17 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/134/24
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "FOOD PORT"
про: стягнення 549 840,00 грн заборгованості
за участі позивача: Ковальчук Н.О., адвокат.
Суть справи:
На розгляді Господарського суду Тернопільської області знаходиться справа за позовом ТОВ "СХІДЗАХІД" до ТОВ "FOOD PORT" про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору поставки №5 від 03.05.2023 в частині оплати коштів за поставлений товар, зважаючи на що у відповідача виникла заборгованість, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "FOOD PORT" є Республіка Азербайджан.
З огляду на це, на підставі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України, суд звертався із судовими дорученнями в порядку, встановленому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року (надалі - Конвенція) до Міністерства юстиції Азербайджанської Республіки.
За наслідками їх виконання, 10.04.2024 та 17.09.2025 на адресу суду надійшло два підтвердження №3-16-14/2-1784/2025 від 12.03.2025 та №3-16-14/2-6052/2025 від 25.08.2025 про вручення відповідачу процесуальних документів у справі.
Згідно з пунктом 36 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Віктор Назаренко проти України" від 03.10.2017 (остаточне 03.01.2018) принцип змагальності та принцип рівності сторін є наріжним каменем справедливого судового розгляду в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до зазначених принципів кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Європейський суд визнав, що дані принципи є застосованими також в частині вручення сторонам судових документів.
Поряд із цим ч. 2 ст. 15 Конвенції зазначено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови, зокрема: b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.
Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З наведеного в сукупності, за відсутності клопотань відповідача про відкладення судового засідання, суд вважає за можливе розглянути цю справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "FOOD PORT", за наявними в ній матеріалами, відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.
Розгляд даного спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст.222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, господарський суд встановив наступне.
Між ТОВ "СХІДЗАХІД" (Продавець) та ТОВ "FOOD PORT" (Покупець) 03 травня 2023 року було укладено договір поставки №5 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору м'ясо та субпродукти яловичі, виробництва Україна (надалі - Товар) в асортименті, кількості, за ціною та у строки відповідно до специфікацій.
Орієнтована сума контракту становить 5 000 000 доларів США і складається з суми специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору поставки (п.1.2 угоди).
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що право власності на товар переходить до Покупця у момент надходження товару на митний склад Покупця.
У розділі 2 спірного правочину його контрагенти погодили ціну і порядок розрахунків. Так, ціна на конкретний товар узгоджується сторонами на підставі поточного прейскуранта Продавця. Ціна товарів визначається на умовах DAT, DAP, FCA, CPT, EXW, зазначених у специфікаціях і включає вартість неповоротної експертної тари (упаковки) та маркування. Валюта платежу - долар США. Ціна на конкретну партію товару узгоджується у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору поставки. Розрахунки за поставлені товари проводяться шляхом перерахування 100% передоплати від суми конкретної партії товару (якщо інше не вказано в специфікації на конкретну партію товару). Усі витрати, мита, податки тощо, що виникають на території України, несе Продавець. Усі витрати, мита, податки тощо, що виникають на території Республіки Азербайджан, несе Покупець.
Термін поставки кожної партії товарів обумовлюється специфікаціями. Документи, що супроводжують постачання: CMR, рахунок - фактура (інвойс), сертифікат походження, ветеринарний сертифікат, сертифікат якості (п.п. 3.3, 3.4 Договору).
Згідно з викладеними у п.7.1 умовами, Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2026 року.
Також сторонами було підписано Специфікацію №1 від 03.05.2023 до договору поставки №5 від 03.05.2023, в якій визначено:
- назва продукції: яловичина безкісткова заморожена, вага нетто - 20 000 кг, ціна за 1 кг - 3,60 дол. США, загальна вартість - 72 000 дол. США;
- виробник: ТОВ "СХІДЗАХІД", 47725, Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. Подільська, 31;
- умови поставки: СРТ - Баку, Республіка Азербайджан (Інкотермс 2020);
- термін поставки: протягом 45 календарних днів від дати укладання специфікації;
- умови оплати: 72 000 дол. США, оплата протягом 30 календарних днів від моменту отримання товару на склад Покупця.
Як вбачається з матеріалів справи, реалізовуючи досягнуті домовленості ТОВ "СХІДЗАХІД" було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 72 000 доларів США, що підтверджується міжнародною накладною CMR №143365.
Для здійснення оплати поставленого товару позивачем було надано своєму контрагенту рахунок-фактуру Invoce №1 від 13.07.2023 та пакувальний лист №1 від 13.07.2023.
Однак, за твердженням позивача, ТОВ "FOOD PORT" взяті на себе зобов'язання згідно укладеного договору виконало лише частково, сплативши 57 500 дол. США, що підтверджується банківськими виписками. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 14 500 доларів США, що еквівалентно 549 840 грн по курсу НБУ.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення суб'єкта господарювання до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступних міркувань.
За змістом ст. ст. 7, 365, 366 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", українські суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у разі, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Також, в силу п.7 ч.1 ст.76 наведеного вище правового акту, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
В свою чергу, суд зважає на те, що у пункті п.8.1 укладеного правочину його контрагенти домовилися вирішувати усі спірні питання шляхом взаємних переговорів. Спори, які не врегульовані шляхом переговорів, зацікавлена сторона має право передати на розгляд до відповідного господарського суду Тернопільської області (Україна).
Таким чином, зазначений спір вирішується судом за правилами, котрі встановлені Господарським процесуальним кодексом України. Джерела права, що застосовуються судом наведені, зокрема, у статті 11 цього Кодексу.
В розумінні ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши положення спірного правочину суд констатує, що останній, за своєю правовою природою, є договором поставки.
З точки зору законодавця, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).
У розумінні частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
У спірних правовідносинах ТОВ "СХІДЗАХІД", як продавець, зобов'язалось поставити покупцю визначений договірними умовами товар. Цей обов'язок позивач виконав, поставивши згідно із міжнародною накладною CMR №143365 товар відповідачу у справі. За даними цього документу ТОВ "FOOD PORT" матеріальні цінності отримало 18.07.2023.
Таким чином, за досягнутими контрагентами у Договорі домовленостями, обов'язок оплати товару у відповідача за поставлений Товар настав 18.08.2023, тобто зі спливом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару, вартістю 72 000 доларів США. Докази неприйняття товару чи висловлення претензій щодо його якості та кількості відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, зокрема про здійснення часткової оплати, суд констатує, що заборгованість ТОВ "FOOD PORT" по спірній поставці станом на час вирішення цього спору судом складає 549 840 грн.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач у встановленому процесуальним законодавством порядку позовні вимоги в частині стягнення несплачених грошових коштів в розмірі 549 840 грн не спростував. Як наслідок, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права, на захист яких подано позов, та з'ясувавши наявність факту його порушення суд ухвалює рішення про захист цього права. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "FOOD PORT" (проспект Ататюрка, 41, кв. 31, м. Баку, Хатайський район, Республіка Азербайджан, іден. номер платника податків 1503549391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДЗАХІД" (вул. Подільська, буд. 31, смт. Велика Березовиця, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,47725, код ЄДРПОУ 38687251) 549 840 (п'ятсот сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. - заборгованості за Договором поставки №5 від 03.05.2023 та 8 260 (вісім тисяч двісті шістдесят) грн 30 коп. витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 29.09.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко