79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
16.09.2025 Справа № 914/2221/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БВБ-груп"
про стягнення 124365,75 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БВБ-груп" про стягнення 124365,75 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації.
Ухвалою суду віл 23.07.2025 справу до прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 19.08.25. Ухвалою суду від 25.08.2025 судове засідання з розгляду вказаної справи відкладено на 16.09.2025.
Представником відповідача подано додаткові пояснення (вх.№24208/25 від 15.09.2025).
У судове засідання 16.09.2025 сторони явку представників хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка сторін в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.
15.08.2025 представником позивача подано клопотання (вх.№ 21497/25) про розгляд справи без участі позивача.
15.09.2025 представником відповідача подано клопотання (вх.№24207/25) про розгляд справи за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
03.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-01141043, а саме: автомобіля Lexus UX250H 2019 року випуску (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ).
Як зазначено у позовній заяві, 22.07.2022 о 14:42 год. на автодорозі Київ-Харків-Довжанський 319 км, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ТЗ Lexus UX250H, д.н. НОМЕР_1 , та ТЗ DAF FT XF 105.460, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Як встановлено постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2022 у справі №545/3176/22 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Позивач зауважив, що у результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований ТЗ Lexus UX250H, д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується вищезазначеною постановою суду. Враховуючи наявність Договору страхування, власник пошкодженого автомобіля ТЗ Lexus UX250H, д.н. НОМЕР_1 звернувся до позивача з заявою про настання події.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля ТЗ Lexus UX250H, д.н. НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) від 25.07.2022 року та ремонтну калькуляцію №12177_13 від 29.07.2022 року, відповідно до якого вартість ремонту Lexus UX250H, д.н. НОМЕР_1 склала 254365,75 грн.
11.08.2022 позивач склав страховий акт №14945/13/922, згідно з яким розмір страхового відшкодування за страховою подією, що сталася 22.07.2022 з автомобілем Lexus UX250H, становив 254365,75 грн. Одержувачем страхового відшкодування визначено ФОП Ткаченка В.В.
Страхове відшкодування в сумі 254365,75 грн було перераховано позивачем на рахунок ФОП Ткаченка В.В., що підтверджується платіжною інструкцією № 283350 від 15.08.2022.
Як зазначено у позовній заяві, враховуючи, що винуватцем ДТП визнано ОСОБА_2 , а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ТДВ «СК «КРЕДО» згідно Полісу №ЕР/207386157 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, але ТДВ «СК «КРЕДО» не задовольнило вказану заяву та не виплатило страхове відшкодування.
Як зауважив позивач, АТ «СГ «ТАС» (приватне) звернулось з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області про стягнення 132 831,50 грн. з ТДВ «СК «КРЕДО».
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.03.2023 справа №908/200/23 стягнуто з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь АТ «СГ «ТАС» 130000,00 грн. страхового відшкодування, 2671,23 грн пені, 160,27 грн 3% річних, 2684,00 грн судового збору.
Відтак як викладено у позовній заяві, розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 254365,75 грн., при цьому Полісом №ЕР/207386157 покрито частину шкоди на суму 130000,00 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 124 365,75 грн. = 254 365,75 грн. - 130000,00 грн.
До того ж, як зазначив позивач, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «БВБ- ГРУП», що підтверджується постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2022 у справі № 545/3176/22. ТЗ DAF FT XF 105.460, д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 належить ТОВ «БВБ-ГРУП», що підтверджується фотокопією схеми місця ДТП.
З огляду на це, з посиланням на ч.1 ст.1172 ЦК України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, позивач зауважив, що відповідачем в даній справі має бути саме ТОВ «БВБ-ГРУП».
Крім того, позивач повідомив, що ним здійснювалось досудове врегулювання спору шляхом направлення відповідачу досудового повідомлення електронною поштою та звичайним поштовим листом, без можливості відстеження факту доставки або вручення.
Як зазначив позивач, відповідач надав відповідь на досудове повідомлення, з викладеним у якому змістом не погодилося, та висловило намір отримати документи, що стосуються страхового випадку. У відповідь на це позивач направив на адресу ТОВ «БВБ-ГРУП» лист з відповідними документами, однак він був повернутий відправнику як невручений.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БВБ-ГРУП» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 124365,75 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації.
Відповідач не погодився з позовними вимогами та подав відзив на позовну заяву (вх.№24208/25 від 15.09.2025), у якому відповідач зазначив, що вимоги позивача не визнає та вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно із статтею 8 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 16 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 980 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:
1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);
2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);
3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Як встановлено судом, 03.09.2021 між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-01141043, а саме: автомобіля Lexus UX250H 2019 року випуску (реєстраційний номер - НОМЕР_1 ).
Відповідно до вказаного договору добровільного страхування, страхова сума складає 1200000,00 грн.
Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Згідно із статтею 993 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Враховуючи норми статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором страхування, позивач отримав права кредитора до особи, яка завдала збитків.
Страхувальник реалізував своє право кредитора шляхом пред'явлення вимоги до позивача, оскільки за договором страхування позивач надав згоду на прийняття обов'язку сторони боржника у деліктному зобов'язанні, якщо воно виникне.
Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (пункт 4 частини 1 статті 991 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (стаття 988 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2018 у справі №910/8982/17.
Одним з вирішальних питань під час розгляду справи про відшкодування у порядку суброгації має бути, на підставі належних та допустимих доказів, встановлено відповідальну за збитки особу.
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2022 у справі №545/3176/22 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «БВБ- ГРУП», що підтверджується постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 10.08.2022 у справі № 545/3176/22. Транспортний засіб DAF FT XF 105.460, д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 належить ТОВ «БВБ-ГРУП», що підтверджується також фотокопією схеми місця ДТП. Водночас відповідач цієї обставини не заперечує.
Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З огляду на викладене, ТОВ «БВБ-ГРУП» є належним відповідачем у даній справі.
Збитки та їх розмір (254365,75 грн) підтверджується актом огляду транспортного засобу від 25.07.2022, ремонтною калькуляцією №12177_13 від 29.07.2025 та страховим актом №14945/13/922 від 11.08.2022.
Факт здійснення страхового відшкодування у сумі 254365,75 грн за договором добровільного страхування наземного транспорту від 03.09.2021 №FO-1141043 підтверджується платіжною інструкцією №283350 від 15.08.2022.
Слід зазначити, що відповідачем не спростовано розмір страхового відшкодування.
У даному випадку, на переконання суду, саме відповідач зобов'язаний довести, що розмір страхового відшкодування, визначений на підставі поданих позивачем доказів, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.03.2023 у справі №908/200/23, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» 130000,00 грн - основної суми страхового відшкодування (страхова сума згідно полісу).
Як встановлено судом та як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/200/23, відповідно до платіжної інструкції №6017 від 07.04.2023, страхова компанія ТДВ «СК «КРЕДО» здійснила оплату суми страхового відшкодування в розмірі 130000,00 грн. Зазначена сума була перерахована на користь АТ «СГ «ТАС» (приватне) як часткове відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, відповідальність за яку несе застрахована у відповідача особа.
Особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) (стаття 1194 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України одною із основних засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 124365,75 грн є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, з огляду на що підлягає задоволенню.
Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області підтверджується платіжною інструкцією №48817 від 16.07.2025 на суму 3028,00 грн. Суд, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВБ-Груп" (80460, Львівська обл., Кам'янка-бузький р-н, село Ременів, вулиця Незалежності, будинок 27, ідентифікаційний код 38472854) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 65, ідентифікаційни код 30115243) 124365,75 грн матеріальної шкоди в порядку суброгації та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 29.09.2025.
Суддя Петрашко М.М.