБА_6 посилається на необґрунтованість постанови слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року та те, що досудове розслідування було проведено не належним чином, оскільки його жодного разу не викликали до слідчого на допит та з ним, як потерпілим, не проводились жодні слідчі дії.
Тобто, аналізуючи зміст та доводи скарги, вбачається, що заявником оскаржується безпосередньо постанова слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Отже, в даному випадку, будь-яке обмеження учасників процесу щодо доступу до правосуддя є процесуально неприпустимим.
Хоча право на оскарження може залежати від виконання формальних вимог, однак суди мають уникати зайвого формалізму, який підриває справедливість процесу. Занадто прискіпливе застосування процесуальних правил може зашкодити самій суті права на доступ до суду... (постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 759/5737/17).
Однак, слідчий суддя допустив надмірний формалізм з урахуванням того, що ОСОБА_6 не є професійним юристом та виклав обставини справи та вимоги скарги на власний розсуд.
За таких обставин, слідчий суддя передчасно відмовив у відкритті провадження за скаргою. Вказані процесуальні обставини мають істотне значення, що обумовлює необхідність скасування ухвали слідчого судді.
При цьому, оскільки фактично судовий розгляд скарги проведений не був, тому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості розглянути скаргу по суті та надати оцінку викладеним обставинам у скарзі на бездіяльність органу досудового розслідування, що притаманно лише слідчому судді місцевого суду.
З наведених підстав колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою скасуванню, з поверненням матеріалів скарги до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст.304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 02 липня 2025 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ військової прокуратури сил антитерористичної операції від 28 грудня 2016 року про закриття кримінального провадження № 42015051110000041 від 06 жовтня 2015 року - скасувати та справу за скаргою заявника ОСОБА_6 повернути до суду 1-ї інстанції для виконання вимог, передбачених ст. 304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4