8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2542/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90)
до Виробничо-комерційного підприємства "Нордік" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61010, м. Харків, набережна Гімназійна, б. 26, кв. 181)
про стягнення 41961,60 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Виробничо-комерційного підприємства "Нордік" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 41 961,60 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 29.07.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №010209 уповноваженому представнику відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи наведене, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи установлено, що 26.01.2011 між КП КГ «Харківкомуночиствод» та ВКП «Нордік» у формі ТОВ було укладено Договір на приймання стічних вод (надання послуг водовідведення) № V- 2109/06-АК-2 (зі змінами та доповненнями від 01.02.2012). Договір укладено уповноваженими особами , в судовому порядку договір не був розірваним чи зміненим (а.с. 10-12).
Відповідно до п. 1.3. договору сторони зобов'язалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Правила № 316), Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 01.12.2017 №316 (далі - Порядок № 316), Правила приймання стічних вод споживачів у каналізаційну мережу м. Харкова, затверджені рішенням виконкому Харківської міської ради від 08.09.2010 № 321 (далі - Правила № 321).
Відповідно до положень п.3.3 та 3.3.1 Договору ВКП «Нордік» у формі ТОВ взяло на себе зобов'язання скидати стічні води, якісні показники яких повинні не перевищувати встановлених «Правил приймання...», допустимих величин показників забруднення (ДВП). В разі скиду стічних вод з перевищенням ДВП ВКП «Нордік» у формі ТОВ зобов'язалось сплачувати підвищений платіж з коефіцієнтом кратності згідно з «Правил приймання» на підставі платіжних документів та розрахунків КП «Харківводоканал», виконаних також по наданих ним актам відбору проб стічної води за формою, встановленою «Місцевими Правилами», та протоколам досліджень цих проб, проведених атестованими у встановленому порядку аналітичними лабораторіями.
20.12.2021 представниками КП «Харківводоканал» в присутності представника ВКП «Нордік» у формі ТОВ завідуючого господарством Ляленко С.А. було здійснено відбір проб стічних вод (робоча та паралельна проба). Проби відбирались з контрольних колодязів № КК-1 по вул. Олександра Шпейера, 4А м. Харкова, згідно схеми. В ході проведення відбору проб представниками КП «Харківводоканал» було складено акт б/ н від 20.12.2021, який представник ВКП «Нордік» у формі ТОВ підписав без заперечень. Проби були відібрані в достатньому об'ємі, опломбовані та доставлені до аналітичної лабораторії КП «Харківводоканал», про що є відмітка в акті.
За результатами дослідження були зафіксовані перевищення ДВП по ряду показників. Згідно п. 7.14 «Правил приймання...», ВКП «Нордік» у формі ТОВ нараховано платіж за перевищення ДВП за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 в сумі 41 961,60 грн.
Результатами досліджень паралельної проби на адресу КП «Харківводоканал» не надходили, правом проведення арбітражного відбору проб відповідач не скористався, в зв'язку з чим нарахування здійснено по результатам хімічного аналізу робочої проби при контрольному відборі.
Із обставин справи убачається, що позивач направив відповідачу платіжні вимоги-доручення за вих. № 2446992, № 2446993, № 2446994 від 28.01.2022 та претензію від 02.02.2022 за вих. № 14-10/505 з повідомленням про виявлення перевищення ДВП та вимогою сплатити борг.
Проте відповідач відповіді не надав та заборгованість за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 в сумі41 961,60 грн. позивачу не сплатив.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, за змістом зазначених норм, за договором про надання послуг виконавець зобов'язується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату (наприклад, послуги зв'язку, освітні послуги, спортивно-оздоровчі та ін.). Деякі послуги можуть мати матеріальний результат, як, наприклад, медичні послуги із надання стоматологічної допомоги (пломбування хворого зуба, встановлення коронки). Проте всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, адже при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.
Зі змісту ч. 2 ст. 901 ЦК України вбачається, що положення Глави 63 цього Кодексу поширюються на всю низку договорів, предметом яких є надання послуги, що споживається, в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, які передбачені цим Кодексом поза межами глави (перевезення, страхування, транспортне експедирування, зберігання, доручення, комісія, управління майном та ін.) так які не передбачені Кодексом, але містяться в інших нормативно-правових актах - Законі України Про аудиторську діяльність, Законі України Про зв'язок тощо. Окрім цього, положення зазначеної глави поширюються на інші види договорів, які не передбачені законодавством взагалі, але мають своїм предметом надання послуг.
Згідно положень ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
За приписами ст. 20 цього ж закону, до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Зазначені обставини відповідачем жодним чином не спростовуються, докази, які б свідчили про ненадання послуг в заявленому позивачем обсязі, в матеріалах справи відсутні.
Не містять матеріали справи і будь-яких доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплат за надані послуги, зокрема докази погашення відповідачем наявної у нього заборгованості в розмірі 41961,60 грн.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог у повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Виробничо-комерційного підприємства "Нордік" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61010, м. Харків, набережна Гімназійна, б. 26, кв. 181; 24471615) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 90, код ЄДРПОУ 03361715) - заборгованість в сумі 41 961,60 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "29" вересня 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв