вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р. Справа № 918/1007/21(918/777/25)
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів у сумі 157 337 грн 73 коп.,
у межах справи № 918/1007/21 за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665) про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540),
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Борова Л.В., ордер серія ВО № 1116645 від 11.09.2025 р. (в режимі відеоконференції).
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 22 вересня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У серпні 2025 року Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Підприємство, відповідач) про стягнення коштів у сумі 157 337 грн 73 коп., з яких: 154 177 грн 04 коп. - адміністративно-господарська санкція та 3 160 грн 69 коп. - пеня.
Згідно з позовною заявою вимоги Фонду ґрунтуються на тому, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, чим порушив вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Так, згідно розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік становить 20 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 154 177,04 гривень. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність і мають працювати на робочих місцях 1, працевлаштовано 0, а не працевлаштовано 1. Проте, такий норматив не був виконаний, відповідач не забезпечив працевлаштування осіб з інвалідністю, що згідно зі ст. 20 Закону № 875-ХІІ є підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 154 177,04 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.08.2025 року дану позовну заяву передано на розгляд судді Політиці Н.А. (у провадженні якої перебуває справа № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") та присвоєно номер 918/1007/21(918/777/25).
Суд зазначає, що статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Зокрема, абзацом 1 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Отже, за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без відкриття нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.01.2022 року відкрито провадження у справі № 918/1007/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", визнано грошові вимоги Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до боржника у розмірі 2 064 087 грн 00 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.07.2022 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича, визначено дату проведення попереднього судового засідання на 22.03.2022 року; зобов'язано розпорядника майна провести інвентаризацію майна боржника.
Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року припинено процедуру розпорядження майном Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та припинено повноваження розпорядника майна Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича. Крім того вказаною ухвалою введено процедуру санації боржника - Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", затверджено план санації Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у редакції, схваленій зборами кредиторів 18.09.2023 року та призначено керуючим санацією Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича.
Ухвалою суду від 28 жовтня 2024 року клопотання керуючого санацією боржника Чепелюка Олександра Олександровича від 14.10.2024 року про дострокове припинення повноважень задоволено, відсторонено арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича від виконання повноважень керуючого санацією Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, 7, код ЄДРПОУ 31994540), призначено керуючим санацією Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) арбітражного керуючого Бриксу Андрія Олеговича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1499 від 15.07.2013 року, адреса: 46002, м. Тернопіль, пр. Ст. Бандери, 38, офіс 5), постановлено арбітражному керуючому Чепелюку Олександру Олександровичу у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали передати керуючому санацією Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Бриксі Андрію Олеговичу за актом приймання-передачі всю документацію, пов'язану з процедурою санації Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", зобов'язано керуючого санацією Бриксу Андрія Олеговича продовжити здійснювати процедуру санації Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.09.2023 року.
На даний момент боржник - Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в межах справи № 918/1007/21 про банкрутство перебуває в процедурі санації.
Отже, враховуючи викладене вище, позовна заява Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення коштів у сумі 157 337 грн 73 коп. підлягає розгляду у межах справи № 918/1007/21 за заявою Дочірнього підприємства "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Народного ополчення, 11 А, м. Київ 151, 03151, код ЄДРПОУ 03445665) про банкрутство Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Пластова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 31994540).
Абзацом 3 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Ухвалою суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1007/21(918/777/25) в межах провадження у справі про банкрутство, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 22 вересня 2025 року на 10:30 год.
12 вересня 2025 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив позов, в якому просить поновити строк для подання відзиву, долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема відповідач зазначає, що згідно довідки Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 7/427 від 11.09.2025, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу позивача у 2024 році становила 81 штатних працівників, з них 8 працевлаштованих осіб з інвалідністю, що вдвічі перевищує норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки, визначений ст. 19 Закону № 875-ХІІ. Наведені обставини також підтверджуються поданими позивачем до контролюючих органів Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2024 рік, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556. Таким чином, впродовж звітного 2024 року Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що спростовує твердження позивача про порушення відповідачем приписів ст. ст. 18, 19 Закону № 875-ХІІ. Також відповідач просить стягнути з позивача понесені витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 16 000,00 грн. Зокрема у відзиві на позов відповідачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, та який складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути поновлений тільки строк, який встановлений законом і який сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З метою повного, об'єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи.
