Дата документу 26.09.2025Справа № 554/7410/25
Провадження № 2/554/3510/2025
26 вересня 2025 року місто Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Шевська О.І.,
за участі секретаря судового засідання - Рябченко
позивача - Мацак В.Л.
представника позивача - Гайтота І.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Житлово- експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права користування житловим приміщенням, -
встановив:
В травні 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Житлово- експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права користування житловим приміщенням та уточнивши позовні вимоги прохала суд встановити факт проживання в кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.08.1992 року. Визнати право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 , житловою площею 18,5 кв. м, загальною площею 18,5 кв. м за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 05.08.1992 року на правових підставах.
Ухвалою суду від 22.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
11.06.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому вказали, що при вирішення справи покладаються на розсуд суду та просять розглядати справу без їх представника.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили задовольнити з урахуванням уточнених позовних вимог.
Представник відповідача прохав проводити розгляд справи за їх відсутності з урахуванням поданого відзиву, де вказано, що при вирішення справи покладаються на розсуд суду.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, прохав проводити розгляд справи за їх відсутності, вказав що при вирішення справи покладаються на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, приходить до висновку про задоволення первісної позовної заяви та зустрічної позовної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в кімнаті АДРЕСА_1 .
Відповідно до Направлення виданого Полтавським тролейбусним управлінням від 28.07.1992 року за № 46, Полтавське тролейбусне управління направило на поселення та прописку ОСОБА_1 працюючу в обласному противотуберкульозному диспансері, медсестрою. На підставі даного направлення Позивача було заселено та зареєстровано в гуртожиток за адресою АДРЕСА_2 з 05.08.1992 року. Даний факт підтверджується Довідкою виданою Комунальним підприємством «Житлово експлуатаційної організації №2» Полтавської міської ради від 09.12.2024 року за № 1351. Відповідно до вищевказаної Довідки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована 05.08.1992 року за адресою АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 1 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 26412 від 01.08.2013 року, укладеного між Позивачем та КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, предметом цього договору є забезпечення надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) у житловому будинку (гуртожитку) АДРЕСА_4 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. В пункті 7 вищевказаного Договору зазначено особовий рахунок НОМЕР_1 .
Даний Договір також підтверджує проживання Позивача в гуртожитку в кімнаті АДРЕСА_1 .
Також відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та встановлено середні тарифи на них від 01.08.2013 року, укладеної між КП «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради, яке являється балансоутримувачем, та виступає посередником між підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги (газопостачання, водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання, опалення, електроенергія) та ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_5 , займаючи житлову площу 9,25 кв. м., площу загального користування 4,40 кв. м., загальною площею 13,65 кв. м., на якій зареєстровано 1 осіб.
Отже, Позивач з 05.08.1992 року і по теперішній час проживає в гуртожитку за адресою АДРЕСА_2 .
Разом з Позивачем в гуртожитку в кімнаті АДРЕСА_1 проживала ще одна особа, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Довідки виданої Комунальним підприємством «Житлово експлуатаційної організації №2» Полтавської міської ради від 09.12.2024 року за № 1352. Відповідно до вищевказаної Довідки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації 02.12.2024 року. Тобто Позивача та ОСОБА_3 було розселено. В кімнаті АДРЕСА_1 залишилась проживати одна Позивач, та і проживає до цього часу. В свою чергу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 02.12.2024 року зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_6 , загальна площа 45,5 кв. м., житлова площа 27,9 кв. м., зі своєю сімєю, яка належить їй на праві приватної власності, відповідно до Довідки виданої Комунальним підприємством «Житлово експлуатаційної організації №2» Полтавської міської ради від 09.12.2024 року за № 1353.
Для збору документів для приватизації кімнати АДРЕСА_1 Позивач звернулася до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної організації №2» Полтавської міської ради, щоб отримати копію ордеру на кімнату АДРЕСА_1 . На що, отримала відповідь від 13.01.2025 року за № 23/2025 про те, що “Оскільки, згідно із установчими документами (статутом затвердженим рішенням п'ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2016 року та рішенням Полтавської міської ради від 16.03.2012 року КП “ЖЕО № 2» не є правонаступником бувших житлових організацій, а гуртожиток АДРЕСА_3 переданий на баланс підприємства лише 31.03.2012 року, то в КП “ЖЕО №2» ордер на вищевказану кімнату відсутній.
Одночасно, повідомили, що згідно інформації, яка міститься в картці форми Б (поквартирної картки) наймач ОСОБА_1 зареєстрована у даному гуртожитку на ліжко-місці.
Та зазначено у відповіді, що з метою забезпечення можливості приватизації займаного жилого приміщення - кімнати АДРЕСА_1 Позивачу необхідно звернутися до суду за захистом свого немайнового права та інтересу відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.
З відповідною відповіддю та іншими необхідними документами Позивач звернулася до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради 22.01.2025 року для приватизації кімнати АДРЕСА_1 . На своє звернення Позивач отримала відповідь від 27.01.2025 року за № М01-05-01.1-12/37-22 де вказано те, що «Заяву від 22.01.2025 року щодо надання Вам дозволу на приватизацію кімнати № НОМЕР_2 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 розглянуто Управлінням майном комунальної власності міста в межах наданих повноважень.
Повідомляємо, що Управління майном комунальної власності міста є виконавчим органом Полтавської міської ради та в своїй діяльності керується Конституцією України, законодавчими актами, рішеннями міської ради та його виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та Положенням про Управління майном комунальної власності міста.
Відповідно до Положення про Управління майном комунальної власності міста управління є органом приватизації державного житлового фонду, що перебуває у комунальній власності Полтавської міської територіальної громади.
Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир(будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 16.12.2009 №396, з урахуванням особливостей, визначених Законом України « Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Згідно з Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, громадянин, який виявив бажання приватизувати займане ним і членами його сім'ї на умовах найму жиле приміщення в гуртожитку, подає до органу приватизації відповідний пакет документів (пакет документів не надано).
Сфера дії Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати,житлові блоки (секції), які використовуються громадянами на умовах найму.
Як вбачається з наданих копій документів, Ви зареєстровані з 05.08.1992 на ліжко-місці у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .»
Згідно з п.11-2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура приватизації житла має бути здійснена органом приватизації виключно в порядку та у спосіб визначений діючим законодавством України».
Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Відповідно до ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно до ч. 1 ст. 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI (у редакції Закону України від 05.04.2017 № 1999-VIII) громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.
Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.
Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19 червня 1992 року за № 2482-X11.
Так, приватизація, відповідно до ст. 3 вказаного Закону здійснюється шляхом:
-безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
-продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень (приміщень загального користування).
Згідно зі ст. 6 Закону, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог та докази про неможливість захистити свої права в позасудовий спосіб.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини право на повагу до свого житла охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Також ст. 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
У частині третій статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон про Приватизацію).
Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п'ята статті 5 Закону про Приватизацію).
З огляду на викладене, з метою реалізації позивачами своїх Конституційних прав, необхідним є визнання за ними права користування житловим приміщенням на правових підставах.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України). Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
За змістом ст.13 Ковенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України проголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,223,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Житлово- експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про встановлення факту проживання та визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.
Встановити факт проживання в кімнаті АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.08.1992 року.
Визнати право користування житловим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_1 , житловою площею 18,5 кв. м, загальною площею 18,5 кв. м за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 05.08.1992 року на правових підставах.
Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ;
відповідач: Управління майном комунальної власності міста Полтава, м.Полтава, вул.Соборності, 36, код ЄДРПОУ 13967034.
третя особа: Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, м.Полтава, вул.Іванан Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 13961729.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.І.Шевська