25 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 565/1748/25
провадження № 51-3726впс25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянула клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12020000000000917 (справа № 565/1748/25) стосовно ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів і
встановила:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення згаданого провадження з Вараського міського суду Рівненської області до Святошинського районного суду м. Києва.
Суть доводів у зверненні зводиться до того, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020000000000917 надійшов до Вараського міського суду Рівненської області з порушенням правил територіальної підсудності. На думку захисника, розгляд справи має здійснювати Святошинський районний суд м. Києва, оскільки в межах юрисдикції цього суду було закінчено більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),ОСОБА_5 отримав можливість розпоряджатися коштами після зарахування їх на рахунок ТОВ «Гренландія» (далі - ТОВ) в АТ «Прокредит Банк», юридична адреса якого: просп. Берестейський, 107-А, м. Київ. Вважає, що з урахуванням цього та місця здійснення господарської діяльності вказаного товариства справу належить направити до зазначеного місцевого суду м. Києва.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду клопотання, заяв про відкладення розгляду не надходило.
Заслухавши доповідь судді, думку сторони захисту, перевіривши доводи, наведені в клопотанні, дослідивши додані до нього матеріали, колегія суддів дійшла такого висновку.
За положеннями ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 вказаного Кодексу кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що це провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
У частині 1 ст. 32 КПК установлено, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як убачається з наявних у Верховному Суді даних, до Вараського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 209 КК. Судовий розгляд справи не розпочато.
За змістом інформації вказаного місцевого суду та надісланої копії обвинувального акта, більш тяжким злочином з інкримінованих ОСОБА_5 є передбачений ч. 5 ст. 191 КК. Відповідно до сформульованого в процесуальному документі обвинувачення, директор ТОВ ОСОБА_5 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів належними ВП «РАЕС» коштами в особливо великому розмірі, котрі на виконання умов договору поставки були перераховані на рахунок ТОВ, відкритий в АТ «Прокредит Банк».
Разом із цим із тексту обвинувального акта не вбачається, що місце вчинення шахрайства в межах юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, як про це стверджує захисник. Юридична адреса банківської установи, де було відкрито рахунок, на який перераховано гроші, не є визначальною в конкретній ситуації, адже обвинувачений мав можливість розпоряджатися коштами в будь-якому місці з використанням відповідних сучасних програмно-технічних засобів та банківських сервісів.
Водночас, як відображено в обвинувальному акті, шахрайські дії, у тому числі виконання договору поставки, згідно з яким ВП «РАЕС» перерахувало гроші ТОВ, були вчинені в м. Вараші Рівненської області, що в межах територіальної юрисдикції Вараського міського суду Рівненської області.
Тож скерування прокурором обвинувального акта до згаданого суду не можна вважати безспірним порушенням правил територіальної підсудності.
Щодо посилання захисника на здійснення господарської діяльності ТОВ у м. Києві, то ця обставина не зумовлює в розумінні статей 32, 34 КПК направлення кримінального провадження до Святошинського районного суду м. Києва. До того ж указана в клопотанні адреса розташування товариства не відноситься до територіальної юрисдикції зазначеного суду.
Таким чином, автор клопотання не навів достатніх і переконливих аргументів, котрі слугують підставою для визнання їх прийнятними.
Ураховуючи викладене, клопотання захисника ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, колегія суддів
постановила:
Клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12020000000000917 (справа № 565/1748/25) стосовно ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3