вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2257/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна гільдія України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Атлант-Буд»
про стягнення 225 676, 50 грн
Без виклику учасників справи;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна гільдія України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Атлант-Буд» про стягнення 225 676, 50 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 151 від 12.07.2023, в частині оплати за поставлений товар. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 154 965, 50 грн основного боргу, 17 099, 00 грн пені, 33 561, 00 грн 25 % річних, 20 051, 00 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2025 було відкрито провадження у справі № 911/2257/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Зобов'язано ТОВ «Будівельна Гільдія України» надати до суду оригінали електронних доказів долучених до позовної заяви в копіях разом із доказами їх підписання представниками сторін.
Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого «Електронного» кабінету ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ Атлант-Буд» як станом на дату відкриття провадження у справі, так і станом на дату розгляду даної справи не має зареєстрованого «Електронного кабінету» в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, з урахуванням того, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського 16.07.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Павліченко, буд. 29А, кімната 11, м. Біла Церква, Київська обл., 09100.
Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0601172005393.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Відтак, в силу положення п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення поштового конверту, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 16.07.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
04.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2025.
19.09.2025 позивач направив через систему «Електронний суд» клопотання про приєднання доказів, а саме копії видаткової накладної № 117401 від 18.01.2024 та акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 117402 від 18.01.2024.
Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
12.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна гільдія України» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Атлант-Буд»» (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 151 (далі - договір) за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передавати покупцю будівельні матеріали окремими партіями за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, а покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених даним договором.
Згідно з п. 1.2 договору, загальний об'єм товару, який продається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими на умовах даного договору окремими партіями товару.
За змістом пп. 1.3, 1.4 договору, право власності на товар переходить до покупця на дату підписання уповноваженими представниками обох сторін документа, що підтверджує фактичне передання товару від постачальника до покупця. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару згідно з видатковою накладною (товарно-транспортною накладною).
Відповідно до пп. 2.1, 2.3 договору, ціни на товар визначаються сторонами в гривні та зазначаються у розрахункових та товарно-супровідних документах (товарна видаткова накладна), що надаються постачальником в момент передачі партії товару. Загальна вартість договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого у відповідності з умовами договору.
Відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору, поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Відповідно до заявки, постачальником оформляється та направляється на адресу (або електронну адресу info@atlantbyd.com) покупця рахунок-фактура, який є підтвердженням прийняття заявки до виконання. Постачальник зобов'язаний передати покупцю товар окремими партіями в кількості та асортименті (номенклатурі), погодженими сторонами в накладних. Доставка товару проводиться згідно Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000 року на умовах EXW із завантаженням на транспортний засіб покупця зі складів постачальника в м. Києві по вул. Саперно-Слобідській, 57 та/або м. Вишневе, вул. Чорновола, 48, а за додатковою домовленістю сторін - на інших умовах згідно Міжнародних правил «Інкотермс» у редакції 2000 року.
Згідно з п. 3.5 договору, постачальник зобов'язаний передати покупцю партію товару протягом 5 робочих днів після підтвердження взяття заявки покупця до виконання та за умови наявності товару на складі постачальника. При відсутності товару на складі постачальника дата поставки визначається додатково за попереднім погодженням з покупцем.
Відповідно до п. 3.6 договору, плата за доставку товару нараховується постачальником окремо або за рішенням постачальника може бути включена до вартості товару.
Датою поставки товару вважається дата зазначена в видатковій (товарно-транспортній) накладній (п. 3.7 договору).
За умовами п. 2.4 договору, покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії.
Згідно з пп. 2.5-2.7 договору, за погодженням сторін покупець має право проводити розрахунки (повністю або частково) готівкою через каси постачальника у встановленому законодавством порядку або проводити розрахунок в порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару. Погашення заборгованості також може бути здійснено покупцем (тільки за попередньою письмовою згодою постачальника) шляхом зустрічної передачі товару, взаємозаліку однорідних боргових зобов'язань, видачі векселя або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України. Покупець при оплаті товару в платіжному документі (платіжному дорученні) повинен чітко вказувати призначення платежу, а саме: номер та дату рахунку-фактури або номер і дату видаткової накладної або номер і дату договору поставки. Сторони домовились, що при наявності у покупця заборгованості за поставлений товар, всі оплати, які здійснюються покупцем, зараховуються постачальником в рахунок погашення заборгованості з урахуванням черговості її виникнення, навіть якщо договір за яким існує заборгованість є відмінним від договору за яким здійснено платіж.