12 вересня 2025 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 12.09.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив надати можливість приймати участь в судовому засіданні у даній справі, яке призначене на 22 вересня 2025 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15 вересня 2025 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року клопотання представника Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" від 12.09.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/1007/21(918/777/25), призначене на "22" вересня 2025 року на 10:30 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Представник відповідача у судовому засіданні 22 вересня 2025 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Позивач у судове засідання 22 вересня 2025 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 25.08.2025 року, до електронного кабінету Фонду (а.с. 24). В той час у відповіді на відзив представник позивача просить розглядати справу за відсутності представника Фонду
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Фонду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Звернення до суду з даним позовом обумовлене невиконанням відповідачем у 2024 році нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників Філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. З огляду на це, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 154 177.04 грн., сума яких визначена у розрахунку. Однак, вказана заборгованість добровільно відповідачем не сплачена, тому додатково було нараховано пеню у розмірі 3 160,69 грн., у зв'язку із чим загальна сума заборгованості складає 157 337,73 грн.
Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ) визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об'єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. Згідно зі статті 20 Закону Закон № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Відповідно до статті 18-1 Закону № 875-ХІІ, рішення про визнання особи з інвалідністю безробітною і взяття її на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання особи з інвалідністю на підставі поданих нею рекомендації МСЕК або рекомендації у сфері зайнятості та інших передбачених законодавством документів.
Процедуру сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначена Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 466).
Частиною 4 названого Порядку, визначено, що документами, що підтверджують невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, є розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій (в тому числі уточнений розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій), що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю разом з Пенсійним фондом України та/або рішення суду.
Таким чином, приписи Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" містять вичерпний перелік осіб, що підпадають під дію цього Закону та до яких застосовуються вимоги про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Так, в силу вимог ст. ст. 18, 19, 20 Закону № 875-ХІІ, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю установлюється до підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. У вказаному переліку відсутні відокремлені підрозділи, оскільки відокремлені підрозділи звітують щодо осіб з інвалідністю перед юридичною особою, що їх створила, на підставі яких формується фінансова та податкова звітність фінансово-господарської діяльності в цілому по підприємству. Тобто, вказана вимога стосується виключно юридичних осіб, зокрема, підприємств. При цьому, положеннями названого закону не передбачено норми про її розповсюдження на такі утворення як філії, представництва, відокремлені підрозділи.
В той же час, у поданому позові Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вказує на невиконання філією "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Так, позивач зазначає, що середньооблікова кількість штатних працівників філії у 2024 році становила в підсумку 20 осіб, а особа з інвалідністю не була працевлаштована взагалі.
Таким чином, на переконання позивача, філією порушено нормативи робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, за що згідно з ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції з урахуванням пені.
Частинами 1, 3 статті 95 ЦК України, визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Приписами частини 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
Таким чином, будь-яка звітність складається і подається виключно юридичними особами, навіть якщо її відокремлені підрозділи будуть виділені на окремий баланс.
Отже, законодавцем чітко розмежовано поняття юридичної особи та відокремлених підрозділів, а також визначено види останніх: філія, представництво, відділення, інший відокремлений підрозділ.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 34055838 від 14.11.2024 та статуту дочірнього підприємства, Філія "Дубровицький райавтодор" (код ЄДРПОУ ВП: 26206644) є відокремленим підрозділом ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ: 31994540).
А відтак, приписи Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підлягають застосуванню саме до ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в цілому, а не до Філії "Дубровицький райавтодор" ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як відокремленого структурного підрозділу позивача.
Згідно довідки ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № 7/427 від 11.09.2025, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу позивача у 2024 році становила 81 штатних працівників, з них 8 працевлаштованих осіб з інвалідністю, що вдвічі перевищує норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки, визначений ст. 19 Закону № 875-ХІІ.
Наведені обставини також підтверджуються поданими позивачем до контролюючих органів Податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2024 рік, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556.
Таким чином, впродовж звітного 2024 року ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що спростовує твердження позивача про порушення відповідачем приписів ст.ст. 18, 19 Закону № 875-ХІІ.
Частиною 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено обов'язки роботодавців та їх об'єднань щодо забезпечення зайнятості населення. Водночас п. 11 ч. 4 названої норми закону, визначено, що подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, є правом роботодавця.
Наведене узгоджується із положеннями Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31.01.2007 № 70 та Наказу Міністерства соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" від 12.04.2022 № 827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 травня 2022 р. за № 565/37901, згідно яких інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, за наявності попиту на робочу силу (вакансії).
При цьому, форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається у певний строк з дати відкриття вакансії до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Отже, законодавством не встановлено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, позаяк, на підставі такої здійснюється одноразове інформування про кожну вакансію.
З огляду на вищезазначене, звіт за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і подається лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії).
Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 22 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.003187, від 11 серпня 2021 року у справі № 825/1790/18 та від 15 червня 2022 року у справі №520/2875/2020, що враховується судом при вирішенні даної справи.
Як встановлено судом, відповідачем належним чином та у повному обсязі виконано свій обов'язок щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, покладений на нього Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору, а відтак судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, Дочірнім підприємством "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак судом не вирішується питання щодо понесених відповідачем вказаних судових витрат при ухваленні рішення.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29 вересня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.