29 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 185/13780/24
провадження № 51-3761ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду,
встановив:
До Верховного Суду надійшла указана вище касаційна скарга, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судове рішення, що оскаржується (п. 3); обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4); вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (п. 5). Відповідно до ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додається копія судового рішення, що оскаржується.
Насамперед Верховний Суд зауважує, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, мають співвідноситися із приписами ст. 436 КПК, відповідно до яких суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Захисник за результатами розгляду касаційної скарги просить змінити лише ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2023 року та призначити ОСОБА_4 покарання без обмеження волі.
Проте, сформульовані скаржником вимоги у зазначеній частині не співвідносяться з положеннями ст. 436 КПК у частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду з огляду на таке.
Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що вирок суду першої інстанції був переглянутий апеляційним судом та залишений без змін. Тому викладена в касаційній скарзі вимога про зміну лише рішення суду апеляційної інстанції без зазначення вимоги щодо судового рішення місцевого суду, який ухвалою апеляційного суду було залишено без змін, не узгоджується зі ст. 436 КПК, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, захисник зазначив про необхідність скасування ухвали апеляційного суду та про зміну вироку місцевого суду. Такі твердження не узгоджуються з вимогами касаційної скарги.
Також, Суд звертає увагу скаржника, що у касаційній скарзі він зазначив, зокрема, про оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду вказуючи різні дати постановлення цього рішення, а саме: «24.07.25», «24.06.205», «24.07.23». Викладене свідчить про наявність суперечностей у змісті касаційної скарги щодо дати постановлення оскаржуваної ухвали, які створюють сумніви стосовно того, яке ж рішення апеляційного суду оскаржено в касаційному порядку.
Наведені вище обставини перешкоджають Верховному Суду встановити дійсну позицію скаржника щодо меж і, відповідно, результатів касаційного розгляду та перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження, оскільки суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Крім того, Суд зауважує, що касатор, усупереч приписам ч. 5 ст. 427 КПК, не долучив копії судових рішень, які оскаржуються.
Указане становить не лише формальне порушення приписів ст. 427 КПК, але й по суті не дає можливості Верховному Суду перевірити дотримання суб'єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 425, 426 КПК, а саме: чи належать зазначені вище судові рішення до тих, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку; чи має право захисник подати касаційну скаргу на зазначені рішення судів та чи дотримано строку касаційного оскарження.
У зв'язку з тим, що касаційна скарга захисника не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги або подання додаткових документів.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 і встановити строк п'ятнадцять днів із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3