Відповідно до пп. 7.1, 7.2 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання повноваженими представниками обох сторін та діє до 31.12.2023. У випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення цього договору до закінчення терміну його дії, даний договір вважається укладеним на кожний наступний календарний рік.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін власноручними підписами та скріплений відтисками печаток товариств.
Оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення однією із сторін іншої сторони про припинення договору до закінчення терміну його дії відповідно до п. 7.2 договору, суд дійшов висновку, що договір щоразу продовжувався на наступний календарний рік на тих же умовах.
Пунктом 9.1 договору сторони, з метою оптимізації документообігу між сторонами, підвищення рівня збереження та захисту переданих документів та інформації, що міститься в них, а також заміни паперових юридично значущих первинних документів, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення на електронні документи, домовились здійснювати документообіг в електронному вигляді та обмін первинними документами (рахунки, видаткові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг, акти звірки взаємних розрахунків, заявки, специфікації тощо) у вигляді електронних документів із застосуванням до них електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв'язку за допомогою відповідних систем електронного документообігу. У разі використання сторонами різних систем електронного документообігу або ЕЦП різних Центрів сертифікації ключів - зазначені системи або ЕЦП повинні мати можливість взаємної роботи та верифікації ключів один з одним.
Згідно з п. 9.2 договору, формування документів здійснюється з застосуванням положень чинного законодавства про електронні документи та електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису.
За умовами п. 9.4 договору, у випадку, коли чинним законодавством або у договорі не встановлено строків підписання конкретних EД, сторони погодили, що строк підписання таких документів з використанням сторонами КЕП становить 15 календарних днів з дати отримання ЕД. Мотивована відмова від підписання ЕД може надсилатися через систему, через механізм відхилення ЕД з обов'язковим наданням коментарів про обґрунтовані причини відхилення. Якщо протягом передбаченого договором строку, сторона-одержувач не підписала ЕД та не надіслала стороні-відправнику мотивованої відмови від підписання ЕД вважаються підписаними і набирають чинності. Розірвання (скасування) EД, підписаного обома сторонами з використанням КЕП /ЕЦП здійснюється виключно шляхом складення та підписання сторонами акта про анулювання EД.
При використанні електронного документообігу датою здійснення господарської операції при виконанні умов укладених правочинів (договорів) буде вважатися дата складання первинного документа (дата, зазначена на самому документі як його обов'язковий реквізит), незалежно від дати накладання КЕП/ЕЦП сторонами (п. 9.5 договору).
