Справа № 562/2487/25
"29" вересня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Бєлявській А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
31 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що починаючи з 18.06.1999 року вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу сторони мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свого сина. Відповідач є працездатною особою, а також працює за кордоном, тому може надавати допомогу на утримання сина. Зазначає, що грошових коштів, які вона заробляє, недостатньо для належного утримання сина.
Посилаючись на викладені обставини позивач просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 12000 гривень, щомісячно, починаючи з 29 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 07 серпня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Відзив на позов відповідач не подавав.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило. Згідно поданої позивачкою заяви позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без її участі.
При таких умовах суд вважає за можливе винести заочне рішення в справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
З'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.06.1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб у Відділі реєстрації громадянського стану м. Здолбунів Рівненської області, актовий запис № 66.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21.03.2011 року.
Неповнолітній син ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади №2025/013257942 від 10 вересня 2025 року та №2025/013335921 від 11 вересня 2025 року, виданими Здовбицькою територіальною громадою.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Дитина фактично на даний час перебуває на утриманні позивача. Відповідач не виконує обов'язків по утриманню своєї дитини, які встановлені ст. 180 Сімейного кодексу України, маючи можливість належним чином їх виконувати, так як він знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та отримувати відповідну заробітну плату.
Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на день ухвалення рішення становить 3196 гривень.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак позивачкою ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, а судом таких не здобуто, що відповідач має дохід для сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в заявленому нею розмірі, а саме 12000 гривень в місяць.
Матеріали справи не містять доказів в спростування доводів позивачки про те, що відповідач перебуває за кордоном та працевлаштований там. Також позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження розміру доходів відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У зв'язку з тим, що дитина потребує матеріальної допомоги і відповідач зобов'язаний їй надавати таку допомогу, враховуючи потреби дитини, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень щомісячно.
Позов до суду пред'явлений 31 липняня 2025 року, а тому відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину повинні стягуватися з указаної дати і до досягнення дитиною повноліття.
Суд зауважує, що відповідач є чоловіком працездатного віку, доказів неможливості працевлаштуватися на роботу за станом здоров'я або з інших поважних причин не надав, а відтак повинен приймати заходи для можливості утримувати свою дитину на достатньому для дитини рівні.
Відповідачем не представлено суду жодних доказів про те, що він за своїм матеріальним становищем, чи станом здоров'я не може надавати матеріальну допомогу малолітньому синові, у розмірах визначених судом.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 31 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя І.А. Чорний