26 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 613/492/24
провадження № 51-3342 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 7 травня 2025 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу було подано без додержання п. 4 ч. 2, частин 3, 5 цієї норми процесуального права.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках та порядку. Отже, передбачені ст. 427 КПК вимоги до касаційної скарги є обов'язковими для учасників кримінального провадження.
Зазначене при зверненні до Верховного Суду скаржник залишив поза увагою.
За змістом поданої скарги, у ній захисник просить на підставах, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 КПК, змінити судові рішення стосовно ОСОБА_5 , пом'якшити захід примусу за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, і, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим, звільнити від його відбування. Однак усупереч законодавчим приписам у зверненні не наведено обґрунтування явної несправедливості обраного ОСОБА_5 заходу примусу, як це передбачено ст. 414 КПК, з урахуванням статей 50, 65 Кримінального кодексу України, особливостей застосування ст. 69 цього Кодексу, інституту умовного звільнення та дискреційних повноважень суду.
Крім того, попри те, що вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, в скарзі не наведено доводів на підтвердження допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які з огляду на статті 370, 412, 419 КПК перешкодили чи могли перешкодити йому ухвалити законне рішення.
Отже, не зазначено й обґрунтування необхідності зміни вироку й ухвали на у касаційній скарзі підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Між тим подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Також усупереч ч. 5 згаданої норми процесуального права додані захисником копії судових рішень не засвідчені належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу від 17 жовтня 2023 року №485) або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (роздруківки вироку та ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень містять знеособлену інформацію про учасників судового розгляду). Недолучення засвідчених належним чином копій судових рішень стає на заваді реалізації положень ст. 428 КПК.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 18 жовтня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 7 травня 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3