Відповідно до п 9.7 договору, сторони домовилися, що EД, який відправлений, підписаний КЕП/ЕЦП, має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, може бути представлений до суду в якості належного доказу та визнається рівнозначним документу на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими представниками сторін і не вимагає додаткового доказування. ЕД, підписаний стороною з використанням КЕП/ЕЦП і внесений в систему (переданий стороні-одержувачу) вважатиметься в усіх випадках підписаним уповноваженим представником сторони-відправника, в межах наданих повноважень, що не потребуватиме щоразу перевірки документів на представництво. Сторони підтверджують, що всі КЕП/ЕЦП, які використовуються ними для підписання ЕД, належать їх уповноваженим представникам та неправомірне чи помилкове накладання КЕП/ЕЦП на ЕД одною із сторін, не може бути підставою для не визнання/оспорювання/невиконання нею таких підписаних ЕД, що відправлені іншій стороні по системі. Всі ризики негативних наслідків неправомірного/помилкового накладання КЕП/ЕЦП на ЕД однієї із сторін, покладаються на цю сторону.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що на виконання умов договору та протягом його дії в рамках долучених до матеріалів справи рахунків по замовленням покупця поставив відповідачу товар на загальну суму 768 330, 14 грн на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копії видаткових накладних № 2183801 від 13.07.2023 на суму 7756,50 грн, № 2259101 від 19.07.2023 на суму 10356,70 грн, № 2295201 від 21.07.2023 на суму 3240,00 грн, № 2374001 від 26.07.2023 на суму 13442,04 грн, № 2416201 від 28.07.2023 на суму 5248,20 грн, № 2459601 від 01.08.2023 на суму 1479,48 грн, № 2524101 від 03.08.2023 на суму 6727,68 грн, № 2549201 від 04.08.2023 на суму 479,52 грн, № 2584201 від 08.08.2023 на суму 47807,28 грн, № 2701601 від 16.08.2023 на суму 13061,52 грн, № 2730501 від 18.08.2023 на суму 6632,40 грн, № 2885301 від 28.08.2023 на суму 1205,40 грн, № 2886401 від 28.08.2023 на суму 34930,80 грн, № 2892703 від 28.08.2023 на суму 26575,56 грн, № 2962501 від 31.08.2023 на суму 15054,60 грн, № 3096801 від 14.09.2023 на суму 25897,86 грн, № 3198201 від 14.09.2023 на суму 4408,68 грн, № 3260801 від 20.09.2023 на суму 1335,12 грн, № 3261801 від 20.09.2023 на суму 1314,00 грн, № 3261802 від 20.09.2023 на суму 2116,80 грн, № 3332201 від 25.09.2023 на суму 4294,74 грн, № 3332202 від 25.09.2023 на суму 14182,14 грн, № 3551001 від 06.10.2023 на суму 2218,00 грн, № 3569801 від 10.10.2023 на суму 42324,78 грн, № 3607001 від 11.10.2023 на суму 2100,00 грн, № 3609401 від 11.10.2023 на суму 5101,32 грн, № 3620001 від 13.10.2023 на суму 10885,40 грн, № 3660501 від 13.10.2023 на суму 2876,82 грн, № 3671501 від 16.10.2023 на суму 200,64 грн, № 3695201 від 17.10.2023 на суму 2316,24 грн, № 3759501 від 20.10.2023 на суму 15239,57 грн, № 4220801 від 23.11.2023 на суму 6436,68 грн, № 4220803 від 04.12.2023 на суму 5963,32 грн, № 4362501 від 04.12.2023 на суму 5631,60 грн, № 4433701 від 11.12.2023 на суму 13350,72 грн, № 4421201 від 15.12.2023 на суму 24061,50 грн, № 4539201 від 20.12.2023 на суму 14567,04 грн, № 4539203 від 26.12.2023 на суму 924,00 грн, № 4589301 від 26.12.2023 на суму 37202,40 грн, № 52101 від 10.01.2024 на суму 6760,44 грн, № 117401 від 18.01.2024 на суму 14221,92 грн, № 267101 від 01.02.2024 на суму 9144,18 грн, № 276501 від 02.02.2024 на суму 3464,40 грн, № 370401 від 12.02.2024 на суму 30610,80 грн, № 465801 від 20.02.2024 на суму 4165,38 грн, № 522601 від 26.02.2024 на суму 28229,40 грн, № 522901 від 26.02.2024 на суму 1888,80 грн, № 607801 від 04.03.2024 на суму 45412,28 грн, № 644701 від 05.03.2024на суму 4017,84 грн, № 779501 від 15.03.2024 на суму 36137,74 грн, № 1117701 від 10.04.2024 на суму 5049,18 грн, № 1126901 від 10.04.2024 на суму 556,86 грн, № 1549701 від 14.05.2024 на суму 1170,00 грн, № 1614701 від 17.05.2024 на суму 1170,00 грн, № 1640701 від 23.05.2024 