8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2329/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Флагман-Харків" (61145, місто Харків, вул. Клочківська, будинок 109Б; ідент. код 43887613)
до Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, місто Харків, майдан Свободи, буд. 4; ідент. код 02071205)
про стягнення 16366,42 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Флагман-Харків", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Флагман-Харків" (відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16366,42 грн заборгованість по оплаті платежів та внесків за період з грудня 2020 по грудень 2024 року. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачу належить право власності на квартиру № 96 загальною площею 79.20 м.кв. у будинку № 109Б, розташованому за адресою місто Харків, вул. Клочківська . Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "ФЛАГМАН-ХАРКІВ", викладеним у протоколі від 28.09.2020 затверджено кошторис на утримання будинку на 2020 та 2021 роки та розмір відповідного внеску 6,1834 грн/кв.м. (11,3673 грн/кв.м. - машиномісце). Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ "ФЛАГМАН-ХАРКІВ", викладеним у протоколі від 20.01.2022 було затверджено кошторис на утримання будинку та визначено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників: розмір платежу - 8,70 грн/кв.м (11,37 грн/кв.м - машиномісце), сплата до 3 числа кожного місяця шляхом перерахування на банківський рахунок ОСББ "ФЛАГМАН-ХАРКІВ". У зв'язку з несплатою внесків відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за період з грудня 2020 по грудень 2024, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 16366,42 грн заборгованість за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 позовну заяву ОСББ "ФЛАГМАН-ХАРКІВ" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2329/25; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Сторони про факт відкриття провадження у справі № 922/2329/25 та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права були повідомлені в порядку приписів ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України шляхом направлення ухвали від 14.07.2025 в електронній формі до Електронного кабінету позивача та відповідача із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку позивач та відповідач отримали ухвалу суду 16.07.2025.
З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. 120, п. 2 ст. 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк (до 31.07.2025 р.), встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025.
Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі документами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, суд зазначає наступне.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.
Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.
Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У місті Харкові, де розташований Господарський суд Харківської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21).
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів міста Харкова та Харківської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
За адресою: місто Харків, вул. Клочківська, будинок 109Б було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку під назвою "ФЛАГМАН-ХАРКІВ", зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 27.10.2020 номер запису: 1004801020000086428, код ЄДРПОУ 43887613.
Протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФЛАГМАН-ХАРКІВ" № 17-06/2024 від 17.06.2024 було затверджено нову редакцію Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФЛАГМАН-ХАРКІВ" (далі Статут).
Пунктом 1 розділу ІІІ Статуту передбачено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ вказаного Статуту до виключної компетенції Загальних зборів належить у тому числі визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Пунктом 11 розділу ІІІ Статуту визначено, що рішення Загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Згідно з розділом VI Статуту співвласники є відповідальними за порушення Статуту об'єднання та рішень статутних органів.
У пункті 2 розділу V Статуту передбачено, що співвласник серед іншого зобов'язаний також:
- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень;
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням місто Харків, вулиця Клочківська, будинок 109Б від 28.09.2020 було затверджено кошторис на утримання будинку на 2020 та 2021 роки та розмір відповідного внеску 6,1834 грн/кв.м. (11,3673 грн/кв.м. - машиномісце).
Протоколом загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФЛАГМАН-ХАРКІВ" від 20.01.2022 було затверджено кошторис на утримання будинку та визначено порядок сплати, перелік та розмір внесків і платежів співвласників: розмір платежу - 8,70 грн/кв.м (11,37 грн/кв.м - машиномісце), сплата до 3 числа кожного місяця шляхом перерахування на банківський рахунок ОСББ "ФЛАГМАН-ХАРКІВ".
Копії усіх вищезазначених протоколів загальних зборів ОСББ та правління ОСББ наявні в матеріалах справи.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) (номер довідки 383142720 від 17.06.2024) вбачається, що ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА, код ЄДРПОУ: 02071205, є власником квартири № 96 загальною площею 79,20 кв.м у будинку № 109Б, розташованому за адресою місто Харків, вул. Клочківська.
В обґрунтування пред'явлених у даній справі вимог позивач посилався на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, пов'язаних зі сплатою внесків, передбачених статутом, на утримання будинку № 109Б по вул. Клочківській в місті Харкові за період з грудня 2020 по грудень 2024 у НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА, як власника нерухомого майна, перед ОСББ виникла заборгованість у загальному розмірі 16 366,42 грн, в тому числі 689,04 грн за грудень 2024 року, які були нараховані шляхом добутку між загальною площею квартири № 96, яка становить 79.20 кв.м та розміром платежу за 1 м2, який становить 8,70 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказана норма законодавства встановлює презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, в тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року в справі № 703/2200/15-ц.
Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" визначено, що багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
За змістом положень статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частинами 1-3 статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Згідно з частиною 9 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Відповідно до частин 5, 6 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
За приписами статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
При цьому, статтею 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, серед іншого, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а статтею цього Закону встановлено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Стаття 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає можливість оскарження в судовому порядку рішення загальних зборів, проте у матеріалах справи відсутні докази оскарження та скасування рішень загальних зборів ОСББ, на підставі яких позивачу були здійснені нарахування по сплаті внесків, або визнання таких в установленому законом порядку недійсними.
За приписами ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Отже, чинним законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та власника квартири, покладено обов'язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь в управлінні (утриманні) спільним майном та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Спірні внески до ОСББ, зокрема й ті, з яких виникла заборгованість у сумі 16366,42 грн, нараховані на підставі вищенаведених чинних рішень ОСББ від 28.09.2020 та від 20.01.2022. Суд констатує, що розрахунок суми нарахованих позивачем, проте не сплачених відповідачем, внесків наведений у позові заяві, здійснений пропорційно до площі приміщень відповідача (до його частки участі у ОСББ). Судом перевірено наданий розрахунок та визнано його обґрунтованість і арифметичну правильність.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, з огляду на наведене, оскільки судом встановлено невиконання відповідачем його обов'язку, як члена ОСББ, покладеного на нього Законом, Статутом ОСББ та рішеннями загальних зборів ОСББ, щодо сплати суми 16366,42 грн внесків, на момент прийняття рішення відповідачем не надано документів, які б свідчили про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61022, місто Харків, майдан Свободи, буд. 4; ідент. код 02071205) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ФЛАГМАН-ХАРКІВ" (61145, місто Харків, вул. Клочківська, будинок 109Б; ідент. код 43887613) заборгованість по оплаті платежів та внесків за період з грудня 2020 по грудень 2024 року в розмірі 16366,42 грн, витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "26" вересня 2025 р.
Суддя М.І. Шатерніков