на суму 14340,12 грн, № 1758201 від 28.05.2024 на суму 1761,60 грн, № 1817901 від 31.05.2024 на суму 3900,00 грн, № 1828601 від 03.06.2024 на суму 2909,28 грн, № 1851001 від 04.06.2024 на суму 9922,08 грн, № 2081901 від 19.06.2024 на суму 14770,51 грн, № 2138901 від 25.06.2024 на суму 7716,24 грн, № 2338701 від 10.07.2024 на суму 12116,64 грн, № 2735101 від 07.08.2024 на суму 12687,00 грн, № 3280201 від 13.09.2024 на суму 11777,64 грн, № 3437001 від 25.09.2024 на суму 3176,76 грн, а також копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2374002 від 26.07.2023 на суму 900,00 грн, № 2416202 від 28.07.2023 на суму 900,00 грн, № 2524102 від 03.08.2023 на суму 900,00 грн, № 2584202 від 08.08.2023 на суму 1200,00 грн, № 2701602 від 16.08.2023 на суму 900,00 грн, № 2730502 від 18.08.2023 на суму 900,00 грн, № 2886402 від 28.08.2023 на суму 1800,00 грн, № 2892704 від 28.08.2023 на суму 1002,00 грн, № 2962502 від 31.08.2023 на суму 1200,00 грн, № 3096802 від 14.09.2023 на суму 900,00 грн, № 3198202 від 14.09.2023 на суму 900,00 грн, № 3332203 від 25.09.2023 на суму 2880,00 грн, № 3569802 від 10.10.2023 на суму 1200,00 грн, № 3609402 від 11.10.2023 на суму 900,00 грн, № 4220802 від 23.11.2023 на суму 600,00 грн, № 4362502 від 04.12.2023 на суму 960,00 грн, № 4433702 від 11.12.2023 на суму 900,00 грн, № 4421202 від 15.12.2023 на суму 1500,00 грн, № 4539202 від 20.12.2023 на суму 900,00 грн, № 4589302 від 26.12.2023 на суму 900,00 грн, № 52102 від 10.01.2024 на суму 900,00 грн, № 117402 від 18.01.2024 на суму 1500,00 грн, № 267102 від 01.02.2024 на суму 1500,00 грн, № 370402 від 12.02.2024 на суму 1800,00 грн, № 465802 від 20.02.2024 на суму 1500,00 грн, № 522601 від 26.02.2024 на суму 900,00 грн, № 522902 від 26.02.2024 на суму 120,00 грн, № 607802 від 04.03.2024 на суму 1500,00 грн, № 644702 від 05.03.2024 на суму 1500,00 грн, № 779502 від 15.03.2024 на суму 1500,00 грн, № 1117702 від 10.04.2024 на суму 600,00 грн, № 1640702 від 23.05.2024 на суму 1080,00 грн, № 1817902 від 31.05.2024 на суму 264,00 грн, № 1828602 від 03.06.2024 на суму 900,00 грн, № 1851002 від 04.06.2024 на суму 900,00 грн, № 2081902 від 19.06.2024 на суму 600,00 грн, № 2338702 від 10.07.2024 на суму 1200,00 грн, № 2735101 від 07.08.2024 на суму 900,00 грн, № 3437001 від 25.09.2024 на суму 900,00 грн.
Суд встановив, що вказані видаткові накладні та акти підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень з використанням сторонами КЕП у порядку, визначеному розділом 9 договору, та відповідно до положень чинного законодавства про електронні документи та електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису.
Проте, відповідач зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав лише частково, сплативши на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 603 333, 66 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 28.07.2023 по 10.06.2025, копія якої наявна в матеріалах справи.
Також, 04.10.2023 відповідач повернув позивачу частину поставленого товару на суму 10 030, 98 грн, що підтверджується підписаною між сторонами зворотною накладною від покупця № 283 від 04.10.2023 на суму 10 030, 98 грн (копія наявна в матеріалах справи).
Як зазначив позивач, враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату поставленого товару на суму 603 333, 66 грн, а також повернення частини товару на суму 10 030, 98 грн, заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на день звернення до суду складає 154 965, 50 грн.
Згідно з поясненнями позивача, покупець здійснював оплату товару із порушенням порядку та строків, погодженого сторонами в п. 2.6 договору, та не вказував чіткого призначення платежу, у зв'язку із чим зарахування здійснених відповідачем платежів здійснювалось позивачем в рахунок погашення заборгованості з урахуванням черговості її виникнення із дотриманням п. 2.7 договору, а тому, відповідно до пояснень позивача, станом на дату звернення до суду неоплаченими є наступні рахунки (видаткові накладні/акти виконаних робі): частково за видатковою накладною № 607801 від 04.03.2024 в сумі 20 964, 69 грн, та в повному обсязі за видатковими накладними № 644701 від 05.03.2024, № 779501 від 15.03.2024, № 1117701 від 10.04.2024, № 1126901 від 10.04.2024, № 1549701 від 14.05.2024, № 1614701 від 17.05.2024, № 1640701 від 23.05.2024, № 1758201 від 28.05.2024, № 1817901 від 31.05.2024, № 1828601 від 03.06.2024, № 1851001 від 04.06.2024, № 2081901 від 19.06.2024, № 2138901 від 25.06.2024№ 2338701 від 10.07.2024, № 2735101 від 07.08.2024, № 3280201 від 13.09.2024, № 3437001 від 25.09.2024, а також в повному обсязі заборгованість за актами № 644702 від 05.03.2024, № 779502 від 15.03.2024, № 1117702 від 10.04.2024, № 1640702 від 23.05.2024, № 1817902 від 31.05.2024, № 1828602 від 03.06.2024, № 1851002 від 04.06.2024, № 2081902 від 19.06.2024, № 2338702 від 10.07.2024, № 2735101 від 07.08.2024, № 3437001 від 25.09.2024.
З урахуванням зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 154 965, 50 грн основного боргу, а також у зв'язку із порушенням відповідачем грошового зобов'язання нараховано та заявлено до стягнення 17 099, 00 грн пені, 33 561, 00 грн 25 % річних та 20 051, 00 грн інфляційних втрат.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки № 151 від 12.07.2023 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
В силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, який поєднує між собою ознаки договору поставки та договору про надання послуг.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 662, 664 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом пп. 1.3, 1.4 договору, право власності на товар переходить до покупця на дату підписання уповноваженими представниками обох сторін документа, що підтверджує фактичне передання товару від постачальника до покупця. Ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару згідно з видатковою накладною (товарно-транспортною накладною).
Згідно з п. 3.5 договору, постачальник зобов'язаний передати покупцю партію товару протягом 5 робочих днів після підтвердження взяття заявки покупця до виконання та за умови наявності товару на складі постачальника. При відсутності товару на складі постачальника дата поставки визначається додатково за попереднім погодженням з покупцем.
Датою поставки товару вважається дата зазначена в видатковій (товарно-транспортній) накладній (п. 3.7 договору).
Крім того, у пункті 3.6 договору сторони узгодили, що плата за доставку товару нараховується постачальником окремо або за рішенням постачальника може бути включена до вартості товару.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору, у період з липня 2023 року до вересня 2024 року в рамках долучених до матеріалів справи рахунків по замовленням покупця поставив відповідачу товар на загальну суму 726 024, 14 грн та надав послуги з його доставки на загальну суму 42 306, 00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями видаткових накладних та актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень з використанням сторонами КЕП у порядку, визначеному розділом 9 договору, та відповідно до положень чинного законодавства про електронні документи та електронний документообіг та законодавства у сфері кваліфікованого електронного підпису. Заперечень з боку відповідача щодо підписання вказаних первинних документів з його боку з використанням КЕП матеріли справи не містять.
Претензій щодо кількості та якості поставленого товару, якості наданих послуг з доставки товару, оформлення видаткових накладних та актів здачі-приймання робіт матеріали справи не містять.
Отже, суд встановив, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором.
Відповідно до ст. 691, ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
За умовами п. 2.4 договору, покупець зобов'язується оплачувати кожну конкретну партію товару в строк, що не перевищує 7 (сім) календарних днів з моменту виконання постачальником зобов'язання з поставки відповідної партії.
Згідно з пп. 2.5-2.7 договору, за погодженням сторін покупець має право проводити розрахунки (повністю або частково) готівкою через каси постачальника у встановленому законодавством порядку або проводити розрахунок в порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару. Погашення заборгованості також може бути здійснено покупцем (тільки за попередньою письмовою згодою постачальника) шляхом зустрічної передачі товару, взаємозаліку однорідних боргових зобов'язань, видачі векселя або іншими способами, не забороненими чинним законодавством України. Покупець при оплаті товару в платіжному документі (платіжному дорученні) повинен чітко вказувати призначення платежу, а саме: номер та дату рахунку-фактури або номер і дату видаткової накладної або номер і дату договору поставки. Сторони домовились, що при наявності у покупця заборгованості за поставлений товар, всі оплати, які здійснюються покупцем, зараховуються постачальником в рахунок погашення заборгованості з урахуванням черговості її виникнення, навіть якщо договір за яким існує заборгованість є відмінним від договору за яким здійснено платіж.
Враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства та умови п. 2.4 договору, суд дійшов висновку, що строк здійснення відповідачем оплати поставленого товару та послуг з його доставки на загальну суму 768 330, 14 грн за вказаним вище видатковими накладними та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) станом на дату розгляду даної справи є таким, що настав.
Суд встановив вище, що відповідач зобов'язання за договором в частині повної оплати поставленого товару та послуг з його доставки виконав лише частково, сплативши на користь позивача грошові кошти в загальній сумі 603 333, 66 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 28.07.2023 по 10.06.2025.
Також, 04.10.2023 відповідач повернув позивачу частину поставленого товару на суму 10 030, 98 грн, що підтверджується підписаною між сторонами зворотною накладною від покупця № 283 від 04.10.2023 на суму 10 030, 98 грн.
При цьому суд враховує, що відповідач здійснював оплату товару із порушенням порядку та строків, погодженого сторонами в п. 2.6 договору, та не вказував чіткого призначення платежу, у зв'язку із чим зарахування здійснених платежів здійснювалось позивачем в рахунок погашення заборгованості з урахуванням черговості її виникнення із дотриманням п. 2.7 договору, а тому станом на дату звернення до суду неоплаченими є наступні рахунки (видаткові накладні/акти виконаних робі): частково за видатковою накладною № 607801 від 04.03.2024 в сумі 20 964, 69 грн, та в повному обсязі за видатковими накладними № 644701 від 05.03.2024, № 779501 від 15.03.2024, № 1117701 від 10.04.2024, № 1126901 від 10.04.2024, № 1549701 від 14.05.2024, № 1614701 від 17.05.2024, № 1640701 від 23.05.2024, № 1758201 від 28.05.2024, № 1817901 від 31.05.2024, № 1828601 від 03.06.2024, № 1851001 від 04.06.2024, № 2081901 від 19.06.2024, № 2138901 від 25.06.2024№ 2338701 від 10.07.2024, № 2735101 від 07.08.2024, № 3280201 від 13.09.2024, № 3437001 від 25.09.2024, а також в повному обсязі заборгованість за актами № 644702 від 05.03.2024, № 779502 від 15.03.2024, № 1117702 від 10.04.2024, № 1640702 від 23.05.2024, № 1817902 від 31.05.2024, № 1828602 від 03.06.2024, № 1851002 від 04.06.2024, № 2081902 від 19.06.2024, № 2338702 від 10.07.2024, № 2735101 від 07.08.2024, № 3437001 від 25.09.2024.
Отже, враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату поставленого товару на суму 603 333, 66 грн, а також повернення частини товару на суму 10 030, 98 грн, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на день звернення до суду складає 154 965, 50 грн.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару та послуг з його доставки, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем, враховуючи здійснену часткову оплату та повернення частини товару, виникла заборгованість за договором в загальному розмірі 154 965, 50 грн.
Станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару та послуг з його доставки, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем за договором наявна заборгованість в загальному розмірі 154 965, 50 грн. Протилежно суду не доведено. Доказів оплати зазначеної суми заборгованості до суду не надано.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару та послуг з його доставки, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 154 965, 50 грн основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 17 099, 00 грн пені, 33 561, 00 грн 25 % річних та 20 051, 00 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку затримки оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує йому суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, яка нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення.
Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано на підставі п. 5.3 договору та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 17 099, 00 грн пені, розраховану наступним чином:
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 607801 від 04.03.2024 на суму 20 964, 69 грн за період з 12.03.2024 до 11.09.2024 розмір пені складає 2 840, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 779501 від 15.03.2024 на суму 36 137, 74 грн за період з 23.03.2024 до 22.09.2024 розмір пені складає 4 860, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 1640701 від 23.05.2024 на суму 14 340, 12 грн за період з 31.03.2024 до 29.09.2024 розмір пені складає 1 908, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 1851001 від 04.06.2024 на суму 9 922, 08 грн за період з 12.06.2024 до 11.12.2024 розмір пені складає 1 286, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2081901 від 19.06.2024 на суму 14 770, 51 грн за період з 27.06.2024 до 26.12.2024 розмір пені складає 1 920, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2138901 від 25.06.2024 на суму 7 716, 24 грн за період з 03.07.2024 до 02.01.2025 розмір пені складає 1 010, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2735101 від 07.08.2024 на суму 12 687, 00 грн за період з 15.08.2024 до 14.02.2025 розмір пені складає 1 690, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 3280201 від 13.09.2024 на суму 11 777, 64 грн за період з 21.09.2024 до 20.03.2025 розмір пені складає 1 585, 00 грн.
Перевіривши розрахунок сум пені, з урахуванням умов договору, дат поставки товару, порядку розрахунків, погодженого сторонами, в межах розрахунку позивача, за перерахунком суду розмір пені складає більшу суму, ніж заявлено позивачем.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Отже, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю у заявленому позивачем розмірі в сумі 17 099, 00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не установлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Стаття 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Відповідно до п. 5.4 договору, за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни (вартості) товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, покупець сплачує на користь постачальника 25 % річних від суми боргу.
Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано на підставі п. 5.4 договору, ст. 625 ЦК України та заявлено до стягнення 33 561, 00 грн 25 % річних та 20 051, 00 грн інфляційних втрат, розраховані наступним чином:
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 607801 від 04.03.2024 на суму 20 964, 69 грн за період з 28.03.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 6 404, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з березня 2024 року по травень 2025 року складає 3 647, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 779501 від 15.03.2024 на суму 36 137, 74 грн за період з 07.04.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 10 770, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2024 року по травень 2025 року складає 6 107, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 1640701 від 23.05.2024 на суму 14 340, 12 грн за період з 15.04.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 4 197, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з квітня 2024 року по травень 2025 року складає 2 423, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 1851001 від 04.06.2024 на суму 9 922, 08 грн за період з 28.06.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 2 407, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з червня 2025 року по травень 2025 року складає 1 597, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2081901 від 19.06.2024 на суму 14 770, 51 грн за період з 12.07.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 3 440, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з липня 2024 року по травень 2025 року складає 2 053, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2138901 від 25.06.2024 на суму 7 716, 24 грн за період з 18.07.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 1 766, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з липня 2024 року по травень 2025 року складає 1 072, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 2735101 від 07.08.2024 на суму 12 687, 00 грн за період з 30.08.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 2 528, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з серпня 2024 року по травень 2025 року складає 1 763, 00 грн;
- за прострочення оплати за видатковою накладною № 3280201 від 13.09.2024 на суму 11 777, 64 грн за період з 06.10.2024 до 17.06.2025 розмір 25 % річних складає 2 049, 00 грн, а також розмір інфляційних втрат за період прострочення з жовтня 2024 року по травень 2025 року складає 1 389, 00 грн.
Здійснивши власний перерахунок 25 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, дат поставки товару, порядку розрахунків, погодженого сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 25 % річних підлягають задоволенню повністю в сумі 33 561, 00 грн, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 19 776, 50 грн.
Суд наголошує на тому, що відповідач був належним чином повідомлено про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач заявлені до стягнення суми не спростував, розрахунок пені, інфляційних втрат та 25 % річних не оспорив, контррозрахунку до суду не подав.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 381, 03 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Атлант-Буд» (місцезнаходження: вул. Павліченко, буд. 29А, кімната 11, м. Біла Церква, Київська обл., 09100; код ЄДРПОУ 42789932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна гільдія України» (місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 9, офіс 1/7, м. Київ, 03170; код ЄДРПОУ 43362385) 154 965, 50 грн основного боргу, 17 099, 00 грн пені, 33 561, 00 грн 25 % річних, 19 776, 50 грн інфляційних втрат та 3 381, 03 грн судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 29.09.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко